Відкрити головне меню

Конрад I Глогувський (1228/1231 — 1273/1274) — князь Вроцлавський в 1248 році, Легніцький в 1248—1249 роках, Глогувський в 12511273/1274 роках.

Конрад I Глогувський
Konrad I głogowski
ConradGlogów.jpg
Народився 1228/1231
Помер 1273/1274
Ґлоґув, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Поховання Польща
Національність поляк
Діяльність католицький священик
Титул князь Глогувський
Посада Єпископ
Термін 1251—1273/1274 роки
Попередник Болеслав II Лисий
Наступник Генріх III Глогувський
Пшемисл Сцинавський
Конрад II Горбань
Рід Сілезькі П'ясти
Батько Генрик II Побожний
Мати Ганна Пржемисловна
Брати, сестри
У шлюбі з Соломія Великопольська
Софія Ландсберзька
Діти 3 сини і 3 доньки
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з роду Сілезьких П'ястів. Четвертий сином Генрика II, верховного князя Польщі, й Ганни (доньки богемського короля Пржемисла I Оттокара). Народився у 1228 або1231 року. У 1241 році його батько загинув в битві при Легниці з монгольськими військами. Разом з молодшим братом Владиславом опинився під опіку старшого брата Болеслава. З метою уникнути дроблення батьківських земель його, за згодою матері, відправили вчитися до Парижу, розраховуючи, що він обере духовну кар'єру.

 
Князівство Глогувське (позначено зеленим)

У 1248 році, дізнавшись про розподіл батьківських земель між старшими братами Болеславом II і Генріхом III, Конрад повернувся і зажадав свою частку. Болеслав II спробував умовити його замість цього стати єпископом Пассауським, але невдало. Побоюючись за своє життя, Конрад втік до свояка — Пшемисла I, князя великої Польщі (чоловіка сестри Конрада — Єлизавети). Останній на чолі війська вдерся до Сілезії, де переміг військо Болеслава II, який потрапив у полон. Після цього Конрад став князем Глогувським (де під час війни спорудив фортецю Битом), власним Жагані, а Генріх III повернув Вроцлавське князівство, під владою Болеслава II залишилися Легницьке князівство.

В подальшому відносини між братами Конрадом I, Генріхом III і Болеславом II залишалися складними. У 1251 році Конрад I захопив брата Генріха III, вимагаючи від того допомоги у війні з Болеславом II. Останній вимушен був погодитися. В результаті військових дій проти Болеслава II князь Глогувський приєднав до своїхз володінь містечка Любйонж, Сядовель, Сцинаву. 1252 року отримав лицарський статус в Познані від Пшемисла I, чим можливо бажав підкреслити союз з Великою Польщею. Зацим спільно з Пшемислом I розпочав військові дії проти Генріха III, але без значного успіху. Разом з тим у 1253—1254 роках виступав за дипломатичне вирішення конфлікту Пшемислава I і Генріха III, але це не дало результату, оскільки перший бувсоюзником Угорщини, а другий — Богемії, а обидва королівства мали тривалий конфлікт.

У внутрішній політиці він заохочував переселення в свої землі німецьких колоністів, сприяв отриманню Глогувом 1253 року магдебурзького права. У відносинах з церквою Конрад I підтримував енергійного вроцлавського єпископа Томаша I в питанні про церковне імунітет. У 1257 році князь Глоргувський захопив Болеслав II, який змушен був відпустити Томаша I (того було схоплено у 1256 році) і сплатити значний штраф.

1260 року Конрад I налагодив союзні стосунки з Пржемислом Оттокаром II, королем Богемії, та усіма сілезькими князями з огляду на небезпеки з боку військ Золотої Орди, що 1259 року сплюндрували Сандомирське князівство і МАлу Польщу. У 1268 році князь Глогувський почав порушувати видані ним самим привілеї церкві, скориставшись відсутність обраного єпископа. Зрештою призвело до конфлікту з новим вроцлавським єпископом Томашем II, якого обрано 1270 року. Але зрештою Конрад I змушений був підтвердити усіраніше надані привілеї.

Наприкінці життя заклав костел в Зелена-Гурі, присвячений своїй бабці Святій Ядвігі Костел було завершено через 20 років після його смерті його сином Генріхом III. Помер у 1273 або 1274 році. Спочатку Глогувським князівством спільно правили його сини, але потім стався його поділ.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Соломія, донька Владислава Одонича, князя Великої Польщі

Діти:

  • Анна (1250/1252 — 1271), дружина Людвіг II Віттельсбаха, герцога Верхньої Баварії
  • Генріх (1251/1260—1309), князь Глогувський
  • Конрад (1252/1265—1304), князь Жаганський
  • Євфімія (1254—до 1275), дружина Альбрехта I, графа Горіци
  • Пшемисл (1255/1265—1289), князь Сцинавський
  • Ядвіга (бл. 1265—1318), аббатиса монастиря Св. Клариси у Вроцлаві

2. Дружина — Софія, донька Дітриха II Веттіна, маркграфа Ландсберга

дітей небуло

ДжерелаРедагувати

  • Rocznik kapituły poznańskiej, wyd. B. Kürbis, w: Roczniki wielkopolskie, Monumenta Poloniae Historia s. n., t. 6, Warszawa 1962.
  • Kronika wielkopolska, wyd. B. Kürbis, Monumenta Poloniae Historia s. n., t. 8, Warszawa 1970.
  • Mularczyk J., Z problematyki walk o władzę na Śląsku w latach czterdziestych XIII wieku, Sobótka, t. 3 (1979), nr 1
  • Jasiński K., Rodowód Piastów śląskich, Kraków 2005.