Користувач:Сергій Бойко/Джерела для статей

Стародавній Рим

сайт X·Legio (военно-исторический портал античности и средних веков) Р. Канья (Перевод: Д. Уваров) Legio (Легион)^[1] В. В. Дорошко Поход Плавтия Сильвана в Таврику: мифы и реалии Паркер Генри Майкл. История легионов Рима (Вікічитання) Введение Римская армия до Мария^[2] Глава 1. Военные реформы Гая Мария^[3] сайт Римская Слава^[4] Connolly P. Организация и вооружение армии ранней Римской республики^[5] СимпоZий Συμπόσιον сайт об античной литературе, античной истории и людях античности Набор войска	сайт История древнего Рима Публикации (цікаві статті) КАПИТОЛИЙСКИЕ ФАСТЫ^[6] РИМСКИЕ КОНСУЛЫ (509 г. до н.э. — 337 г. н.э.)^[7] Плутарх Сравнительные жизнеописания Гай Марций Реферат Значение «записок» Цезаря в изучении военной организации Римской армии Глава 3. Римская армия эпохи Цезаря Етапи розбудови дакійського лімесу (4 сторінки) Лозинська Світлана Олексіївна, кандидат історичних наук

Примітки

↑ Р. Канья (Перевод: Д. Уваров). Legio (Легион). сайт X·Legio (рос.). 2001. Процитовано 21 листопада 2023.
↑ Паркер Генри Майкл. История легионов Рима. Римская армия до Мария. Сайт Викичтение (рос.). Процитовано 13 листопада 2023.
↑ Паркер Генри Майкл. История легионов Рима. Военные реформы Гая Мария. Сайт Викичтение (рос.). Процитовано 13 листопада 2023.
↑ Автор. [посилання Назва статті]. Сайт Римская слава (рос.). 27 листопада 2009. Процитовано 13 листопада 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
↑ Connolly P.. Организация и вооружение армии ранней Римской республики. Сайт Римская слава (рос.). 25 листопада 2006. Процитовано 23 листопада 2023.
↑ КАПИТОЛИЙСКИЕ ФАСТЫ. Сайт История древнего Рима (рос.). Процитовано 13 листопада 2023.
↑ РИМСКИЕ КОНСУЛЫ (509 г. до н.э. — 337 г. н.э.). ancientrome.ru (рос.). 2000. Архів оригіналу за 18 січня 2009. Процитовано 13 грудня 2023.

Шахи

Дебюти на chesswood.ru
Дебюты в шахматах и ловушки на chess-boom.online
Шахматный клуб XChess.ru на xchess.ru
ECO Codes на 365chess.com
chessgames.com на chessgames.com
thechesswebsite.com на thechesswebsite.com
Шахматная планета — Дебют
International Chess Federation — Profile info

Словники та енциклопедії

Викисловарь
Вікітека 7 словників:
- Жмудь // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) (рос.)
- Курия // Малий енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона. — 1907—1909. (рос.)
- Гелоны // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Военная энциклопедия
- Курия // Енциклопедичний словник Гранат / А. Гранат. — 1910—1948. (рос.)
- Comitia calata // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- Народное собрание // Новый энциклопедический словарь / Під заг. ред. акад. К. К. Арсеньєва. — 1911—1916. (рос.)
Тиверцы // Полный церковно-славянский словарь / сост. свящ. Григорий Дьяченко. — Москва : Отчий дом, 2004. — С. 1120. — ISBN 5-86809-048-9. (рос.)

Биховця літопис // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
І. Ф. Сидорова. Літопис Биховця // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
Латинсько-український словник. Сайт «ukrkniga.org.ua» (укр.). Процитовано 11 січня 2024.
Левицька Ольга Максиміліанівна Левицька Ольга Максиміліанівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Legatus // A Dictionary of Greek and Roman Antiquities / William Smith, D.C.L., LL.D. — London, England : John Murray, 1875. — 1294 с. (англ.)

Mindaugas (d. 1263) // The Crusades: An Encyclopedia / Alan V. Murray. — Oxford, England : ABC-CLIO, 2006. — 1314 с. — ISBN 978-1576078624. (англ.)
fasti в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)

Історія античності

Книжки «Історія Риму»

Теодор Моммзен. История Рима / Русский перевод В. Н. Неведомского под редакцией Н. А. Машкина. — СПб : Наука — Ювента, 1936. — Т. 1. Книга 1. — 202 с. (рос.)
Ковалев С. И. История Рима. — Ленинград : Издательство Ленинградского государственного университета, 1948. — 809 с. (рос.)
Паневин К.В. История Древнего Рима. — Санкт-Петербург : Полигон, 1998. — 918 с. — ISBN 5-89173-035-9. (рос.)

Інші книжки про Стародавній Рим

Утченко С.Л. Юлий Цезарь. — Москва : Мысль, 1976. — 351 с. (рос.)
Сергеев И. П. Государственные учреждения древних римлян: поздняя Республика и ранняя Империя: материалы к спецкурсу. — Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2013. — 312 с. — ISBN 978-966-623-922-1. (рос.)
Broughton T. R. S. The magistrates of the Roman Republic. — N. Y. : American Philological Association^[en], 1951. — Т. І. — 578 с. (англ.)

Реконструкция системы воспитания и образа жизни римского нобиля (дисертація)
Історія держави і політико-правових вчень Стародавньої Греції та Риму
Дипломатія Стародавнього Риму (Матеріали для студентів)
Дипломатія Риму (Студопедия)
The Constitution of the Roman Republic_ A Political Economy Perspective (University of Chicago)
Sulla and the Gods. Noble, F.M. 2014

Антична література

Плутарх. Сравнительные жизнеописания / перевод С.П. Маркиша, С.И. Соболевского и др. — 120. (рос.)
Светоній. Життєписи дванадцяти цезарів / перекл. П. Содомори. — Львів : СПОЛОМ, 2012. — 280 с. — ISBN 978-966-665-616-5. (укр.)
Тит Ливий. Книга І // История Рима от основания города / перевод Г.Ч. Гусейнова, М. Е. Сергеенко, С. А. Иванова и др. — М. : Наука, 1998. (рос.)
- Titus Livius. Ab Urbe condita. — 1936. (лат.)

текст {{sfn|Плутарх|120|loc= «Цезар», розділ 13-1}}
текст {{sfn|Светоній|2012|loc=«Божественний Юлій», розділ 80-4}} 
текст {{sfn|Тит Ливий|1998|loc=розділ 80-4}} 
текст {{sfn|Titus Livius|1936|loc=розділ 80-4}}

Геродот. Історії в дев'яти книгах / переклад з давньогрецької А. Білецького. — Київ : Наукова думка, 1993.

текст {{sfn|Геродот (пер. Білецького)|1993|loc=c. 32, розділ 80}}

Історія України

Синиця Є. В. Тиверці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 75. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Назва_статті. Енциклопедія історії України на litopys.com.ua (укр.). Процитовано 19 січня 2024. Список статей.
Деревляни // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 497. — ISBN 5-7707-4049-3.
Тиверці // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 564. — ISBN 966-00-0785-X.

Книги

Н. С. Абашина, М. Ю. Відейко, О. В. Гопкало та ін. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н. е. — ІХ ст.) // Історія цивілізації. Україна / Т. І. Шкарупа. — Харків : Фоліо, 2019. — Т. 1. — 586 с. — ISBN 978-966-03-8941-0.
О. Б. Бубенок, А. М. Домановський, О. О. Дядечко та ін. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900—1256) // Історія цивілізації. Україна. — Харків : Фоліо, 2021. — Т. 2. — 590 с. — ISBN 978-966-03-9772-9.
Бессонова С. С., Гаврилюк Н. О., Зубар В. М. та ін. Том 2. Скіфо-антична доба // Давня історія України (в трьох томах) / П. П. Толочко. — Київ : Наукова думка, 1998. — Т. 2. — 496 с. — ISBN 966-02-0726-3.
Жарких Микола. Дві традиції літописання Великого князівства Литовського. — Київ, 2016. — 467 с.
Історія державної служби в Україні

Історія Європи

Гудавичюс Э. Том I: С древнейших времен до 1569 года // История Литвы. Том I. — М : Фонд имени И. Д.Сытина, BALTRUS, 2005. — Т. 1. — 680 с. — ISBN 5-94953-029-2. (рос.)
Эйдинтас А. История Литвы. — Вильнюс : Eugrimas, 2013. — 318 с. (рос.)
Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. — М. : АН СССР, 1959. — 533 с. (рос.)

Окремі статті

Преторіанці

THE PRAETORIAN COHORTS (in Britain)
Praetoriani A Dictionary of Greek and Roman Antiquities, John Murray, London, 1875.

Кімерійці

Дисертація. Етнокультурна історія населення дслсч
Енциклопедія українознавства: Кіммерійці, Археологія України
Енциклопедія історії України: КІМЕРІЙЦІ, ГІМІРРІ
Українська військова історія Кіммерійці
Ethnogenesis.UA Кіммерійці
Українопедія Кімерійці
Стаття КІММЕРІЙЦІ — ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ НОСІЇВ КУЛЬТУРИ
Стаття ПАМ'ЯТКИ ТИПУ НОВОЧЕРКАСЬКОГО СКАРБУ
Скарбниця Національного музею історії України Кіммерійці

Легат Августа пропретор

[Legio-1] Р. Канья (Перевод: Д. Уваров). Legio (Легион). сайт X·Legio (рос.). 2001. Процитовано 21 листопада 2023.

[до_Марія-2] Паркер Генри Майкл. История легионов Рима. Римская армия до Мария. Сайт Викичтение (рос.). Процитовано 13 листопада 2023.

[реформи_Марія-3] Паркер Генри Майкл. История легионов Рима. Военные реформы Гая Мария. Сайт Викичтение (рос.). Процитовано 13 листопада 2023.

[Glory-4] Автор. [посилання Назва статті]. Сайт Римская слава (рос.). 27 листопада 2009. Процитовано 13 листопада 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)

[Connolly-5] Connolly P.. Организация и вооружение армии ранней Римской республики. Сайт Римская слава (рос.). 25 листопада 2006. Процитовано 23 листопада 2023.

[Fasti-6] КАПИТОЛИЙСКИЕ ФАСТЫ. Сайт История древнего Рима (рос.). Процитовано 13 листопада 2023.

[Roman_Consulas-7] РИМСКИЕ КОНСУЛЫ (509 г. до н.э. — 337 г. н.э.). ancientrome.ru (рос.). 2000. Архів оригіналу за 18 січня 2009. Процитовано 13 грудня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]