Відкрити головне меню

Коста Абрашевич
Коста Абрашевић, Kosta Abraševič, Коста Абраш, Коста Абрашевиќ
Kosta Abrasevic.jpg
Народився 29 травня 1879(1879-05-29)
Охрид,
Османська імперія Османська імперія
Помер 20 січня 1898(1898-01-20) (18 років)
Шабац,
State Flag of Serbia (1882-1918).svg Королівство Сербія
Громадянство
(підданство)
Flag of the Ottoman Empire.svg Османська імперія
State Flag of Serbia (1882-1918).svg Королівство Сербія
Національність серб
Діяльність поет
Мова творів сербська

Commons-logo.svg Коста Абрашевич у Вікісховищі?
Пам'ятний знак на місці де колись стояла хата Абрашевичей в Охриді, Північна Македонія

Коста Абрашевич (серб. Коста Абрашевић, Kosta Abrašević; мак. Коста Абраш (Абрашевиќ); * 29 травня 1879 року, Охрид,— † 20 січня 1898 року, Шабац) — сербський та македонський робітничий поет. Вважається національним поетом Македонії[1],[2],[3]. Батько був сербом, мати — гречанкою (за іншими версіями ні[4]). У 1894 році вперше ознайомився з соціалістичними ідеями.

Творчий доробокРедагувати

В творах «Пісня», «Раб», «Бушуй, вітре» (1897) та інших закликав до боротьби проти насильства та визиску, оспівував солідарність робітників. У творчості відбилась незрілість пролетарської ідеології в сербському робітничому русі. Визначні реалістичні твори: «Червона» (1893), «Робочий трудиться» (1893), «Злодій» (1896), «Яма» (1897), «В шахті» (1897).

У 1903 році вийшла посмертна збірка поезій. Твори перекладені на російську, болгарську, албанську, угорську та румунську мови. Вірші стали піснями на музику С. Анджеліча (S. Anđelić) та М. Живковича (M. Živković).

Увічнення пам'ятіРедагувати

У 1880 році в Белграді було утворено хорову спілку, яка пізніше отримала назву «Абрашевич».

У 1905 році в Белграді було утворено культурно-просвітницьку робітничу спілку «Абрашевич».

ПриміткиРедагувати

  1. Тоциновски Васил, Стојановска-Друговац Јованка, Наумов Никола, Миронска-Христовска Валентина. Коста Абраш: (125 години од раѓањето), (материјали од научниот собир одржан во домот на културата «Григор Прличев» Охрид, 6 јуни 2004). Скопје: Институт за македонска литература, 30 стр. (мак.).
  2. Тоциновски Васил. Интимниот поетски разговор на Коста Абраш како колективно меморирање Институт за македонска литература, 2005. ISBN 9989-886-57-1.— Стр. 15-30 (мак.).
  3. Тодоровски Гане. Македонската критика за XIX книжевен век. Скопје: Феникс, 2005, 242 стр. ISBN 9989-33-147-2 (мак.).
  4. Стојан Ристески «Мајката на Коста Абраш не била Гркинка». Нова Македонија. — ISSN 0350-4298. — 49, 16558[16557] (26 февруари 1993), стр. 11 (мак.).

ЛітератураРедагувати

  1. Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 1 : А — Борона. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1977.
  2. Kosta Abraševič. Песме, Београд 1950 (серб.).
  3. M. Милоjkoвиh. Коста Абрашевић. Живот и рад. Београд, 1951 (серб.).