Війна третього покоління — війна, в якій лінійна тактика поступається місцем стрімким маневрам.

Тлумачення ред.

Термін введений в 1989 році американським військовим експертом Вільямом Ліндом. Ідеологами війни третього покоління Лінд вважає німецьких генералів, які розробили тактику бліцкригу, коли армія не шукає зустрічі з противником, а здійснює стрімкий маневр, відрізаючи його від комунікацій. Значну роль у війнах третього покоління грають танки та транспортна авіація.

У вітчизняній літературі війною третього покоління називають те, що Лінд назвав війною другого покоління[1]

Примітки ред.

  1. Войны шестого поколения. Архів оригіналу за 30 жовтня 2011. Процитовано 17 травня 2013.

Див. також ред.

Джерела ред.

Посилання ред.