Вікіпедія

Користувач:Taromsky/Чернетка

< Користувач:Taromsky

Середньокам'яна доба Кавказу - археологічна культура за середньокам'яної доби на Кавказі. Культура на Кавказі за пізнього палеоліту та мезоліту розвивалася послідовно й генетично пов'язано; критерії її розчленування нечіткі; нижня межа мезоліту умовна. За кам'яної доби Кавказ був культурним і людським мостом між Близьким Сходом і східноєвропейськими степами з великою природною і кліматичною різноманітністю.

Тут виявлено понад 20 стоянок з пізньо-палеолітичним і мезолітичним шарами.

Датування

ред.

Часові межі середньокам'яної доби Кавказу визначені приблизно.

Пізньопалеолітичний шар Апіанчі датовано радіовуглецевим методом часом 17300±500 років (ГІН-2565)[1]. Шар з одиничними знахідками знарядь самого кінця пізнього палеоліту з Малої Воронцовської печери датована 14100±140 років назад (ЛЕ-700)[2].Відносне датування середньокам'яних пам'яток Кавказу дають близькі ним пам'яти Близького Сходу: мезолітичні шари Палігаври і Шанідару Загросу визначається XIII-IX тисячоліттями до Р.Х.[3].

Енеолітичні телі Східного Закавказзя датуються серединою V тисячоліття до Р.Х.[4]. Ранньонеолітичні печерні стоянки кавказького Надорномор'я відносяться до IX тисячоріччя до Р.Х. та не пізніше VI тисячоріччям до Р.Х.. На Передкавказзі мезолітичні шари Чоха датуються за пилкою VIII-VII тисячоріччями до Р.Х., і неолітичний шар відноситься до початку VI тисячоріччя до Р.Х..

Дослідження

ред.

У польових роботах по вивченню мезоліту на Кавказі взяли участь Борис Куфтін, Сергій Замятнін, Л. Н. Соловйов, Дмитро Крайнов, Леван Маруашвілі, Ніко Бердзенішвілі, А. Н. Каландадзе, Л. Д. Церетелі, І. Н. Сагінадзе, Г. К. Григолія, Л. Д. Небієридзе, Л. М. Челідзе, М. К. Габунія, Мамедалі Гусейнов, П. У. Акритас, Олександр Формозов, Пшимаф Аутлєв, Василь Любін, В. Г. Котович, Xізри Амірханов.

Досліджені важливі пам'ятки: Едзані[5][6], Даркветі[7], Холодний Грот[8][9][10], Апіанча[11][12], Ацинська печера[13], Зуртакеті[14], Сагварджиле[15], Джермух, Село[16], Кударо I[17], Кнеді, Цона[18], Чахаті[19], Енцері[20], Гудалеті[21], Квачара, Яштхва, Джампала[22][23][24][25][26], Баврські печери та навіси, наскальний живопис в Кобистані[27][28][29], стоянки Джамделі[30][31], Сосруко, Алебастровий Навіс[32], Сатанай[33][34][35], Явора[36], Пічиджин, Джиджойті[37], Чох, Козьма-Нохо, Мекегі[38][39].

Джерела

ред.
  • Археология СССР в 20-ти тт., том 2, Мезолит, Мезолит Кавказа; стр. 93—105

Примітки

ред.
  1. ↑ Церетели Л. Д., Клопотовская Н. Б., Куренкова Е.  И., 1982. Многослойный памятник Апианча (Абхазия) // Четвертич­ная система: К XI международному конгрессу по изучению четвертичного периода (ИНКВА). М.: Тбилиси - с. 203
  2. ↑ Любин В. Я., Соловьев Л. Я., 1971. Исследования Малой Воронцовской пещеры на Черноморском побережье Кав­каза // МИА. М. 173. с. 39
  3. ↑ Mellart J., 1975. The neolithic of the Near East. L. page 283
  4. ↑ Кігурадзе Т. В., 1976. Періодизація ранньоземлеробської культури Східного Закавказзя. Тбілісі. Грузинською мовою. з  рос.  резюме. с. 168
  5. ↑ Куфтин Б. А., 1941. Археологические раскопки в Триалети. Тбилиси.
  6. ↑ Габуния М. К., 1976. Триалетская  мезолитическая культура. Тбилиси. Грузинською мовою з  рос.  резюме.
  7. ↑ Небиеридзе Я. Д., 1978. Даркветский многослойный навес. Тбилиси. грузинською мовою з рос. резюме
  8. ↑ Береговая Я. А., 1960. Палеолитические местонахождения СССР // МИА. М. 81. стр. 157
  9. ↑ Соловьев Л. Я., Орелкин В.С., 1961. Находки костей человека в гроте Хупынипшахва в Абхазии // Вопр. антропогии. М. 6.
  10. ↑ Бердзенишвили Я. 3., Габуния М. К., Церетели Л.Д., Хубутия Г. Л., 1976. Итоги полевых работ Причерноморской археологической экспедиции АН ГрузССР Ин-т истории, археологии и этнографии АН ГрузССР // Полевые археологические исследования в 1974 г. Тбилиси.
  11. ↑ Соловьев Л. Я., 1956. Значение археологического метода для изучения карста  северной  части  Черноморского побережья Кавказа // Вопр. карста на Юге Европейской части СССР. Киев.
  12. ↑ Церетели Л. Д., Клопотовская Я. Б., Майсурадзе Г. М., 1978. Пещерная стоянка Апианча (Кей-Богаз) // Археология и палеогеография раннего палеолита Крыма и Кавказа. М.
  13. ↑ Крайнов Д. А., 1947. Новые мустьерские стоянки Крыма и Кавказа // БКИЧП. М.; Л. 9.
  14. ↑ Маруашвили Л, Я., 1946. Зуртагетская палеолитическая стоянка в Южной Грузии и ее геологическое значение // Природа. 12.
  15. ↑ Киладзе Я. 3., 1953. Многослойный археологический памятник Сагварджиле // Сообщ. АН ГССР. Тбилиси. 14, № 9.
  16. ↑ Каландадзе А. Я., 1953. Археологическая экспедиция Юго-Осетии 1952 г. // Науч. сессия, посвященная итогам полевых археологических исследований 1952 г. Тбилиси. 1. Груз. мовою з рос. резюме.
  17. ↑ Любин В. Я., 1959. Высокогорная пещерная стоянка Кударо I (Юго-Осетия) // Изв. ВГО. М. 91.
  18. ↑ Каландадзе А. Я., Церетели Л. Д., 1976. Некоторые  мезолитические памятники среднегорья Грузии // Сборник, посвященный 100-летию И. А. Джавахишвили. Тбилиси. Груз. мовою з рос. резюме.
  19. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1964. Новый памятник каменного века в ущелье Цхалцитела. Тбилиси. Грузинською мовою з рос. резюме.
  20. ↑ Григолия Г. К., Церетели Л. Д., 1967. Мезолитическая стоянка у с. Энцери // Изв. АН ГССР. Тбилиси. 3. грузинською мовою з рос. резюме.
  21. ↑ Челидзе Л. М., 1976. Новые находки каменного века в Шира-Картли // Полевые археолог, исслед. Ин-та истории, археологии и этнографии АН Грузинской ССР в 1974 г. Тбилиси.
  22. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1960. Новые данные о палеолите Абхазии // Тр. Абхазского ИЯЛИ. Сухуми. 30.
  23. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1960. Палеолитические памятники Черноморского побережья Грузии // Науч. сессия, посвященная итогам полевых археологических исследований 1959 г. Тбилиси.
  24. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1971. Изучение памятников каменного века в прибрежной полосе Грузии: (Итоги полевых работ 1969 г.) // Археологические исследования в Грузии в 1969 г. Тбилиси. Груз. мовою з рос. резюме.
  25. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1973. Основные итоги полевых работ Причерноморской археологической экспедиции Института истории, археологии и этнографии АН ГрузССР // Полевые археологические исследования в 1972 г. Тбилиси. Груз. мовою з рос. резюме.
  26. ↑ Церетели Л. Д., 1973. Мезолитическая культура Причерноморья Кавказа. Тбилиси.  груз. мова з рос. резюме.
  27. ↑ Джафарзаде И. М. 1958. Наскальные изображения Кобустана  //  Тр. Ин-та истории АН АзССР. Баку. 13.
  28. ↑ Формозов А. А., 1969. Очерки по первобытному искусству. М.
  29. ↑ Рустамов Д. Я., Мурадов Ф. М., 1975. Полевые работы в Гобустане // Археоло. и этнограф. изыскания в Азербайджане (1974). Баку.
  30. ↑ Замятнин С. Я., 1958. Разведки по каменному веку в Азербайджане осенью 1953 г. // Тр. Ин-та истории АН АзССР. Баку. 13.
  31. ↑ Гусейнов М. М.у 1959. Пещера каменного века на Авейдаге // Докл. АН АзССР. Баку. Т. 15, № 11. Азерб. мовою з рос. резюме.
  32. ↑ Замятнин С. Я., Акритас Я. Г., 1957. Раскопки грота Сосруко в 1955 г. // Учен. зап. Кабард.-Балкар. НИИ. Нальчик. 13.
  33. ↑ Формозов А. А., 1964. Палеолитические стоянки в пещерах Прикубанья // КСИА. 98.
  34. ↑ Любин В. П., Аутлев П. У., Александрова М. В., Амирханов X. А., Борзияк И. А., 1976. Исследования палеолита Прикубанья // АО 1975 г.
  35. ↑ Любин В. Я., Аутлев Я. У., Амирханов X. А., 1977. Раскопки палеолитических стоянок в каньоне р Губе в Прикубанье // АО 1976 г.
  36. ↑ Любин В. Я., 1961. Мезолитическая стоянка Явора // КСИА. 84.
  37. ↑ Любин В. Я., 1966. Первые сведения о мезолите горного Кавказа (Осетия): У истоков древних культур // МИА. М.; Л. 126.
  38. ↑ Котович В. Г., 1964. Каменный век Дагестана. Махачкала.
  39. ↑ Амирханов X. А ., 1975. Новые исследования Чохской стоянки // АО 1974 г.

Соборний район

ред.

Каміння і центр Половиці

ред.

Гора (Нагірний)

ред.

Табірний

ред.

Мандриківка та мандриківські житлові масиви

ред.

Лоцкам'янка та лоцкам'янські житлові масиви

ред.

Сокіл

ред.

Шевченківський район

ред.

Половиця (Центр)

ред.

Схід Верхньої Половиці (Схід Млинів)

ред.

Підстанція

ред.

12 квартал, Будівельник, Корея

ред.

Тополя

ред.

Схід Великого Лісу

ред.

Мирне

ред.

Центральний район

ред.

Фабрика

ред.

захід Верхньої Половиці (Захід Млинів)

ред.

мікрорайон Верхній (Верх проспекту Поля)

ред.

схід Нижнього мікрорайону

ред.

Чечелівський район

ред.

Солдатська і Підгірна слободи

ред.

мікрорайон Нижній

ред.

Верхній (мікрорайон вулиці Титова)

ред.

Чечелівка

ред.

Шляхівка

ред.

Краснопілля (Великий Ліс)

ред.

Новокодацький район

ред.

мікрорайон проспекту Мазепи

ред.

Західна Шляхівка

ред.

Нове

ред.

Брянська колонія

ред.

мікрорайон Західний

ред.

Нові Кодаки

ред.

мікрорайон Червоний Камінь

ред.

мікрорайон Покровський

ред.

мікрорайон Парус (Вітрило)

ред.

Діївка

ред.

Сухачівка

ред.

Ясне

ред.

Таромське

ред.

Амур-Нижньодніпровський район

ред.

Мануйлівка

ред.

Сахалин

ред.

Амур

ред.

Кирилівка

ред.

Султанівка

ред.

Ломівка і ломівські житлові масиви

ред.

схід Лівобережного (мікрорайони 1 і 2, Березинка)

ред.

Кам'янка

ред.

Березанівка

ред.

Індустріальний район

ред.

Калиновське (Нова Султанівка)

ред.

Кучугури

ред.

Самарівка

ред.

Березинка

ред.

захід Лівобережного (мікрорайони 3 і 4)

ред.

Самарський район

ред.

Південний Вузол

ред.

Північний Вузол

ред.

Шевченко (Самарь)

ред.

Рибальське

ред.

Ігрень

ред.

Одинківка

ред.

Старі (західні) Чаплі і Придніпровськ

ред.

Нові (східні) Чаплі

ред.

Джерела

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Taromsky/Чернетка&oldid=30798399