Конкін Володимир Олексійович

Володи́мир Олексі́йович Ко́нкін (*19 серпня 1951, Саратов, РРФСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1974). Заслужений артист УРСР (1974). Заслужений артист Росії (2010).

Конкін Володимир Олексійович
Конкин Владимир Алексеевич
Народився	19 серпня 1951(1951-08-19) (67 років) Саратов, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР →  Росія
Діяльність	актор театру і кіно
Alma mater	Saratov Theatre School (1972)
Роки діяльності	з 1972 — тепер. час
IMDb	nm0465187
Нагороди та премії

Зміст

Життєпис

Народився 1951 року в Саратові в родині службовців. Закінчив Саратовське театральне училище ім. І. Слонова (1972).

Після закінчення училища кілька років (з перервою) працював в Українській РСР. Був актором Харківського театру юного глядача (1972—1973), Московського театру ім. Моссовєта (1973—1974), актором Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка (1974—1979).

У 1979—1987 року — актор Московського театру імені М.М. Єрмолової і потім — Московського театру імені В.В. Маяковського.

У 1988—1991 рр. — актор Театру-студії під керівництвом Є.В. Радомисленського.

У 1991—1994 рр. — актор Театру «Вернісаж».

Дебютував в кіно у 1973 році головною роллю Павла Корчагіна в багатосерійному телефільмі «Як гартувалась сталь», за яку отримав Премію Ленінського комсомолу (1974).

Велику популярність і любов глядача принесла молодому актору роль Шарапова в картині С. Говорухіна «Місце зустрічі змінити не можна» (1979).

У кіно зіграв більше сорока ролей. Знявся в ряді картин українських кіностудій.

Майстер дубляжу. Працює на озвучуванні зарубіжних фільмів, а також на переозвучіванні старих радянських мультфільмів.

Був членом Спілки кінематографістів України.

Фільмографія

• «Як гартувалася сталь» (1973—1975, Павло Корчагін; кіностудія ім. О. Довженка, реж. Микола Мащенко)
• «Марина» (1974, Борис Ізвольський; к/студія ім. О. Довженка, реж. Борис Івченко)
• «Переходимо до любові» (1975, Дмитро)
• «Хвилі Чорного моря» (1975, фільм 2-й, Костя; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Втеча з палацу» (1975, Револьд Слонов; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Ати-бати, йшли солдати...» (1976, лейтенант Суслін; к/студія ім. О. Довженка, реж. Леонід Биков)
• «Романс про закоханих» (1974, молодший брат Сергія; «Мосфільм», реж. А. Кончаловський)
• «Талант» (1977, т/ф, Сергій Борисович Ганьшин; кіностудія ім. О. Довженка, реж. Володимир Довгань)
• «Шлях до Софії»/Пътят към София (1978, Караваєв; СРСР—Болгарія,
• «Кавказька повість» (1978, Дмитро Оленін; реж. Георгій Калатозішвілі)
• «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, т/ф, Шарапов; Одеська кіностудія, реж. С. Говорухін)
• «Лючія ді Ламмермур» (1980, фільм-опера, композитор; Укртелефільм, реж. Олег Бійма)
• «Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна» (1981, Робінсон; Одеська кіностудія, реж. С. Говорухін)
• «Повість про молоде подружжя» (1982, фільм-спектакль, Сергій Орлов)
• «Батьки і діти» (1983, Аркадій Миколайович Кірсанов)
• «Звичайна історія» (1983, фільм-спектакль, Олександр Адуєв)
• «За ніччю день іде» (1984, Яків Батюк; Укртелефільм, реж. Олег Бійма)
• «Багратіон» (1985, князь Меншиков)
• «Тітка Маруся» (1985, Петро)
• «Співуча Росія» (1986, Петро)
• «Нетерпіння душі» (1987, Максиміліанов)
• «Апеляція» (1987, Борис Сергійович Холмовой)
• «Цивільний позов» (1988, Ігор Горський)
• «Мудромер» (1988, Леонід Залівако
• «Благородний розбійник Володимир Дубровський» (1989, Шабашкін)
• «Астенічний синдром» (1989, епізод; Одеська кіностудія, реж. Кіра Муратова)
• «Ліфт для проміжної людини» (1990, Дубровін)
• «Остання осінь» (1990, Голубєв)
• «Виплодок пекла» (1991, Іван)
• «А спати з чужою дружиною добре!?» (1992, Володя Шутов)
• «Бульварний роман» (1995, інспектор Кухарський)
• «Принцеса на бобах» (1997, Костя, колишній чоловік Ніни; Одеська кіностудія і ТВ Центр, реж. Віллен Новак)
• «Чорний океан» (1998, Фокін)
• «Знову треба жити» (1999)
• «Романови. Вінценосна сім'я» (2000, полковник Кобилинський; реж. Гліб Панфілов)
• «Ніч на кордоні» (2001, Семен Степанович, художник)
• «Служба щастя» (2001, дід Махно)
• «Пригоди мага» (2002, Курський)
• «Оперативний псевдонім» (2003, телесеріал, Тімохін)
• «Час жорстоких» (2004, Ільїн)
• «Сармат» (2004, телесеріал, Федулов)
• «Рубльовка Live» (2005)
• «У колі першому» (2006, професор Верєнєв; реж. Гліб Панфілов)
• «На річці Девиці» (2006)
• «Заповіт Леніна» (2007, Юрій Миколайович; реж. М. Досталь) та ін.

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1986. — С.208;
• Раззаков Ф. Досье на звёзд: Кумиры всех поколений. М., 1998. — С.184-192;
• Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.366.

Посилання

• Володимир Конкін на сайті IMDb (англ.)
• Конкін Володимир (rusakters.ru) (рос.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)