Користувач:Astio-ua/Кабео (місячний кратер)
Кратер Кабео - ударний кратер на видимому боці Місяці, що знаходиться приблизно за 100 кілометрів від Південного полюса Місяця [1] . Назву присвоєно на честь італійського філософа, теолога,
| Кабео | |
|---|---|
| Координати | Координати: Широту не вказано Функції {{#coordinates:}} було передано некоректні аргументи |
| Діаметр | 100.6 км |
| Глибина | 5710 км |
| Епонім | Ніколо Кабео (1586—1650) — італійський філософ, теолог, інженер і математик. |
  Кабео | |
інженера та математика Ніколо Кабео (1586-1650); затверджено Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р. Вперше ім'я Кабео з'явилося на картах Місяця в 1651 р., проте Джованні Річчіолі, який ввів цю назву, привласнив її кратеру, який сьогодні називається Ньютон .
Опис кратера
ред.
Найближчими сусідами кратера є кратер Ібн Бадж на заході; кратер Дрігальський на північному заході; кратер Ньютон на півночі-північному сході; кратер Малаперт на сході; кратер Хауорт на південному сході та кратер Де Герлах на південному заході [джерело?] . Селенографічні координати центру кратера 85°20′ пд. ш. 42°08′ зх. д. / 85.33° пд. ш. 42.13° зх. д., діаметр 100,6 км, глибина 5,71 км [2] .
Кратер видно із Землі під кутом і він завжди знаходиться в глибокій тіні. Основна частина кратера освітлюється Сонцем протягом 25% місячного дня, внутрішній схил валу отримує світло протягом 30% місячного дня, західна частина чаші знаходиться у постійній тіні . Таким чином, навіть зі штучного супутника Місяця можна помітити не так багато деталей. Кратер має полігональну форму та значно зруйнований за час свого існування. Вал згладжений, подекуди повністю зруйнований, перекритий безліччю кратерів різного розміру. Найкраще збереглася північна та південна частини валу. Внутрішній схил валу має ухил 10-15 ° [3] . Дно чаші кратера пересічене, в центрі чаші розташовується невеликий хребет.
Сателітні кратери
ред.
| Кабео | Координати | Діаметр, км |
|---|---|---|
| A | 82°05′ пд. ш. 40°14′ зх. д. / 82.08° пд. ш. 40.24° зх. д. | 40,9 |
| B | 82°16′ пд. ш. 54°35′ зх. д. / 82.26° пд. ш. 54.58° зх. д. | 59,6 |
- Утворення сателітного кратера Кабео B належить до нектарського періоду .
Експеримент LCROSS
ред.
Південний полярний регіон Місяця був досліджений зондом "Lunar Prospector", який виявив у цьому регіоні сліди водню . Потенційними джерелами водню могли слугувати залишки комет чи метеоритів або ж сонячний вітер [4] .
Кратер Кабео досить великий, щоб температура тіні не підвищувалася вище 100 K. Це дозволяє водяному льоду, якщо він там є, зберігатися протягом мільярдів років, не піддаючись сублімації [5] .
Для перевірки цієї гіпотези 9 жовтня 2009 року в кратер був скинутий розгінний блок Центавр, викинуту вибухом породу проаналізував зонд LCROSS, який через кілька хвилин також розбився об дно кратера . При цьому було виявлено "значну кількість" води[джерело?].
Див. також
ред.- Список кратерів на Місяці
- Місячний кратер
- Морфологічний каталог кратерів Місяця
- Планетна номенклатура
- Селенографія
- Мінералогія Місяця
- Геологія Місяця
- Пізнє важке бомбардування
- ↑ Grego, Peter. The Moon and How to Observe it. — Birkhäuser[en], 2005. — С. 214. — ISBN 1852337486.
- ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
- ↑ Kozlova, E. A.; Lazarev, E. N. (March 1–5, 2010). "Proceedings, 41st Lunar and Planetary Science Conference". The Woodlands, Texas. p. 1779. Bibcode:2010LPI....41.1779K
- ↑ Margot, J. L. Topography of the Lunar Poles from Radar Interferometry: A Survey of Cold Trap Locations. — 1999. — Vol. 284, no. 5420, (6). — P. 1658—1660. — DOI:.
- ↑ Feldman, W. C.; et al. Evidence for water ice near the lunar poles // Journal of Geophysical Research. — 2001. — Vol. 106, no. E10 (30 July). — P. 23,231—23,251. — DOI:.
<ref> з назвою "LICD", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.