Конвой SL 64 (англ. Convoy SL 64), також після поділу конвой SLS 64 (англ. Convoy SLS 64) — 64-й атлантичний конвой серії SL, що формувався з поодиноких суден, які подорожували до Фрітауна з Південної Америки, Африки та Індійського океану, незалежно один від одного, й далі на останньому етапі їхнього плавання до Ліверпуля прямували до Британських островів зазвичай під охороною ескорту. Конвой складався з 19 транспортних суден, що без ескорту вийшли з Фрітауна 30 січня 1941 року. 12 лютого беззахисні судна потрапили під удар німецького рейдера, важкого крейсера «Адмірал Гіппер». Протягом кількох днів конвой піддався нищівному розгрому; з 19 суден сім були затоплені, ще три пошкоджені. Рештки конвою прибули до Ліверпуля 22 лютого 1941 року.

Конвой SL 64
Convoy SL 64
Битва за Атлантику
Німецький важкий крейсер «Адмірал Гіппер», що розгромив конвой SLS 64
Німецький важкий крейсер «Адмірал Гіппер», що розгромив конвой SLS 64
Німецький важкий крейсер «Адмірал Гіппер», що розгромив конвой SLS 64
Дата: 30 січня-22 лютого 1941
Місце: Північна Атлантика
Результат: перемога німецьких ВМС;
конвой втратив сукупно 9 суден
Сторони
Союзники:
Велика Британія Велика Британія
Країни Осі:
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Велика Британія Септімус Мюррей Третій Рейх Вільгельм Майзель
Третій Рейх Ернст Менгерзен
Військові сили
19 транспортних суден Третій Рейх 1 важкий крейсер «Адмірал Гіппер»
2 ПЧ
Втрати
7+2 судна затоплені та 3 пошкоджені[Прим. 1]

Історія

ред.

30 січня з Фрітауна до Ліверпуля вийшов конвой SL 64. Вже в морі швидко з'ясувалося, що частина суден не спроможна підтримувати швидкість 9 вузлів. 28 швидкохідніших суден у супроводі допоміжного крейсера «Арава» пішли вперед, а з 21 тихохідного судна сформували конвой SLS 64. Його коммодором було призначено капітана пароплава Warlaby (4875 тонн) Септімус Мюррей.

Судна мали слідувати без охорони до з'єднання з конвоєм HG 53 і завершальну частину маршруту здійснити разом з ним. Попри тому, що у Фрітауні базувалися, крім «Арави», два важкі і два легкі крейсери, шлюп, чотири корвети і 10 траулерів, але для охорони суден, що доставляли в метрополію 120 000 тонн вкрай необхідних вантажів, не знайшлося жодного корабля! На самому початку руху ще чотири судна відстали від конвою.

В результаті о 06:15 12 лютого, слідуючи курсом 90°, розігнаний до 30 вузлів «Адмірал Гіппер» помітив на південному сході у тумані «18 великих пароплавів». Через три хвилини Майзель наказав головному калібру відкрити вогонь з дистанції 2,5 км по найближчих цілях.

Важкий крейсер вів вогонь з усіх видів зброї, у тому числі торпедами. Вогонь було припинено о 07:40.

У ході атаки «Гіппер» потопив сім суден: «Ворлабі», «Шрусбері», «Вестбері», «Персей», «Боргестад», «Деррінейн» та «Освестрі Гранж» сумарною водотоннажністю 32 806 тонн з 50 000 тонн вантажів на борту. Загинуло 147 членів екіпажів суден. Ще три судна: «Волтурно», «Лорнастон» та «Ейндербі» були пошкоджені. Судна «Волтурно», «Анна Мазаракі» і «Марго», потрапивши під обстріл, були навмисно залишені екіпажами. Згодом екіпажі рапортували, що розрахунок був на те, що рейдер, побачивши шлюпки та дим від димових шашок, вважатимє, що судно приречене, і залишить екіпаж у спокої.

За успішну атаку конвою капітан-цур-зеє Вільгельм Майзель був нагороджений Лицарським хрестом[1].

Кораблі та судна конвою SL 64[2]

ред.

Транспортні судна

ред.
Позначення
   Судна, що затонули внаслідок атаки
   Судна, що були пошкоджені внаслідок атаки
Назва Прапор Прим.
Anna Mazaraki   Грецьке королівство
Blairatholl   Велика Британія
Borgestad   Норвегія 12 лютого потоплено крейсером «Адмірал Гіппер»[3]
Bur   Норвегія
Clunepark   Велика Британія пошкоджено крейсером «Адмірал Гіппер»
Derrynane   Велика Британія 12 лютого потоплено крейсером «Адмірал Гіппер»[4]
Gairsoppa   Велика Британія 17 лютого потоплено ПЧ U-101[5]
Empire Energy   Велика Британія
Kalliopi   Грецьке королівство
Lornaston   Велика Британія пошкоджено крейсером «Адмірал Гіппер»
Margot   Велика Британія
Nailsea Lass   Велика Британія 24 лютого потоплено ПЧ U-48[6]
Oswestry Grange   Велика Британія 12 лютого потоплено крейсером «Адмірал Гіппер»[7]
Perseus   Грецьке королівство 12 лютого потоплено крейсером «Адмірал Гіппер»
Polyktor   Грецьке королівство
Shrewsbury   Велика Британія 12 лютого потоплено крейсером «Адмірал Гіппер»[8]
Varangberg   Норвегія
Volturno   Велика Британія пошкоджено крейсером «Адмірал Гіппер»
Warlaby   Велика Британія 12 лютого потоплено крейсером «Адмірал Гіппер»[9]
Westbury   Велика Британія 12 лютого потоплено крейсером «Адмірал Гіппер»

Кораблі Крігсмаріне

ред.

Надводні кораблі

ред.
Назва Тип Командир Дії Прим.
«Адмірал Гіппер» Важкий крейсер типу «Адмірал Гіппер» капітан-цур-зее Вільгельм Майзель 12 лютого вогнем корабельної артилерії потопив 7 суден Borgestad, Derrynane, Oswestry Grange, Perseus, Shrewsbury, Warlaby і Westbury та пошкодив Clunepark і Lornaston

Підводні човни, що брали участь в атаці на конвой

ред.
Позначення
Назва Тип Командир Результати атаки Прим.
U-48 VIIB капітан-лейтенант Герберт Шульце 24 лютого потопив Nailsea Lass
U-101 VIIB капітан-лейтенант Ернст Менгерзен 17 лютого потопив Gairsoppa


Див. також

ред.

Примітки

ред.
Виноски
  1. 7 суден затоплені крейсером «Адмірал Гіппер», 2 судна затоплені ПЧ; ще три судна дістали пошкоджень унаслідок обстрілів крейсера «Гіппер»
Джерела
  1. Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6, р.307
  2. Convoy SL.64.
  3. M/S Borgestad
  4. SS Derrynane [+1941]
  5. Gairsoppa
  6. Nailsea Lass
  7. Oswestry Grange
  8. SS Shrewsbury (+1941)
  9. Warlaby

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
  • Hague, Arnold: The allied convoy system 1939—1945 : its organization, defence and operation. St.Catharines, Ontario: Vanwell, 2000.
  • Bernard Edwards. Beware Raiders! German Surface Raiders in the Second World War — Pen & Sword Maritime, 2014
  • Gerhard Koop, Klaus-Peter Schmolke. Heavy Cruisers of the Admiral Hipper Class — Naval Institute Press, 2001