Кончаловський Петро Петрович

український радянський художник

Кончаловський Петро Петрович (9 (21) лютого 1876(18760221), Слов'янськ, Старобільського повіту Харківської губернії — нині Донецька область — 2 лютого, Москва) — український та російський художник.

Кончаловський Петро Петрович
Народження9 (21) лютого 1876[1]
Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія[2]
Смерть2 лютого 1956(1956-02-02)[2][1][…] (79 років)
 Москва, СРСР[2]
ПохованняНоводівичий цвинтар
КраїнаРосійська імперія
Жанрживопис
НавчанняАкадемія Жуліана і Петербурзька академія мистецтв (1907)
Діяльністьхудожник, графік, ілюстратор, сценограф, унаочнювач
НапрямокБубновий валет
Роки творчості1896[4]1956[4]
Відомі учніЄрванд Кочар, Ступін Валентин Юхимович і Толкачов Зіновій Шендерович
ЧленБубновий валет
БатькоPiotr Petrovitch Kontchalovskid
У шлюбі зOlga Surikovad
ДітиКончаловська Наталія Петрівнаd
Брати, сестриMaxim Konchalovskyd
Роботи в колекціїМузей Креллер-Мюллер, Ермітаж, Національна галерея Вірменії, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв, Третьяковська галерея, Тульський обласний художній музей і Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Народний художник РРФСР Сталінська премія

CMNS: Кончаловський Петро Петрович у Вікісховищі
Автопортрет, 1910
П. Кончаловський.
«Бузок» (1933).
П. Кончаловський.
«Троянди» (1955).

Біографія

ред.

Народився в сім'ї літератора, перекладача, видавця Петра Петровича Кончаловського старшого (1839—1904) та дочки харківського поміщика Вікторії Тимофіївни Лойко (1841—1912). Мали книгарню в Харкові. Крім Петра, в сім'ї було 6 дітей: Антоніна, Олена (1872—1935) — у шлюбі Ясиновська, Максим (1875—1942) — відомий лікар-терапевт, Дмитро (1878—1952) — історик, публіцист, письменник, перекладач, Вікторія (1883—1958) — філолог, та наймолодша Льоля.

До п'ятирічного віку жив там у маєтку батьків Сватівка. Малювати почав у першому класі Харківської 3-ї гімназії. У 1888 році навчався в рисувальній школі М. Д. Раєвської-Іванової.

У 1889 р. П. П. Кончаловський вступив до Московської 1-ї гімназії, відвідував вечірній клас Строганівського училища. Пізніше два зимових сезони навчався в приватній академії Р. Жуліана в Парижі. Пізніше повернувся до Росії, вступив до Академії мистецтв, де наставниками П. Кончаловського були П. Ковалевський, В. Савінський, І. Творожников, Г. Залеман. Важливим для формування таланту та світогляду художника-початківця стало спілкування з найталановитішими митцями того часу. М. Врубель, В. Суриков, К. Коровін, В. Сєров, Б. Пастернак, К. Бальмонт. Вони відвідували родину Петра Петровича Кончаловського-старшого — відомого видавця.

Перший етюдник з повним набором фарб П. Кончаловському подарував К. Коровін.

З 1909 року для П. Кончаловського починаються регулярні презентації на виставках творчих угруповань «Золотое руно», «Союз молодежи», «Мир искусства», «Бытие» та інших. Бере участь він у виставках і за кордоном. Художник отримує запрошення на Міжнародну виставку в Амстердамі. П. Кончаловський багато подорожує Європою, відвідує Італію, Францію, Іспанію, Англію, Німеччину. Виїжджає до Сибіру, Кавказу, Криму.

Товаришував з обнінською агрономкою Стефанією Кудрявцевою, якій подарував саджанці бузку, зображеного на картині «Бузок» 1933 року. Кудрявцева розмножила та розсадила їх по всьому Обнінську[5].

Творчий доробок

ред.

Творчий доробок П. Кончаловського становить понад 5 тисяч робіт. Головні жанри в яких працював художник: портрет, пейзаж, натюрморт. Особливі здобутки П. Кончаловського в жанрі натюрморту. «Я пишу квіти так, як музикант грає гами», — говорив про свої натюрморти художник.

Вшанування пам'яті

ред.

На честь художника названо одну з вулиць Слов'янська.

Генеалогія

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Твори Петра Кончаловського в зібранні Донецького обласного художнього музею (До 135-річчя від дня народження) // Схід (журнал) № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
  • Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2011 рік [Текст] / Упр. культури і туризму Донец. облдержадмін., Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. Т. С. Литвин; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко; від. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2010. — 132 с.
  • Эпатова Н. Потомственный агроном : [арх. 10 грудня 2018] : [рос.] // Обнинск. — 2008. — № 113 (3015) (2 сентября).