Користувач:Блятник Юрій/Чернетка
 |
Ця сторінка користувача в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Ерідан (внесок, журнали) о 20:19 UTC (963738 хвилин тому). |
Американська школа економіки (англ. American school of economics) — це науковий підхід до економічної теорії та практики, що виник наприкінці ХІХ століття в США і засновником якого є Джон Бейтс Кларк. Головна відмінність учення Дж. Б. Кларка від інших шкіл маржиналізму полягає в аналізі проблем виробництва й розподілу, який спирався на концепцію граничної продуктивності праці і капіталу. Виходячи із цього, американську школу маржиналізму часто називають школою граничної продуктивності.
Методологія
ред.Американський маржиналіст вніс певну своєрідність у методологію дослідження. Він розробив власний метод, поділивши, за аналогією з теоретичною механікою, економічну науку на три розділи:
Перший розділ
ред.Перший розділ - це універсальна економіка, яка формулює загальні універсальні закони. У цьому розділі за допомогою методу "робінзонади" [2] і суб'єктивно-психологічного аналізу поведінки споживача вчений сформулював три універсальних, як він вважав, економічні закони: закон граничної продуктивності, закон специфічної продуктивності і закон спадної продуктивності.
Заглиблення в маржиналістські ідеї та неординарність аналізу дали змогу американському досліднику сформулювати ряд нових ідей, які лягли в основу неокласичної економічної теорії.
Дж. Б. Кларк сформулював три закони:
| Перший закон | Закон граничної продуктивності факторів виробництва. |
| Другий закон | Закон специфічної продуктивності. |
| Третій закон | Закон спадної продуктивності праці і капіталу. |
Перший закон
ред.В основі його лежить концепція граничної корисності, але Кларк вносить до неї істотні доповнення. По-перше, економічну оцінку благ, їхньої корисності дає не індивід, а групи покупців. Кожний клас покупців регулює ціну блага як елемента суспільного багатства. Споживач витрачає свої гроші спочатку на найбільш корисні блага, які певний клас покупців може купити на останню грошову одиницю, що в нього є.
Другий закон
ред.Кожний фактор виробництва має специфічну продуктивність і робить внесок у цінність продукту. Власнику відповідного чинника належить внесок цього чинника - це, за Кларком, закон розподілу.
Третій закон
ред.Збільшення будь-якого чинника виробництва за незмінності інших дає спадний приріст продукції. Твердження про спадну продуктивність стосовно землі висловлював Т. Мальтус та ін.
- Установлення рівноваги всієї економічної системи американський теоретик пов'язував з оптимальними пропорціями між затратами "соціальних" виробничих ресурсів. Умови рівноваги можуть бути такими:
- продукт, створений у "зоні байдужості" "соціальною працею", дорівнює загальному фонду заробітної плати (ціни "соціальної праці");
- продукт, створений у "зоні байдужості" "соціальним капіталом", дорівнює загальному обсягу відсоткових платежів (ціни "соціального капіталу").
- На думку Дж. Б. Кларка, ціни "соціальних" факторів виробництва, відхиляючись від своїх граничних продуктів, водночас приводять у рух ринкові сили, які встановлюють рівновагу всієї економічної системи.
Другий розділ
ред.Другий розділ економічної теорії - це соціально-економічна статика, що аналізує "універсальні закони" економіки у стані статики (непорушності). У такому суспільстві він передбачав незмінність населення, маси капіталу, соціальної організації, техніки і потреб населення. Статичний стан, згідно З теорією дослідника, це уявна модель для з'ясування умов рівноваги у чистому вигляді. До речі, основними законами суспільства він вважав статичні закони;
Третій розділ
ред.Третій розділ досліджує закони економічної динаміки (руху економіки). Динаміку він трактував як результат дії зовнішніх сил і заявив, що вона ускладнює розвиток і порушує рівновагу.
Примітки
ред. | Ця стаття не має шаблону-картки. |
Література
ред.- О. І. Ступницький. Неокласична економічна теорія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Блауг М. Неоклассическая теория денег, процента и цен // Экономическая мысль в ретроспективе = Economic Theory in Retrospect. — М. : Дело, 1994. — С. 586—606. — ISBN 5-86461-151-4.
Категорія:Економічні теорії та школи Категорія:Економічні теорії