Костриця борозниста

вид рослин
Костриця борозниста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Pooideae
Триба: Poeae
Рід: Костриця (Festuca)
Вид: Костриця борозниста
Festuca rupicola
Heuff., 1858
Посилання
Вікісховище: Festuca rupicola
Віківиди: Festuca rupicola
EOL: 5809287
IPNI: 403454-1
NCBI: 208425

Костриця борозниста[1][2] (Festuca rupicola) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), поширений у Марокко, Алжирі та Євразії від Франції до Китаю.

Опис ред.

Багаторічна рослина 35–50(70) см заввишки. Листки 20–40 см довжиною, з 2 борозенками з кожного боку (склеренхіма з 3–5(7) слабо розвинених тяжів). Вісь і гілочки волоті щетинисто-волосисті[2]. Рослина від зеленого до жовто-зеленого забарвлення. Стебла прямі, більш-менш гладкі. Піхва жорстка, солом'яно-жовта; язичок дуже короткий. Суцвіття завдовжки 6–10 см; колоски 3–5-квіткові, (5.8)6.3–8.5 мм завдовжки[3].

Поширення ред.

Поширений у Марокко, Алжирі та Євразії від Франції до Китаю[4][5][6].

В Україні вид зростає у рівнинних степах — на найродючіших ділянках, у б.-м. мезофітних місцях проживання (дно і нижні частини схилів балок, поди, схили північної експозиції), у чагарниках, лісосмугах, на узліссях у розріджених лісах, на гірських лугових степах і остеповані луках, кам'янистих схилах і скелях — у Лісостепу і Степу, гірському Криму та Карпатах, досить часто[2].

Примітки ред.

  1. Festuca rupicola // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 454. (рос.)(укр.)
  3. Vít Grulich (2012). Festuca rupicola. botany.cz. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 30.11.2019. (чеськ.)
  4. Catalogue of Life. Процитовано 30.11.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 30.11.2019. (англ.)
  6. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 30.11.2019. (англ.)