Користувач:Алаліл/Психологічні втрати

Психологічні втрати – це

  1. люди, що втратили на короткий або тривалий час боєздатність внаслідок впливу бойових психогенних стрес-факторів [с. 258][1]
  2. це втрати особового складу, пов'язані з втратою боєздатності (повної або часткової) унаслідок психічної травми (розладу), спричиненої стрес-факторами бойової обстановки, що травмують психіку [с. 447][2].

Співвідношення термінів «психологічні втрати», «психогенні втрати», «втрати психіатричного профілю» ред.

Учені А. Г. Караяні й І. В. Сиромятников вважають, що термін «психологічні втрати» є синонімом таких термінів як «психогенні втрати», «втрати психіатричного профілю». На їх думку ці терміни означають однакові явища [с. 258][1].

Існуючі підходи до розумінні сутності психологічних втрат ред.

На сьогоднішній день сформувалось три підходи до розуміння сутності психологічних (психогенних) втрат.

  • Відповідно до першого підходу психогенні втрати – це особовий склад, що залишився в строю, але втратив необхідну боєздатність у результаті впливу сильних психотравмуючих факторів.
  • За другим підходом психогенні втрати складають люди, які втратили на певний час необхідну активність через порушення регулюючої, керуючої функції психіки внаслідок впливу стрес-факторів бойової обстановки.
  • У межах третього підходу під психогенними втратами розуміють військовослужбовців, що істотно знизили, втратили або припинили бойову активність внаслідок дії несприятливих психогенних факторів [с. 258][1].

Види психологічних втрат ред.

  • психологічні (психогенні) втрати особового складу під час війни;
  • психологічні втрати особового складу в умовах повсякденної життєдіяльності;
  • психологічні втрати особового складу під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах у мирний час.

Класифікація психологічних (психогенних) втрат під час війни ред.

Психогенні втрати отримані особовим складом в бойових умовах класифікуються на: невідновні; санітарні; короткочасні.

  • Невідновні психогенні втрати, складають особи, що свідомо прийняли рішення припинити участь у бойових діях і покинули бойовий стрій (дезертири, ті що здалися в полон та покінчили життя самогубством).
  • До санітарних психогенних втрат, віднесено військовослужбовців, що вибули зі строю внаслідок бойової психічної травми або нервово-психічного захворювання на термін більше однієї доби й потрапили в медичні підрозділи і пункти психологічної допомоги й реабілітації.
  • Короткочасні психогенні втрати – це військовослужбовці, які страждають від психічних стресових реакцій (бойове стомлення, бойове виснаження). Такі психогенні розлади характеризуються швидкоплинністю (до однієї доби) і супроводжуються вираженим зниженням боєздатності (аж до відмови від діяльності) військовослужбовців [с. 258][1].

Оцінювання психологічних (психогенних) втрат під час війни ред.

Розрахунки психогенних втрат носять відносний, вірогідний характер. Головними, визначальними показниками психогенних втрат є їх величина і структура. Під величиною розуміють розміри втрат в абсолютних цифрах (в кількості людей). Структура психогенних втрат – це процентне відношення їх різних видів до загального числа психогенних втрат. До існуючих методик оцінювання психогенних втрат в умовах звичайної війни та застосування зброї масового враження слід віднести праці С. В. Чермяніна [с. 263—266][1] та О. А. Блінова[3].

Психологічні втрати отримані в умовах повсякденної життєдіяльності ред.

Психологічні втрати, що отримуються особовим складом під час повсякденної життєдіяльності визначаються як «базові психологічні втрати» [с. 82][4].

Базові психологічні втрати особового складу – це негативні зміни структурних компонентів психіки особового складу у разі виявлення невідповідностей предметної дійсності, суспільного буття, суспільної свідомості та особистісних якостей еталонним зразкам та інтересам військовослужбовців, які понижують якість службової діяльності особового складу під час повсякденної життєдіяльності [с. 210, 211][5].

Базові психологічні втрати є сумою раціональних психологічних втрат і чуттєвих психологічних втрат [с. 84][4].


Раціональні психологічні втрати ред.

Раціональні психологічні втрати – це негативні зміни на раціональному рівні психіки військовослужбовців у разі виявлення невідповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного відбиття об'єктивної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 204][5].

Раціональні психологічні втрати негативно впливають на такі якості військовослужбовців, як цілеспрямованість, ініціативність, дисциплінованість, вимогливість, наполегливість, старанність, принциповість, організованість, терплячість та ін. Наслідками негативної дії раціональних психологічних втрат може бути безвідповідальне та формальне ставлення військовослужбовців до виконання своїх посадових обов'язків. За певних обставин високий рівень раціональних психологічних втрат може спонукати окремих військовослужбовців, невеликі групи та цілі підрозділи до невиконання поставлених службово-бойових завдань і навіть до переходу на бік протидіючих сил [с. 204][5].

Показником раціональних психологічних втрат є різниця між абсолютним (еталонним, ідеальним) раціональним психологічним захистом і реальним (дослідженим) раціональним психологічним захистом [с. 84][4].

Абсолютний раціональний психологічний захист особового складу – це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування їх психіки під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах за повної відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного відбиття реальної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 209][5].

Раціональний психологічний захист особового складу – це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 203][5].

Чуттєві психологічні втрати ред.

Чуттєві психологічні втрати – це негативні зміни на чуттєвому рівні психіки військовослужбовців у випадку виявлення невідповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті чуттєво-ціннісного відбиття об'єктивної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 204][5].

Наслідками чуттєвих психологічних втрат можуть бути підвищена тривожність, збудливість, конфліктність, передчасна втома, зниження працездатності, нехворобливі форми поведінки з відхиленнями, різні стани з нервово-психічною нестійкістю та ін. [с. 205][5].

Показником чуттєвих психологічних втрат є різниця між абсолютним (еталонним, ідеальним) чуттєвим психологічним захистом і реальним (дослідженим) раціональним психологічним захистом [с. 84][4].

Абсолютний чуттєвий психологічний захист особового складу – це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування їх психіки під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах при повній відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 210][5].

Чуттєвий психологічний захист особового складу – це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей у свідомості військовослужбовців [с. 210, 211][5].

Класифікація базових психологічних втрат ред.

Залежно від отриманих показників (за 100 бальною шкалою оцінюванн) базові психологічні втрати (БПВ) класифікується як «незначні», «значні», «великі», «небезпечні», зокрема:

  • «незначні», якщо БПВ [0…33];
  • «значні», якщо БПВ [33,1…50];
  • «великі», якщо БПВ [50,1…67];
  • «небезпечні», якщо БПВ [67,1…100] [с. 211][5].

Інтерпретація результатів оцінювання базових психологічних втрат ред.

Інтерпретація результатів оцінювання базових психологічних втрат є такою:

  • «незначні» БПВ – психологічні втрати особового складу під час повсякденної життєдіяльності є незначними; можливі факти свідомого порушення служби окремими військовослужбовцями;
  • «значні» БПВ – психологічні втрати особового складу під час повсякденної життєдіяльності є значними; можливі факти свідомого порушення служби окремими військовослужбовцями чи їх відмова від служби;
  • «великі» БПВ – психологічні втрати особового складу під час повсякденної життєдіяльності є великими; можливі факти свідомого порушення служби малими групами військовослужбовців чи їх відмова від служби;
  • «небезпечні» БПВ – психологічні втрати особового складу під час повсякденної життєдіяльності є небезпечними; можливі факти свідомого порушення служби великими групами військовослужбовців чи їх відмова від служби [с. 211][5].

Ситуаційні психологічні втрати ред.

Психологічні втрати особового складу отримані під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах у мирний час визначаються як «ситуаційні психологічні втрати» [с. 85][4].

Ситуаційні психологічні втрати особового складу – це негативні зміни структурних компонентів психіки військовослужбовців під впливом різноманітних психологічних загроз під час виконання службово-бойових завдань у надзвичайних (екстремальних) умовах [с. 213][5].

Вираженням ситуаційних психологічних втрат є негативні зміни на раціональному і чуттєвому рівнях психіки особового складу, що негативно позначається на мотиваційно-вольових якостях, емоційному стані та психічному здоров'ї військовослужбовців [с. 213][5].

Класифікація ситуаційних психологічних втрат ред.

Залежно від отриманих показників (за 100 бальною шкалою оцінюванн) ситуаційні психологічні втрати (СПВ) класифікується як «незначні», «значні», «великі», «небезпечні», зокрема:

  • «незначні», якщо СПВ [0…25];
  • «значні», якщо СПВ [25,1…50];
  • «великі», якщо СПВ [50,1…75];
  • «небезпечні», якщо РСПВ [≥75,1] [с. 221][5].

Інтерпретація результатів оцінювання ситуаційних психологічних втрат ред.

Інтерпретація результатів оцінювання ситуаційних психологічних втрат є такою:

  • «незначні» СПВ – під впливом визначених ситуаційних психологічних загроз імовірні негативні зміни структурних компонентів психіки військовослужбовців, для попередження і подолання можливих наслідків є доцільним проведення з особовим складом окремих заходів виховної роботи;
  • «значні» СПВ – під впливом визначених ситуаційних психологічних загроз імовірні негативні зміни структурних компонентів психіки військовослужбовців, для попередження і подолання можливих наслідків є доцільним проведення з особовим складом комплексу заходів виховної роботи;
  • «великі» СПВ – під впливом встановлених ситуаційних психологічних загроз імовірні негативні зміни структурних компонентів психіки військовослужбовців, для попередження і подолання можливих наслідків є доцільним проведення з особовим складом комплексу заходів виховної роботи з наданням окремим особам психологічної допомоги;
  • «небезпечні» СПВ – під впливом встановлених ситуаційних психологічних загроз імовірні негативні зміни структурних компонентів психіки військовослужбовців, для попередження і подолання можливих наслідків є доцільним проведення з особовим складом комплексу виховних та соціально-психологічних заходів з наданням окремим особам медичної допомоги [с. 221][5].

Примітки ред.

  1. а б в г д Караяни, А. Г. Прикладная военная психология [Текст] : учеб. пособие. / А. Г. Караяни, И. В. Сыромятников. — СПб. : Питер, 2006. — 480 с.
  2. Ягупов, В. В. Методика прогнозування й розрахунку психогенних втрат серед особового складу [Текст] / В. В. Ягупов // Військове виховання: історія, теорія та сучасність : навч. посіб./ за ред. В. В. Ягупова. — К. : Graphic&Design, 2002. — 558 с.
  3. Блінов, О. А. Прогнозування психологічних втрат [Текст] / О. А. Блінов // Зб. наук. праць Київського військового гуманіт. ін-ту. – 1998. – № 1. – С. 9–15.
  4. а б в г д Іллюк, О. О. Методика оцінювання психологічних втрат та психологічної безпеки військовослужбовців на основі їх морального духу та морально-психологічного стану [Текст] / О. О. Іллюк // Честь і закон: науковий журнал Національної академії Національної гвардії України. — Харків., 2010. – № 4. – С. 82–93.
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с Іллюк, О. О. Методика оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки особового складу [Текст] / О. О. Іллюк // Людський фактор військових формувань: зміст оцінювання та прогнозування : монографія / О. О. Іллюк. — Х. : Акад. ВВ МВС України, 2012. — 251 с.