Комітет Південно-Західного фронту

Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст допомоги хворим і пораненим воїнам (рос. Комитет Всероссийского союза городов Юго-Западного фронта помощи больным и раненым воинам) — українська допомогова установа Всеросійського союзу міст. Голова Федір Штейнгель (з осені 1915 року, замінив Сергія Урусова), інші діячі: Андрій В'язлов, Микола Біляшівський, Дмитро Дорошенко, Андрій Ніковський, В. В. Уляницький, Федір Матушевський, Володимир Леонтович, Іван Красковський. Друкований орган «Вестник Комитета Всероссийского союза городов Юго-западного фронта», редактор В. В. Уляницький.

Перепустка співробітниці фінансово-статистичного підвідділу Євдокії Біляшівської. 1916 рік

Південно-Західний комітет Всеросійського земського союзу, початково — Галицький комітет Всеросійського земського союзу (рос. Юго-западный комитет Всероссийского земского союза) — українська допомогова установа Всеросійського земського союзу, створена 16 січня 1915 року у Львові, з червня 1915 року в Києві. Складалася з Південно-Західного обласного комітету та губернських земських комітетів Київщини, Волині й Поділля. Голова Сергій Шликевич.

Кошти на забезпечення діяльності комітетів надходили з бюджетів органів місцевого самоврядування, завдяки пожертвуванням і спеціальним зборам, проте левова їх частка асигнувалася через головні комітети вищезазначених союзів з державної скарбниці.

Комітети надавали харчувальну, лікувальну, санітарно-епідемічну допомогу пораненим воякам, біженцям і окопним робітникам. Займалися відновленням інфраструктури прифронтової смуги, створенням кооперативних торговельних закладів для місцевого населення, працевлаштуванням біженців. Вагомий внесок комітетів у розвиток українського шкільництва. У 1916 році в Галичині і Буковині відкрито сотні дитячих захоронок (притулків), народних шкіл з українською мовою навчання. Хоч українська й була тимчасовою уступкою з боку окупаційної російської адміністрації, а в шкільництво активно впроваджувалася російська мова і система організації освіти[1]. Згодом, десятки подібних шкіл відкрито довкола Києва. Матеріально підримували українські гімназії в Тернополі, Чорткові й Чернівцях. Для шкіл Галичини закуплено й передано тисячі українських підручників.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Григорій Васькович. Шкільництво в Україні (1905-1920). — Мюнхен: Український Вільний Університет, 1969. — С. 22. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 2 липня 2013.

Джерела

ред.

Література

ред.
  • Донік О. Діяльність громадських організацій і товариств у справі допомоги військовим та цивільному населенню в Україні у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.) // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – Вип.4. – С. 155–182.
  • Сулига І. Г. Південно-Західні комітети Всеросійського земського союзу в Україні на початку Першої світової війни // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Інститут Історії України, 2001. – Вип. ІІІ. – С. 234–239.
  • Загребельна Н. І. Допомога громадських організацій Південно-Західному фронту в роки Першої світової війни // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. - 2003. - Вип. 22-23. - С. 92-116.

Посилання

ред.