Користувач:BrianDafoe/пісочниця

Антарктида, або Федеративна Республіка Антарктида (англ. Federal Republic of Antarctica) — незалежна федеративна держава, розташована у Південній півкулі на однойменному материку Антарктида, до якої належать ще Південні Оркнейські, Південні Шетландські острови, острови Баллені і Беркнер, і ще деякі дрібні острови. Площа країни становить 13,900,000 км², це 2-те місце серед країн світу. На півночі від материка знаходиться ПАР, на північному-сході Австралія та Нова Зеландія. На північному-заході Аргентина, Чилі та Фолклендські острови.

Федеративна Республіка Антарктида

Прапор
Девіз: God is our everything! (англ.)

Бог — наше все!

Розташування
Розташування
Столиця Мак-Вердо
Найбільше місто Мак-Вердо
Офіційні мови англійська (офіційна) • (мови меншин): французька • іспанська • португальська • італійська • гінді • урду • німецька • норвезька • африкаанс • корейська • японська • українська
Форма правління федеративна республіка
Президент Браян Дефо
Площа
 - Загалом 13,900,000 км²
Населення
 - перепис 2024  4400
 - Густота 0,0003/км²
Валюта Антарктидський долар (ASD)
Часовий пояс від UTC−12:00 до UTC+12:00
Коди ISO 3166 AQ
Домен .aq
Телефонний код +672

Назва ред.

Назва його походить від грецьких слів αντι — проти та αρκτικος — північний, «протилежний Арктиці», знаходиться у Південній півкулі навколо географічного південного полюса, охоплює приблизно 10 % суходолу, впливає на клімат Землі. Площа Антарктиди близько 14 млн. кв. км.

Історія ред.

 
Друга експедиція Джеймса Ведделла. Малюнок зображує бриг «Jane» та китобоєць «Beaufroy» (1825)

Історія Антарктики починається із ранніх теорій стародавніх географів елліністичного світу про існування на крайньому півдні величезного континенту, названого Terra Australis Incognita — Невідома Південна земля. Термін «Антарктика», як протилежність Арктиці, вперше вжив Марін Тірський в II столітті н. е.

У західному світі з античних часів вірили в існування південної землі, покликаної збалансувати надлишок суші — Європу, Азію та Африку. Аристотель постулював симетрію землі, що означало наявність населеної суші на півдні від Африки. Існують карти, створені в Середні століття і епоху Відродження, на яких «Невідома Південна земля» зображена як окремий континент або з'єднується з Південною Америкою (наприклад, Карта Пірі Рейса)[1].

Про існування Антарктики імовірно здогадувалися й аборигенні племена Полінезії та Південної Америки. Зокрема, Л. Куартермейн, базуючись на полінезійському фольклорі, пише: «Приблизно в 650 р. як оповідає раротогонська легенда великий мандрівник Ху-те-Рангіора проплив у своєму каноє «Те-іві-Атеа» в Південний океан і побачив льодові скелі, вершини яких пронизували небеса, що височіли над замерзлим морем». Переказ про те, що на південь від Вогняної Землі лежить країна льодів зафіксовано також у місцевого племені ауш[1].

Європейська географія отримала перші достовірні відомості про землю на Південному полюсі в Добу великих географічних відкриттів. У XV—XVI століттях, після того як європейські мореплавці обігнули мис Горн і мис Доброї Надії, стало зрозуміло, що якщо Невідома Південна земля й існує, то є окремим континентом. В 1773 році Джеймс Кук вперше перетнув Південне полярне коло і, хоча він відкрив окремі антарктичні острови, але так і не виявив материк. Вважається, що Кук був приблизно за 240 км від нього.

Адміністративний поділ ред.

Територія Антарктиди поділяється на адміністративні площі та області, які були відкриті різними мандрівниками. Область, досліджувана і названа на честь відкривача (або інших осіб), називається «земля».

Список земель Антарктиди:

Крім того, до Антарктиди належать Південні Оркнейські, Південні Шетландські острови, острови Баллені і Беркнер.

Найпівнічнішою точкою континенту є мис Прайм-Хед.

Природа ред.

Органічний світ надзвичайно бідний. Незначні вільні від льоду узбережні ділянки і скелі вкриті лишайниками, водоростями, мохами; в Морській Антарктиці зростає два види аборигенних квіткових рослин. Окрім них трапляються лишайники, гриби, водорості. Фауна пов'язана з морем і зосереджена на узбережжі і прибережних островах. Представлена кількома видами птахів (пінгвіни, поморники, буревісники, альбатроси, баклани) та антарктичними тюленями.

Флора ред.

Клімат Антарктиди не сприяє розвитку великої кількості рослин. Поєднання морозів, поганої якості ґрунтів, обмаль вологи і брак сонячного світла пригнічує ріст рослин. Як результат, рослинність обмежується, головним чином, мохами. Автотрофні організми складаються з найпростіших. Флора континенту переважно складається з лишайників, мохів, водоростей і грибів. Період розвитку рослинності (вегетаційний період), зазвичай короткий і триває лише кілька літніх місяців (грудень–квітень, Морська Антарктика) чи тижнів (Континентальна Антарктика). Найбагатшою є флора Морської Антарктики (західне узбережжя Антарктичного півострова). Зокрема в районі Аргентинських островів, де знаходиться Українська антарктична станція «Академік Вернадський» зростає 2 види квіткових рослин, а саме щучник (Deschampsia antarctica Desv.) та перлинниця (Colobanthus quitensis (Kunth) Bartl.) антарктичні, біля 49 видів мохів, 7 видів печіночників (близьких до мохів примітивних рослин), а також біля 123 видів лишайників — організмів що складаються з гриба та водорості). У наземних рослинних угрупованнях Морської Антарктики зустрічаються також гриби (в тому числі ліхенофільні), мікро- та макро-зелені водорості (Chlorophyta) — 30 видів, діатомові водорості — 41 вид, а також 7 видів синьо-зелених водоростей (Cyanophyta). Вивчення їх біорізноманіття ще тільки починається. Адже виявлене становить лише 30 % від загального біорізноманіття наземних видів водоростей, які зустрічаються в Антарктиці. В районі Аргентинських островів відмічено 14 видів морських водоростей-макрофітів[2]. Загалом Антарктиді налічується більш ніж 200 видів лишайників та близько 50 видів мохів. Сімсот видів водоростей, більшість з яких є фітопланктон. На континенті спостерігається явище барвистого снігу, що пояснюється наявністю цілих колоній водоростей і діатомових водоростей, особливо це характерно для прибережних районів в літній період.

Окрім аборигенних в Морській Антарктиці зустрічаються заносні або інзвазивні види квіткових рослин, присутність яких є проявом зростаючого антропогенного пресу на Антарктику[3].

Фауна ред.

Лише незначна кількість наземних безхребетних обрали місцем перебування Антарктиду[4]. Це мікроскопічні кліщі, як (antarcticus Alaskozetes), воші, нематоди, тихоходи, коловертки, криль і колембола. Нещодавно виявлені представники стародавніх екосистем нашої планети, які складаються з кількох видів бактерій, що були знайдені в льодовій пастці глибоко під льодовиками[5]. А нелітаюча мушка Бельгіка антарктидна, всього 12 мм в розмірі — представник найчисельніших земних тварин в Антарктиді. Сніговий буревісник є одним з усього лише трьох видів птахів, які розмножуються тільки в Антарктиді[6].

Незважаючи на те, що вчені, можливо, вже досить ретельно дослідили морську фауну Морської Антарктики, в незвіданому царстві Антарктиди залишається безліч невідкритих видів. Так, в ході експедицій дослідників, які проводилися методом тралення в період з 2008 по 2017 рік біля берегів Антарктиди, було виявлено вісім унікальних видів, у тому числі чотири, які ніколи раніше не зустрічалися. Наприклад, одна з нових знайдених підводних істот з численних типів безхребетних мала досить великий розмір, “потойбічний вигляд” та 20 кінцівок. Істота отримала назву “антарктичної зірки з полуничного пір’я” або Promachocrinus fragarius. Подальше всебічне дослідження фауни Морської Антарктики буде необхідним для отримання хоча б базового розуміння основ життя в антарктичних водах[7][8].

В 2023 році, згідно повідомлення Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), українські вчені, у співпраці з іноземними колегами, відкрили новий вид антарктичних риб’ячих п’явок, який отримав назву Austroplatybdellina prodiga[9].

  1. а б Парнікоза, Іван (18.04.2021). Історія української Антарктики. Частини 1, 2. Експедиція XXI (українська) . НАНЦ Мон Україхни. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 04.05.2021 р..
  2. Парнікоза, Іван (28.03.2017). Українська Антарктида. Частина 6. Рослинність та грунти району бухти Артура-Аргентинських островів. http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 29.03.2017. Процитовано 28.03.2017.
  3. Парнікоза, Іван (15.02.2017). Українська Антарктида. Частина 8. Екологічні проблеми та охорона природи Антарктики. http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28.03.17.
  4. Land Animals of Antarctica. British Antarctic Survey. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 листопада 2008.
  5. Below Antractica. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 19 червня 2009.
  6. Snow Petrel Pagodroma nivea. BirdLife International. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 20 жовтня 2009.
  7. New species of sea monster with 20 arms is found lurking in the frozen seas around Antarctica. // By Matthew Phelan. Published: 23:10 BST, 11 August 2023
  8. Біля берегів Антарктиди виявили невідому науці істоту. // Автор: Андрій Неволін. 12.08.2023
  9. "Блудний син": українські вчені відкрили новий вид п'явок з Антарктики. ФОТО. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 20 березня 2024.