Констант П'єр-Жозеф де Декен (фр. Constant Pierre-Joseph de Deken; 7 березня 1852, Вілрейк, Бельгія — 3 березня 1896, Бома, Вільна держава Конго) — бельгійський католицький місіонер, мандрівник, першовідкривач, антрополог.

Констант де Декен
Народився 1852[1][2][3]
Wilrijkd, Антверпен, Бельгія
Помер 1896[1][2][3]
Країна  Бельгія
Діяльність мандрівник-дослідник, антрополог
Конфесія католицтво
Нагороди
Кавалер ордена Лепольда I
Кавалер ордена Лепольда I

Біографія ред.

Вивчав богослов'я в духовній семінарії в Мехелені. У 1877 році вступив в чернече Товариство Божого Слова. Висвячений в червні 1879 року. Відчувши покликання до місіонерства, в березні 1881 року був відправлений у Кан-Су-Кукунор (нині Ганьсу) (Китайський Туркестан) для навернення населення країни до католицизму.

Вербісти були присутні в Китаї з 1865 року і хотіли розширити свою місію на північний захід. Де Декен залишався в Китаї до 1889 року.

У 1889 році він в Жаркенті (Туркестан) зі своїм слугою-китайцем Констант приєднався до наукової експедиції дослідника Центральної Азії та Тибету Габріеля Бонвало, якого в якості ботаніка і фотографа супроводжував французький принц Анрі Орлеанський. Де Декен знав китайську мову, був перекладачем.

План Бонвало полягав у тому, щоб перетнути Азію і досягти Тонкіна у Французькому Індокитаї. Експедиція вступила на територію, що знаходилася під контролем Китаю, і рушила далі, пройшовши через Тянь-Шань, Таримську западину і Лоб-Нор. Зиму вони змушені були провести в Тибеті. Доступ до Лхаси дослідники не отримали, після довгих переговорів експедиція дозволили лише продовжити свій шлях до східних кордонів Тибетського плато. У червні вони врешті-решт досягли Кандіна, а вже у вересні 1890 року — Ханоя.

Потім де Декен залишив групу мандрівників і човном вирушив у Хайфон, щоб повернутися на батьківщину. Через рік де Декен покинув Китай і повернувся в Брюссель. Свої спостереження про культуру, наукові описи рослин, тварин, звичаїв і ритуалів, з якими познайомився в ході подорожі в поєднанні з численними поясненнями, опублікував в книзі, опублікованій французькою мовою «À travers l'Asie» («Подорожі Азією», 1891).

Мандрівники стали першими європейцями, які ступили на Тибетське нагір'я.

Експедиція на відстань 6000 км стала безпрецедентною, в ході якої була створена велика ботанічна колекція, згодом передана для вивчення в Національний музей природознавства у Парижі.

У червні 1892 року Констант відправився в Африку в м. Бома (Вільна держава Конго). Заснував монастир і місію в Кананзі. Опублікував книгу «Deux ans au Congo» («Два роки в Конголенді»).

Помер в 1896 році, не доживши кількох днів до свого 44-річчя.

Нагороди ред.

Пам'ять ред.

Примітки ред.

  1. а б в Swartz A. Open Library — 2007.
  2. а б в Faceted Application of Subject Terminology
  3. а б в ODIS — 2003.

Література ред.

Посилання ред.