Вікіпедія

Корнеліс Енгельбрехтсен

нідерландський художник
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Корнеліс Енгельбрехтсен (нід. Cornelis Engelbrechtsen або Cornelis Engebrechtsz, Engelbrechtsz, Enghelbrechtsz, Engelbertsz[7], 1462, Лейден, Нідерланди під владою Іспанії — 1527, Лейден, Нідерланди) — нідерландський живописець, рисувальник і художник на склі.

Корнеліс Енгельбрехтсен
нід. Cornelis Engebrechtsz. чи Cornelis Engelbrechtsen
При народженніCornelis Engebrechtsz.
Народження1462 (?) (1460—1465 чи 1468)
Лейден, Нідерланди під владою Іспанії
Смерть1527 чи 1533
 Лейден, Нідерланди
КраїнаГабсбурзькі Нідерланди
Жанррелігійний живопис, станковий живопис
Діяльністьхудожник
Відомі учніАртген ван Лейден
ТвориChrist on the cross with the Virgin, St John the Evangelist, Mary Magdalen, and Sts Cecilia and Barbara (left), and Sts Peter, Francis and Jerome (right)d, Crucifixion with the Virgin, Mary Magdalen and St John the Evangelistd і Christ Taking Leave of his Motherd
ДітиLucas Cornelisz de Kockd[1], Cornelis Cornelisz Kunstd[1] і Pieter Cornelisz Kunstd[1]
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Музей Ґетті, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[2], Королівські музеї витончених мистецтв[3], Королівський музей витончених мистецтв[4], Музей витончених мистецтв, Міський музей «Лакенхал» (Лейден)[5][6], Музей Принценгоф, Museum Catharijneconventd, Рейксмузей, Державний музей мистецтв, Баварські державні колекції картин, Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Музей Сюрмондта — Людвіга, Національна галерея, Дрезденська картинна галерея, Brighton Museum & Art Galleryd, Музей історії мистецтв і Художній музей Базеля
CMNS: Корнеліс Енгельбрехтсен у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
Картини та малюнки Корнеліса Енгельбрехтсена у європейських музеях.

Життєпис

ред.

Життя художника непогано документовані архівними джерелами. Карел ван Мандер присвятив йому окрему біографію, але вона містить не події життя, а аналіз його творів[8].

Народився у Лейдені (або в його околицях) близько 1462 року (за твердженням Карела ван Мандера у 1468 році[8], а найбільш обережні дослідники відносять дату його народження між 1460 і 1465 роками). Вважався першим великим художником і одним із перших художників Лейдена, які використовували олійні фарби. Перша згадка про нього як про художника в архівах відноситься до 1482 року, коли він продав свою картину монастирю Hieronymusdal (також відомому як Lopsen) у містечку Oegstgeest (поблизу Лейдена). Дослідники припускають, що він навчався малюванню у цьому монастирі; цілком можливо, що він проходив навчання у Брюсселі або Антверпені. Серед можливих його вчителів називають фламандського художника Colijn de Coter, послідовника Рогіра ван дер Вейдена[9].

Відповідно до архівних документів, він проживав у Лейдені приблизно з 1497 року до своєї смерті. Корнеліс Енгельбрехтсен був членом міського ополчення лучників з 1499 до 1506 року і ополчення арбалетників з 1515 по 1522 рік. Близько 1520 року він служив навіть капітаном цього ополчення.

Одружився з Elysbeth Pietersdr близько 1487 року. У них було шестеро дітей, зокрема троє синів, які стали художниками.

Як наставник давав повну свободу творчій фантазії своїх учнів. Серед них: Артген ван Лейден, Лукас ван Лейден і троє синів — Пітер (бл. 1490 — бл. 1560), Корнеліс (або Корнеліс Корнелліс Кунст, 1493—1544, працював у Лейдені і Брюгге), Лукас (або Лукас Корнеліс де Кок, 1495—1552, працював в Англії у правлінні короля Генріха VIII), які отримали прізвисько Кунсти (останні двоє з них стали художниками, Карел ван Мандер навіть написав їх біографії[10], але їхні картини до нашого часу не збереглися, старший із синів став художником по склу).

Помер між 11 лютого і 26 серпня 1527 року (за даними Карела ван Мандера у 1533 році[8]). Останні шість років був розбитий паралічем. Після його смерті було пред'явлено позов щодо спадщини. Із документів випливає, що у його власності знаходилася значна нерухомість[11].

Особливості творчої спадщини і його доля

ред.

Писав картини на релігійний сюжет і вівтарні композиції. Слабо цікавився італійськими віяннями, був відомий майстерним зображенням душевних хвилювань людини, чудовими портретами персонажів своїх багатофігурних композицій і ретельністю обробки деталей картини[12]. Для нього характерні складні композиції, витягнуті форми тіл, вишукане драпірування, незвичайні декоративні ефекти. Майстер також був відомий суворим моралізмом.

Енгельбрехтсен не підписував свої роботи. Карел ван Мандер згадує три вівтарні композиції художника, дві з яких збереглися повністю, а від третьої збереглися лише бічні стулки[8]:

  • Триптих із «Оплакування Христа», близько 1508 року, олія і дерево, 124.2 x 121.5 см (центральна панель), 122 x 56.7 см (бічні). Stedelijk Museum de Lakenhal, Лейден, inv. no. S94.
  • Триптих із «Розп'яттям Христа», між 1515 і 1 518 роками, олія і дерево, 198.5 x 146 см (центральна панель), 182.5 x 66 см (бічні), 15 x 109   cm (предела). Stedelijk Museum de Lakenhal, Лейден, inv. no. S93[13].
  • Триптих із «Одкровенням Святого Іоанна», збереглися бічні стулки, близько 1520 року, олія і дерево, 162.5 x 55.5 см. Stedelijk Museum de Lakenhal, Лейден, inv. nо. S62.
  • Також Карел ван Мандер згадує вівтарний складень із «Поклонінням волхвів», але повідомляє про нього настільки мізерну інформацію, що ототожнити із ним якийсь зі збережених вівтарів досить складно.

Атрибуція художнику анонімних творів цього часу проводиться на основі стилістичної подібності із даними роботами. Останнім часом художнику приписується кілька портретів, серед них портрет Яна ван Едена (1525 рік), який раніше вважався роботою Яна Госсарта. Цей портрет входить до серії із дев'яти портретів, що зображає членів Єрусалимського братства в Утрехті[14].

Картини художника сильно постраждали за часів іконоборчого руху, а вцілілі магістрат Лейдена розмістив у ратуші як знак визнання заслуг Енгельбрехтсена перед містом[8].

Увагу фахівців до творчості художника привернув Волтер Гібсон своєю докторською дисертацією, захищеною у Гарвардському університеті й опублікованою у 1977 році[15]. Jan Piet Filedt Kok ділить кар'єру художника на два етапи, вважаючи типовим твором раннього етапу триптих «Оплакування» 1508 року, призначений для монастиря біля Лейдена Marienpoel. Типовим твором другого етапу він вважає триптих «Розп'яття», призначений для того ж монастиря і створений, на його думку, між 1517 і 1520 роками. На першому етапі поряд із впливом художників Південних Нідерландів відчувається вплив Ґертґена тот Сінт Янса і художників Гарлемського кола, до нього відносяться і невеликі тондо, що свідчили про захоплення художника живописом по склу. До цього другого етапу він відносить картини, що знаходяться під впливом стилю Антверпенской школи (використання більш тонких шарів фарби і виконання ескізних фонів, для того, щоб можна було швидше закінчити і продати картини): «Імператор Костянтин і Олена» (Мюнхен), «Христос у будинку Марії і Марфи», «Христа попрощавшись із матір'ю» (Амстердам), і «Покликання Святого Матвія» (Берлін)[16].

Картини художника наразі зберігаються у найбільших музеях: у колекції Державного музею (Амстердам), Художньо-історичному музеї у Відні, у Музеї Гетті у Лос-Анджелесі, у Старій Пінакотеці у Мюнхені, Музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Серед робіт, приписуваних художнику, найбільш значними з художньої точки зору є «Розп'яття з донаторами, Святими Петром і Маргаритою» у Метрополітен-музеї[17]; триптих «Поклоніння волхвів» у Norton Simon Museum[18]; триптих «Чудо з хлібами і рибами» (втрачений під час II світової війни, збереглися чорно-білі фотографії[19]).

Галерея

ред.
  •  
    Корнеліс Енгельбрехтсен. Вівтар із «Розп'яттям Христа». Stedelijk Museum de Lakenhal, Лейден
  •  
    Покликання апостола Матвія. Приписується Корнелісу Енгельбрехтсену. Gemäldegalerie, Берлін
  •  
    Мадонна з немовлям і Святою Анною. Приписується Корнелісу Енгельбрехтсену. Gemäldegalerie, Берлін

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  2. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  3. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/engelbrechtsz-cornelis-1
  4. ↑ http://kmska.be/collection/work/data/kjovds
  5. ↑ Drieluik met de kruisiging van Christus
  6. ↑ Kruisdraging van Christus
  7. ↑ Cornelis Engebrechtsz. на rkd.nl. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
  8. ↑ а б в г д Жизнеописание Корнелиса Энгелбрехтсена, живописца из Лейдена. В кн: Мандер, Карел ван. Книга о художниках. СПб. 2007. С. 95-99.
  9. ↑ Dutch Art: An Encyclopedia. Garland Reference Library of the Humanities. Sheila D. Muller (Editor). Р. 127.
  10. ↑ Жизнеописание Корнелиса Корнелисса Кунста, живописца из Лейдена. В кн: Мандер, Карел ван. Книга о художниках. СПб. 2007. С. 131—132 и Жизнеописание Лукаса Корнелисса де Кока, живописца из Лейдена. В кн: Мандер, Карел ван. Книга о художниках. СПб. 2007. С. 133—134.
  11. ↑ Cornelis Engebrechtsz. На сайте The J. Paul Getty Trust. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
  12. ↑ Esther van Duijn and Jessica Roeders. Gold-Brocaded Velvets in Paintings by Cornelis Engebrechtsz. В: Historians of Netherlandish Art. ISSN: 1949-9833. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 6 травня 2020.
  13. ↑ Restoration altarpiece Cornelis Engebrechtsz. ‘Crucifixion of Christ’ (c. 1517). ARTtube. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2020.
  14. ↑ Ridder Jan van Eden. На сайте Vlaamse Kunstcollectie. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
  15. ↑ Walter S. Gibson, The paintings of Cornelis Engebrechtsz, Garland, New York, 1977.
  16. ↑ Ellen Konowitz. Jan Piet Filedt Kok, Walter Gibson, and Yvette Bruijnen, with contributions by Esther van Duijn and Peter Klein, Cornelis Engebrechtsz (c. 1460—1527). A Sixteenth-Century Leiden Artist and his Workshop (Me Fecit, 6) Turnhout: Brepols Publishers, 2014. iv, 316 pp, 221 b&w and 224 color illus. IBSN 978-2-503 54223-2. Обзор исследования. Journal of Historians of Netherlandish Art. Онлайн-верстия.[недоступне посилання з Июль 2019]
  17. ↑ The Crucifixion with Donors and Saints Peter and Margaret, ca. 1525-27 на сайте Метрополитен-музея. Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
  18. ↑ The Adoration of the Magi, c. 1529. Сайт Norton Simon Museum. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 6 травня 2020.
  19. ↑ Miracle of the Loaves and Fishes with devotional portraits of the Paedts-van Raaphorst family. MeMO Project. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2020.

Література

ред.
  • Jeremy Dupertuis Bangs. Cornelis Engebrechtsz., A documentary study of the man and his artistic environment . Gemeentelijke Archiefdienst (Leiden). 1975.
  • Jeremy Dupertuis Bangs. Cornelis Engebrechtsz's Leiden: Studies in Cultural History. Van Gorcum, Assen. 1979.
  • Franz Dülberg. Die Leydener Malerschule. G. Schade (Berlijn). 1899.
  • Émile Gavelle. Cornelis Engebrechtsz: L'école de peinture de Leyde et le romantisme Hollandais au début de la Renaissance . Raoust. Lille. 1929.
  • Walter S. Gibson, The paintings of Cornelis Engebrechtsz. Garland. New York. 1977.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Корнеліс_Енгельбрехтсен