Користувач:Petro Oliynyk/Мороз Ганна-Ірина Степанівна

Мороз Ганна-Ірина Степанівна
Почесний Голова Рудківського Осередку КУНу
2009 — 28 листопада 2014
Голова РО КУНу
1994 — травень 2009
НаступникГринюх Петро Зиновійович

Народилася18 листопада 1937(1937-11-18)
Перемишль
Померла28 листопада 2014 (77 років)
Рудки
Громадянство Україна, Рудки
Національністьукраїнка, за деякими відомостями полька
Політична партіяКонгрес Українських Націоналістів
У шлюбі зМороз Михайло Федорович
ДітиМороз Михайло Михайлович, Мороз Оксана Михайлівна, внуки - Мороз Іван Михайлович, Мороз Марина Михайлівна, Олійник Петро Тарасович
РелігіяГреко-католик


Га́нна-Іри́на Степа́нівна Моро́з (справжнє прізвище Мощинська) (*18 листопада 1937, Перемишль — †28 листопада 2014, Рудки) - громадський та політичний діяч Самбірського району Львівської області, голова Рудківського осередку КУН з 1994 по 2009.

Біографія

ред.

Народилась 18 листопада 1937 року у с. Вовче. Навчалася у школі ім. Шашкевича. Перед тим ходила до захоронки. Виросла на березі срібнолентного Сяну. У 1945 була примусово переселена до Рудок. У цьому ж році поступила до Рудківської СШ. 21 лютого 1948 року загинув батько через Московсько-більшовицьких загарбників (МБЗ). У 1959 році поступила у Львівський національний університет імені Івана Франка на фізичний факультет заочно, а у 1965 його закінчила. З 1963 працювала вчителем фізики і математики, креслення і малювання у Підгайчаківській школі 35 років. 5 років працювала у ветаптеці разом із чоловіком, який був завветаптеки. Під час роботи у школі поступила в УРП м.Рудок, а потім організувала осередок руху з 30 членів у с.Підгайчиках. Кожну неділю члени збиралися на збори, відправляли українську літературу на схід України. Приймали на різдвяні та великодні свята по 60 дітей зі сходу з Луганської і Донецької областей. Домогали священики, один з яких о.Роман Єсип, у Підгайчиках о.Микола Щикітка. У 1989-1994 під час роботи у школі, вивчала членів УПА, політв'язнів, переселенців з Польщі, які писали спогади. А у 1994 році, коли Ярослава Стецько та Тарас Процев'ят відвідали Рудки, вона відчула до КУНу особливу симпатію. На її думку це були люди - справжні герої, які пройшли ворожі тюрми, але не зломилися. Організувала осередок партії КУН у Рудках, та ще у 30 селах. Там були створені осередки, а зараз у них створили Молодіжний Конгрес. Приходило багато хлопців та дівчат, які систематично проводять вишколи, поїздки по місцях бойової слави України. 3 вересня 2007 року у неї сталась біда, помер її чоловік-патріот України. За останній час відходять у вічність найкращі з членів КУНу. Це було великою втратою. Після цього у неї погіршився стан здоров'я. Тому у неї на планах стоїть - зміна старших на молодих тому, що молодь це - наше майбутнє та майбутнє України. І на звітно-виборчій конференції у травні 2009 року стала почесним головою РО КУН. 28 листопада 2014 року Ганна Степанівна померла після важкої хвороби.


Трудова діяльність

ред.

1963-1999 - викладач математики та фізики у Підгайчиківській восьмирічній школі.

1994-2009 - Голова РО КУН.

2009 - почесний Голова РО КУН.


Нагороди

ред.

Грамоти та подяки

ред.
  • від Єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії Юліана Вороновського про нагородження ювілейною медаллю Мороз Ганну з сімєю парафіян греко-католицької парафії в честь Пресвятої Євхаристії міста Рудки з нагоди 400-ліття Берестейської Унії
  • від Самбірської районної державної адміністрації та районної ради із 60-річчям
  • від міського голови Тараса Курила з нагоди 16-ї річниці Незалежності України за відродження української держави
  • від Рудківської міської ради за активну участь у громадсько-політичному житті міста та діяльність в утвердженні української державності та відродження давніх українських традицій
  • від українського козацтва за участь у сприянні молодіжному козацькому хресному поході
  • від КУН за виховання української молоді
  • від ЛОО КУН за довголітню працю в розбудові партії та вагомий внесок у зміцненні української держави
  • від ЛОО КУН за активну роботу на ниві виховання патріотичної молоді з нагоди 100-річчя Степана Бандери
  • за виховання молоді та за зміцнення української державності