Конкордія (Аргентина)

Сан-Анто́ніо-де-Па́дуа-де-ла-Конко́рдія (ісп. San Antonio de Padua de la Concordia), більш відоме як Конко́рдія (ісп. Concordia) — місто в аргентинській провінція Ентре-Ріос на кордоні з Уругваєм, адміністративний центр департаменту Конкордія[en].

Конкордія
ісп. Concordia

Герб Прапор
Герб Конкордії Прапор Конкордії
Concordia, Entre Rios, Argentina.jpg
Центр міста Конкордія
Основні дані
31°23′32″ пд. ш. 58°01′01″ зх. д. / 31.39222222224977799° пд. ш. 58.016944444471775455° зх. д. / -31.39222222224977799; -58.016944444471775455Координати: 31°23′32″ пд. ш. 58°01′01″ зх. д. / 31.39222222224977799° пд. ш. 58.016944444471775455° зх. д. / -31.39222222224977799; -58.016944444471775455
Країна Flag of Argentina.svg Аргентина
Регіон  Ентре-Ріос
Столиця для Concordia Departmentd (департамент Аргентини)
Поділ
  • 110 районів
  • Засновано 29 листопада 1831
    Статус міста 1851
    Площа 3,259 км²
    Населення 152 282 (2010)
    · густота 63,8 осіб/км²
    Висота НРМ 21 м
    Водойма річка Уругвай
    Назва мешканців concordiense
    День міста 6 лютого
    Телефонний код (+54) 345
    Часовий пояс UTC-3
    Код IFAM ERI013
    GeoNames 3435261
    Поштові індекси E3200
    Міська влада
    Адреса Bartolomé Mitre 76
    Мер міста Енріке Кресто
    Веб-сторінка municonc.gov.ar
    Мапа
    Конкордія. Карта розташування: Аргентина
    Конкордія
    Конкордія
    Конкордія (Аргентина)
    Провінція Ентре-Ріос
    Конкордія (Аргентина)
    Конкордія (Аргентина)
    Конкордія (Аргентина) (Ентре-Ріос|Провінція Ентре-Ріос)


    CMNS: Конкордія на Вікісховищі

    ІсторіяРедагувати

     
    Набережна річки Уругвай

    У 18 ст. єзуїтські місіонери збудували на місці, де нині знаходиться місто Конкордія, невеличку ораторію, присвячену Святому Антонію Падуанському. Першим поселенням іспанців у цій місцевості став військовий форт Сан-Антоніо-де-Сальто-Чико (ісп. San Antonio del Salto Chico) на східному березі річки Уругвай (нині місто Сальто), заснований 1756 і покинутий 1763 року. 1769 року форт був знищений повінню і його було вирішено перенести на західний берег, де нині знаходиться місто Конкордія.

    1776 року поблизу форту було збудовано порт для транспортування мате.

    У 1811—1812 роках у Сан-Антоніо-де-Сальто-Чико жив губернатор Хосе Артігас і воно перетворилося на тимчасову столицю Місьйонеса.

    1820 року мешканці містечка під проводом прихильників Артігаса покинули його і переселилися на східний берег річки Уругвай.

    29 листопада 1831 року конгрес провінції Ентре-Ріос наказав заснувати на місці покинутого поселення нове під назвою Конкордія. До кінця 1832 року було створено план майбутнього міста і почалося будівництво перших споруд. 1838 року було призначено першого мера містечка.

    22 вересня 1839 року Хуан Лавальє[en] зайняв Конкордію. 30 грудня 1843 року губернатор Коррієнтеса Хоакін Мадар'яга[en] зайняв поселення, повністю знищивши його. У квітні 1844 року до Конкордії повернулися колишні мешканці і вона була відновлена. 13 жовтня 1845 року війська Джузеппе Гарібальді взяли місто Сальто і атакували Конкордію. Місцева влада евакуювала мирних жителів і змогла відбити напад[1].

     
    Конкордія 1890 року

    1847 року у Конкордії було створено парафію Святого Антонія Падуанського.

    13 квітня 1849 року було створено департамент Конкордія[en] з адміністративним центром в однойменному поселенні.

    8 листопада 1851 року Конкордія отримала статус міста.

    1872 року відбулися перші вибори до муніципалітету Конкордії.

    У березні 1874 року до міста було збудовано гілку залізниці[en]. Місто почало швидко зростати завдяки притоку мігрантів з Європи, зокрема швейцарців і поволзьких німців[en]. 1882 року населення Конкордії досягло 10 тисяч осіб.

     
    Трамвай у Конкордії

    1880 року у місті почав діяти кінний трамвай, який проіснував до 1915 року. 1928 року було відкрито лінії електричного трамваю, які пропрацювали до 1937. Згодом їх було відновлено і вони функціонували з 1950 по 1963 роки, після чого були остаточно демонтовані[2].

    1932 року місто відвідав Антуан де Сент-Екзюпері, який на той час був співробітником Аеропошти Аргентини, описавши своє перебування в оповіданні «Аргентинські принцеси». Згодом він декілька разів повертався до Конкордії, де жив у знайомих.

    1961 року було затверджено герб міста, 1975 року — гімн, а 1997 року — прапор.

    1962 року у Конкордії було збудовано аеропорт.

    1974 року у місті почалося будівництво великої гідроелектростанції Сальто-Гранде.

    2015 року місто постраждало від великої повені, було евакуйовано 20 тисяч осіб.

    КліматРедагувати

    Клімат Конкордії (1981–2010, екстремуми 1963–донині)
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 42,1 40,6 38,7 35,3 32,5 30,4 32,0 35,6 37,2 36,9 38,7 40,7 42,1
    Середній максимум, °C 32,2 30,4 28,8 24,5 20,8 17,9 17,8 20,2 21,8 25,1 27,7 30,6 24,8
    Середня температура, °C 25,8 24,4 22,8 18,8 15,3 12,7 12,2 14,1 15,7 19,1 21,7 24,2 18,9
    Середній мінімум, °C 19,4 18,8 17,3 13,8 10,5 8,2 7,4 8,6 10,1 13,2 15,4 17,7 13,4
    Абсолютний мінімум, °C 8,6 7,4 4,9 −0,3 −2,7 −5 −4,8 −4,2 −3 1,4 3,1 4,9 −5
    Норма опадів, мм 133.9 145.7 156.5 163.4 99.7 82.4 52.2 58.7 85.6 136.9 140.8 121.0 1376.8
    Кількість сонячних годин 285,2 226,0 235,6 195,0 173,6 144,0 167,4 186,0 198,0 235,6 261,0 285,2 2 592,6
    Кількість днів з опадами 8,3 8,4 8,2 9,0 7,8 7,8 6,9 6,4 7,1 8,8 7,8 7,8 94,3


    Вологість повітря, % 63.5 70.1 72.4 77.5 79.8 81.0 78.0 73.9 71.4 70.4 67.1 63.7 72.4
    Джерело: Servicio Meteorológico Nacional[3][4], Instituto Nacional de Tecnología Agropecuaria[5]

    НаселенняРедагувати

    Згідно з даними перепису 2010 року населення Конкордії складає 152 282 осіб (51,7 % жінок, 48,3 % чоловіків).

     

    ЕкономікаРедагувати

    Основу економіки Конкордії складає сільське господарство, переважно вирощування цитрусових. З 1963 року місто носить титул національної столиці цитрусів. Також у Конкордії та околицях культивують рис, чорницю і горіхи пекан. У лісогосподарствах вирощують евкаліпт і сосни. Також розвинене скотарство. Основною галуззю промисловості міста є харчова.

    ТранспортРедагувати

     
    Залізничний вокзал Конкордії
     
    Автовокзал Конкордії

    Через місто проходить гілка залізниці ім. Уркіси[en], яка використовується для вантажних і пасажирських перевезень. На північ від міста знаходиться Муніципальний аеропорт ім. комодора П'єррестегі.

    У місті знаходиться річковий порт, який є найвіддаленішим на річці Уругвай, до якого можуть дістатися судна з Атлантичного океану. З 1982 року порт не використовується для вантажних перевезень, а лише для пасажирських.

    По дамбі ГЕС Сальто-Гранде, яка знаходиться у місті, проходять залізничний і автомобільний шляхи, які з'єднують Конкордію з сусіднім уругвайським містом Сальто на протилежному березі річки.

    Громадський транспорт міста представлений автобусами.

    УродженціРедагувати

    ГалереяРедагувати

    ПосиланняРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. Pezzarini, Heriberto. Avance sostenido en el tiempo (іспанською). Процитовано 3 березня 2018. 
    2. Los tranvías de Argentina (іспанською). Процитовано 3 березня 2018. 
    3. Estadísticas Climatológicas Normales - período 1981-2010 (іспанською). Servicio Meteorológico Nacional. Процитовано 3 березня 2018. 
    4. Clima en la Argentina: Guia Climática por Concordia Aero. Caracterización: Estadísticas de largo plazo (іспанською). Servicio Meteorológico Nacional. Архів оригіналу за 4 вересень 2017. Процитовано 3 березня 2018. 
    5. ESTADÍSTICAS AGROCLIMÁTICAS MENSUALES EEA CONCORDIA INTA (Serie histórica 1969-2007) (іспанською). Instituto Nacional de Tecnología Agropecuaria. Процитовано 3 березня 2018.