Відкрити головне меню

Копнін Павло Васильович

Павло́ Васи́льович Копні́н (*1922 — †1971) — радянський філософ, організатор та новатор радянської філософської науки, засновник сучасної київської філософської школи.

Копнін Павло Васильович
рос. Павел Васильевич Копнин
Народився 1922(1922)
Гжель (село, Московська область), Q4414225?, Раменський район, Московська область
Помер 1971(1971)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
·рак печінки
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Діяльність філософ, викладач університету
Alma mater філософський факультет МДУd
Заклад Московський державний університет імені Ломоносова
Посада директор Інституту філософії АН УРСР
Науковий ступінь доктор філософських наук
Відомі учні Мирослав Попович
Член Академія наук СРСР і НАН України
Відомий завдяки: сучасній київській філософській школі
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

БіографіяРедагувати

  • від 1968 у Москві — директор Інститут Філософії АН СРСР, пізніше також професор філософського факультету МДУ.
  • з 1970 — член-кореспондент АН СРСР

Помер у віці 49 років від раку печінки.

Науковий доробокРедагувати

Розробляв сучасні проблеми гносеології, діалектики, гуманістична інтерпретація марксизму.

  • Член редколегії журналу «Вопросы философии» (з 1963) та Головної редакції «Философской энциклопедии» в 5-х томах під гол. редакцією акад. Ф. В. Константинова (1960—1970), один з авторів підручника «Основы марксистской философии».

ПраціРедагувати

  • Діалектика як логіка і теорія пізнання;
  • Гносеологічні та логічні основи науки
  • Вступ до марксистсько-ленінської гносеології.
  • Идея как форма мышления, К., 1963.
  • Гипотеза и познание действительности, К., 1962
  • Основные вопросы теории диагноза (в соавт. с И. Н. Осиповым), М., 1951

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати