Alex Klimchuck4937581
| Автор: | Клімчук Олександр Петрович |
|---|---|
| Назва навчального закладу: | Радошівська ЗОШ І-ІІІ ступенів[1] |
| Назва проекту: | Тенетами інтернету |
| Мета проекту: | узагальнити відомості про мережу Інтернет, історію,
сервіси інтернету, значення для людини. |
| Предмет: | Інформатика |
| Клас: | 9 |
| Приблизний час вивчення теми: | 2години |
| Очікувані результати: | очікуються чудові результати |
| Ключове запитання: | що таке інтернет? |
| Тематичні запитання: | яка основна мета мережі Інтернет? |
| Змістові запитання: | на які сервіси поділяється мережа інтернет. |
| Діяльність учнів: | стаття |
Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя — всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.
В повсякденній мові слово Інтернет найчастіше вживається в значенні Всесвітнього павутиння і доступної в ньому інформації, а не у значенні самої фізичної мережі. Також вживаються терміни «Всесвітня мережа», «Глобальна мережа» чи навіть одне слово «Мережа», «Іне́т», «Тенета», «Міжмережжя», «Інтерне́трі» або «Не́трі». Все частіше Інтернет вживається і з малої літери, що можна пояснити паралелями з термінами «радіо», «телебачення», які пишуть з малої.
Історія
ред.У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915–1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. У 1969 році Міністерство оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство DARPA запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта та Університету[en] штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень). У рамках проекту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости й розвиватись; її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.
Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайтоперативної пам'яті.
До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.
У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж з'явилися перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982–1983 роках.
1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме у 1983 році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».
У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).
У 1989 році в Європі, в стінах Європейського центру ядерних досліджень (CERN) народилась концепція тенет. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс-Лі, він же протягом двох років розробляв протокол HTTP, мову гіпертекстової розмітки HTML та ідентифікатори URI.
У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною лінією (так зване «дозво́нювання», англ. Dial-up access).
У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою.
В тому ж році тенета стали основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши за обсягом трафіку протокол передачі файлів FTP; було сформовано Консорціум всесвітньої павутини (англ. WWW Consorcium). Можна сказати, що тенета перетворили Інтернет і створили його сучасний вигляд. З 1996 року Всесвітнє павутиння майже повністю підмінило собою поняття «Інтернет».
Протягом 1990-х років Інтернет об'єднав у собі більшість існуючих на той час мереж (хоча деякі, як, наприклад, Фідонет, залишились відособленими). Завдяки відсутності єдиного керуючого центру, а також завдяки відкритості технічних стандартів Інтернету, що автоматично робило мережі незалежними від бізнесу чи уряду, об'єднання виглядало неймовірно привабливим. До 1997 року в Інтернеті нараховувалось близько 10 мільйонів комп'ютерів і було зареєстровано понад мільйон доменних назв. Інтернет став дуже популярним засобом обміну інформацією.
У наш час Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною часткою життя у розвинутих країнах, та країнах, котрі розвиваються.
У 2000 р. нараховувалося близько 327 млн користувачів, з них тільки в США чисельність перевищувала 100 млн чоловік.
У 2004 р. Інтернет нараховував 700 млн користувачів, і найближчим часом їхня кількість зросте до 1 млрд. Число сайтів, що становило в 1993 р. 26 тис., сьогодні[Коли?]перевищує 5 млн.
5 січня 2011 року кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.
На 2017 рік у світі нараховувалось 3,8 млрд користувачів всесвітньої мережі або 50 % населення Землі. Значно зростає кількість користувачів соцмереж і частка мобільних пристроїв у мережі.
Сервіси Інтернету
ред.Сервіси (служби) Інтернету — це послуги, які надаються користувачам мережі Інтернет. Це служба пошуку й перегляду інформації, електронна пошта, групи новин, файлові архіви тощо.
- e-mail — електронна пошта;
- групи новин;
- списки поштової розсилки;
- доступ до файлів віддалених комп'ютерів;
- сеанси зв'язку з іншими комп'ютерами, під'єднаними до INTERNET;
- пошук інформації в базі даних в оперативному режимі;
- спілкування з іншими користувачами шляхом використання сервісу Internet Relay Chart;
- доступ до інформаційної системи World Wide Web (WWW).
З додаткових послуг можна виділити наступні:
- широка передача MultiMedia;
- RadioInternet;
- розмовний конференційний зв'язок;
- безпечні угоди;
- відеоконференційний зв'язок;
- безпровідне з'єднання.
Значення для людини
ред.У теперішній час Інтернет - це невід'ємна частина нашого життя. Зараз у ньому працюють більш ніж 300 мільйонів людей.
Інтернет має як позитивні, так і негативні сторони.
Одною з позитивних сторін Інтернету є те, що Інтернет є самою великою бібліотекою у світі. Ти можеш знайти тут реферати і інформацію на будь-які теми, починаючи з погоди і останніх новин і закінчуючи науковими роботами і найважливішими відкриттями. Другою позитивною стороною Інтернету є чат. Я вважаю, що це досить гарний спосіб спілкування, бо ти одночасно можеш спілкуватися з багатьма людьми, знайомитися та дізнаватися багато цікавого. Також я вважаю, що дуже зручною і корисною, особливо для зайнятих і ділових людей, є Інтернет-пошта. Вона дозволяє нам пересилати і отримувати листи з різних кінців світу за лічені секунди, тоді як звичайною поштою це може зайняти тиждень або навіть більше. До того ж вона майже безкоштовна і не потребує багато часу. Ще однією позитивною стороною Інтернету є реклама і магазини. Тут ти можеш знайти будь-яку продукцію, що тебе цікавить, подивитися ціну, магазини, де продається цей товар та іншу інформацію, і за бажанням придбати.
Однією з негативних рис Інтернету є віруси. Ти можеш занести вірус до свого комп'ютера, відкривши повідомлення, яке містить вірус, або просто скачавши текстовий файл. Тому потрібно встановлювати антивірусні системи або просто бути обережним з листами. Іншою негативною стороною Інтернету є віртуальні ігри. Взагалі комп'ютеризація приховує в собі певну небезпеку при неправильному та неграмотному користуванні. Тому існує загроза, що у віртуальній реальності людина може втратити орієнтири в світі, перестати розуміти, що реально, а що ілюзорно. В наш час ще не говориться про це в широкому масштабі, оскільки віртуальна реальність ще не набула такого поширення, однак вченими світу вже проводяться дослідження змін особистості під впливом інформаційних технологій.
Що стосується цензури в Інтернеті, то я вважаю, що вона звичайно потрібна. Зараз можна знайти сайти, де б зберігалася інформація про те, як, наприклад, зробити бомбу з підручних матеріалів або як підняти паніку у натовпі людей та таке інше. Звичайно таку інформацію потрібно знищувати. Теж саме стосується і текстових документів з неформативною лексикою. На жаль на сучасному етапі цензура в Інтернеті не дуже розвинута, і я вважаю, що вона ніколи не буде достатньо розвинута, бо прослідкувати такі документи дуже важко і постійно з'являються нові, але все ж таки мають існувати такі люди і спеціальні служби, які цим займаються.
Для мене Інтернет має теж не маленьке значення. Я нерідко користуюся ним для написання рефератів та повідомлень. Також я дізнаюся про погоду на декілька днів, якщо кудись від'їжджаю. Ще я часто використовую Інтернет-пошту та чати.
Таким чином можна сказати, що Інтернет є важливою і невід'ємною частиною сучасного світу і ми вже не можемо уявити своє життя без нього.
Примітки
ред.1.Інтернет
2.https://studopedia.su/14_53692_aparatni-zasobi-kompyuternih-merezh.html
3.https://sites.google.com/site/bredonews/skuka-com
5.https://mozok.click/646-suchasn-servsi-nternetu.html#sel=16:11,16:11
- ↑ Радошівська ЗОШ I-III ступенів - Новини шкільного життя. nvkradoschivka.ucoz.ua. Процитовано 11 травня 2018.