Конюшина підземна

вид рослин

Конюшина підземна[1],[2],[3] (Trifolium subterraneum L.) — вид рослин родини бобові (Fabaceae). Етимологія: лат. subterraneum — «підземний». Рослина нахиляє плоди на землю, де вони наполовину поховані. З перших дощів восени відбувається проростання насіння, що дозволяє вести виду майже життя багаторічної рослини.

Конюшина підземна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Конюшина (Trifolium)
Вид:
Конюшина підземна (T. subterraneum)
Біноміальна назва
Trifolium subterraneum

Опис ред.

Однорічна трав'яниста рослина, що має стрижневий корінь, невеликий з численними бічними коренями. Злегка розгалужені й нерозгалужені стебла сланкі або висхідні, досягають довжини, як правило, від 10 до 30 см і лисі або волосаті. Лист ділиться на три частини. Листочки у формі серця з довжиною від 8 до 12 мм. Квітне в основному в березні й квітні. Квіти смугасті білі й рожеві, довжиною близько 1 см. Насіння 2-4,5 мм, гладке, червонувате або чорнувате.

Поширення ред.

Поширення: Північна Африка: Алжир; Лівія; Марокко; Туніс. Західна Азія: Кіпр; Іран; Ізраїль; Ліван; Сирія; Туреччина. Кавказ: Азербайджан; Грузія; Росія — Передкавказзя. Європа: Ірландія; Об'єднане Королівство; Україна [вкл. Крим]; Албанія; Болгарія; Колишня Югославія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Румунія; Франція [вкл. Корсика]; Португалія [вкл. Мадейра]; Гібралтар; Іспанія [вкл. Балеарські острови, Канарські острови]. Натуралізований, також культивується в деяких інших країнах. Населяє кременисті землі; 0-1700 м.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Довідник назв рослин України
  2. О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко. Рослинництво: підручник. — Київ : Аграрна освіта, 2001. — 591 с.
  3. Держмитслужба — Про забезпечення виконання статті 20 Закону України «Про насіння і садивний матеріал». Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 1 листопада 2015. 

Джерела ред.