Вікіпедія

Кортацці Іван Єгорович

Іван Єгорович Кортацці (25 вересня 1837[1], Ізмаїл — 13 вересня 1903[2], Миколаїв) — російський астроном, викладач геодезії та астрономії, офіцер Корпусу військових топографів, дійсний статський радник.

Кортацці Іван Єгорович
Народився 7 жовтня 1837(1837-10-07)
Ізмаїл, Російська імперія
Помер 13 (26) вересня 1903 (65 років)
Миколаїв, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність астроном
Alma mater Академія Генерального штабу
Галузь астрономія
Діти Q19906588?
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня Insignia of the Military Order (1807-1856) Медаль «За захист Севастополя» Медаль «В пам'ять Російсько-турецької війни 1877–1878»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кортацці.

Біографія ред.

Походив з впливової одеської родини грецького походження Кортацці. Народився 1837 року в Ізмаїлі. Онук Івана Кортацці, венеціанського консула в Смірні. Син Єгора Кортацці, одеського купця 1-ї гільдії та віцепрезидента комерційного суду. У 1853 році вступив юнкером до Волинського піхотного полку[ru], з яким брав участь у Кримській кампанії і був поранений під час оборони Севастополя. 11 квітня 1854 року отримав звання підпрапорщика. У 1855 році отримав поранення, 27 квітня отримав орден СВ.Георгія, 29 квітня того року був підвищений до прапорщика.

У 1858—1860 роках навчався на геодезичному відділенні Миколаївської академії Генерального штабу, 1858 року стає підпоручиком, 1860 року — поручиком, у 1860—1862 роках проходив астрономо-геодезичну практику в Пулковській обсерваторії.

У 1862 році призначений на Північний Кавказ для проведення триангуляційних робіт. У 1863 році був підвищений до штабс-капітана, а в 1865 році — до капітана, отримав орден СВ. Станіслава 3-го ступеню.

В 1866 році обраний ад'юнкт-астрономом Пулковської обсерваторії, викладав вищу геодезію та практичну астрономію в Миколаївській академії Генерального штабу в Санкт-Петербурзі.

У 1867 році здійснив експедицію до Східної Фракії для визначення найвигіднішого напряму продовження російського градусного виміру за меридіаном. Під час цього скористався можливістю зібрати значну кількість цікавих топографічних відомостей у районі малодослідженої частини території Османської імперії, що дозволило внести суттєві виправлення географічні карти місцевості вздовж траси майбутньої тріангуляційної мережі. За цю роботу був нагороджений султаном орденом «Меджідіє» 3-го ступеню.

1868 року отримав чин підполковника Корпусу військових топографів, в 1872 — полковника. Того ж року переведений в морське відомство зі зміною чину на колезького радника, призначений астрономом, а потім і директором Миколаївської морської обсерваторії.

У 1876 році став статським радником, а в 1887 році — дійсним статським радником.

13 вересня 1903 року Кортацці помер від запалення легень. Похований на Миколаївському міському цвинтарі.

Родина ред.

Дружина — Зинаїда Йосиповна Фієрковська

Діти:

Нагороди ред.

Наукові роботи ред.

  • 1881 — Кортацци И. Е. Отражательный инструмент Репсольда. Спб., Изд. Морского М-ва, 22 с, 1л.илл. (Отд.отт. из Морского сборника № 5).
  • 1886 — Кортации И. Е. Наблюдения с помощью горизонтального маятника Ребер-Пашвица на Николаевской обсерватории. Спб., паровая скоропечатня П. О. Яблонского, б.г. 9 с (Отд.отт. из Изв. Рус. Астрон. о-ва, вып.5).
  • 1891 — Kortazzi J. Hilfstafeln zur Berechnung цrtlicher Ephemeriden fur die Zeitbestimmungen nach der Zinger™schen Methode. Харьков, 30 с.
  • 1892 — Кортацци И. Е. Определение широты по соответствующим высотам звезд вблизи меридиана. Спб., Военная типография, 16 с 1л.черт. (Отд.отт.из Изв. рус. Астрон.об-ва).
  • 1895 — Кортацци И. Е. Наблюдения с помощью горизонтального маятника Ребер-Пашвица на Николаевской обсерватории. Спб. Паровая Скоропечатня П. О. Яблонского, 33 с с илл. (Отд.отт. из Изв. Рус. Астрон о-ва, вып.4).
  • 1900 — Kortazzi J. Les perturbations du pendule horizontal a Nicolajew en 1897, 1898 et 1899. Б.м. 23 с (Отд.отт. из Gerland™s.Beitragen zur Geophysik. Bd.IV. Heft 3/4).
  • 1900 — Kortazzi J. Les perturbations du pendule horizontal a Nicolajew en 1900. Б.м.,4 с.(Отд.отт. из Gerland™s Beitragen zur Geophysik Bd.V, Heft 4).
  • 1900 — Kortazzi J. Catalogue de 5954 etoiles entre −2 10' et +1 10' de declinaison 1855 pour l™eguinoxe de 1875 deduit des observations faites au cercle meridien de l™Observatoire de la Marine imperiale a Nicolajew pendant les annees 1876a 1899. Leipzig.
  • 1902 — Кортации И. Список сейсмических возмущений отмеченных горизонтальным маятником Ребер-Пашвица на Николаевской обсерватории в 1901 году. Николаев, 4 с, Отд.отт.

Примітки ред.

  1. ↑ Obituary Notes of Astronomers. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  2. ↑ По данным Метрической книги Николаевского Адмиралтейского Собора

Література ред.

  • Петров Г. М., Пинигин Г. И. Иван Кортацци — астроном Черноморского флота. Биобиблиографический сборник. — Николаев: Атолл, 2006, 128 с.
  • Список Генерального штаба. Исправлено по 1 июля 1864 г. — СПб., 1864. — С. 108.
  • Список Генерального штаба. Исправлено по 20 сентября 1868 г. — СПб., 1868. — С. 102.
  • Список подполковникам по старшинству. Исправлено по 1 февраля 1870 года. — СПб., 1870. — С. 589.
  • Список гражданским чинам морского ведомства. Исправлено по 15 сентября. — СПб., 1873. — С. 63.
  • Список гражданским чинам морского ведомства. Исправлено по 2 сентября. — СПб., 1886. — С. 31.
  • Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлено по 1 февраля 1890 года. — СПб., 1890. — С. 1140.
  • Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлено по 1 июня 1900 года. — СПб., 1900. — С. 356.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кортацці_Іван_Єгорович&oldid=41349913