Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець
Комплекс будівель садиби Арендт-Ребець — пам'ятка містобудування та архітектури в Сімферополі. Будинок, де жив засновник вітчизняного планеризму М. А. Арендт.
| Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець | |
|---|---|
 | |
| 44°57′16″ пн. ш. 34°05′41″ сх. д. / 44.954374° пн. ш. 34.094826° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Сімферополь |
| Тип | пам'ятка культурної спадщини України |
| Статус | |
  Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець (Сімферополь) | |
 | |
Займає ділянку між вул. К. Лібкнехта (Долгоруковська) № 14 і Карла Маркса (колишня Поліцейська), № 25.
Родова садиба Арендт, в якій народилися і жили багато нащадків А. Ф. Арендт. Сім'я Арендт залишила яскравий слід в історії медицини, науки, культури.
Ім'я Арендт було увічнено сучасниками в найменуванні сімферопольської вулиці в Новому місті (зараз вул. Дзержинського) і амбулаторії ім. Н. А. Арендт (будинок № 42 на вул. Пушкіна).
Історія ред.
Зі збережених документів відомо, що ця ділянка була в володінні Арендта в 1843 році, а в 1858 році тут вже існувала садиба.
Згідно з окладними і податковими книгами Сімферопольської міської управи садиба включала житловий будинок і службові будівлі.
Першим власником її був Андрій Федорович Арендт, брат петербурзького лейбмедика Н. Ф. Арендт[3].
Після смерті А. Ф. Арендта, згідно з архівними документами, власницею родової садиби стала його вдова — Мотрона Калістратівна Арендт, уроджена Баптізманська[3][4].
За відомостями кримських істориків і краєзнавців Н. А. Арендт народився 1 жовтня 1833 року саме в родовій садибі на вул. Долгоруковській. Він прожив тут до закінчення Сімферопольської чоловічої гімназії в 1849 році[3].
Повернувся до Сімферополя в 1865 році. Незабаром одружився з Софією, благодійницею й письменницею, дочкою Таврійського віцегубернатора Сонцова Адріана Олександровича[3].
У 1891 році Микола і Софія Арендт жили в колишньому батьківському домі на вулиці Долгоруковській. В кінці 1891 року ці фірми поїхали на придбану ними невелику дачу Мегафулі під Ялтою (район селища Іссар). 12 грудня 1893 року М. А. Арендт помер і був похований на дачі (за радянських часів перепохований в Ялті на Полікуровському меморіалі)[3].
Імовірно в садибі жили усі діти Андрія Федоровича і Мотрони Калістратівни Арендт, допоки не досягали зрілого віку або до придбавали житла[3].
В кінці XIX століття будинок Арендт викупив статський радник Ф. Я. Ребцем, відомий як заслужений учитель, викладач стародавніх мов в Сімферопольській чоловічій гімназії, знавець старожитностей, дійсної член Таврійської вченої архівної комісії, один з авторів першого путівника по місту Сімферополю «Третя навчальна екскурсія Сімферопольської чоловічої гімназії». Чоловік дочки Андрія Федоровича Арендта, Софії. Володіння викуплено у племінниць її. Ф. Я. Ребець збирався побудувати на придбаній ділянці великий будинок з боку вул. Катерининської, але помер 19 листопада 1899 року. Нинішній будинок № 25 на вул. Карла Маркса (раніше вул. Катерининська, № 29) зведений пані Ребець в 1900—1901 роках[4][3]. У будинку на вул. Катерининській, 29 жили вона сама, її племінниця Н. К. Обольянінова (дочка сестри Наталії, у шлюбі Янушевської) і її падчерка Б. Ф. Ребець — дочка чоловіка по першому шлюбі.
Уся садиба (колишня Арендт), що включала територію від вул. Долгоруковської до вул. Єкатерининської (усього близько 500 сажнів) з усіма будівлями була заповідана С. А. Ребець богадільному будинку А. С. Таранова-Белозерова. Умовами заповіту були утримання в лікарні даної установи її нервовохворих пасинка Ф. Ф. Ребець (сина чоловіка від першого шлюбу), а також надання в довічне володіння будинку на вул. Катерининській її племінниці Н. К. Обольянінова і падчерки Б. Ф. Ребець[3].
Радянська Росія ред.
У 1921 році тут жив командувач військ Кримського району Київського військового округу Йона Еммануїлович Якір.
Надалі садиба націоналізована і поділена на окремі вісім квартир.
Рішенням Кримського облвиконкому № 164 від 15.04.1986 садиба Арендт внесена під номером 3072 до списку «Пам'яток місцевого і національного значення (архітектура і містобудування, історія, монументальне мистецтво)»[3] як «Садиба Арендт (будинок, де з 1833 — по 1850-ті роки жив основоположник вітчизняного планеризму Н. А. Арендт)». Охоронна зона — у межах площі будівлі[5]. На будівлю 14 на вул. Карла Лібкнехта була встановлена меморіальна табличка. У 2009 році табличка зі стіни будинку зникла.
Україна ред.
У 1998 році Республіканським комітетом у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян було прийнято рішення про створення Республіканського кримськотатарського музею мистецтв, для музею було підібрано житловий будинок — двоповерхова будівля садиби, що виходить на вул. Карла Маркса. Проект реконструкції та реставрації будівлі був оцінений у 380 тисяч у.о. Із державного бюджету було виділено на відселення мешканців з восьми квартир 20 мільярдів купонів (130 тисяч у. о.). Решту коштів шукали за програмою ООН із розвитку та інтеграції Криму. Будівля була віддана спочатку в оренду, а пізніше передана у власність афілійованої з кримськотатарським меджлісом структурі — благодійному фонду «Крим»[6].
Будівельники розпочали роботи до того, як були вирішені фінансові та організаційні питання, розкрили дах будівлі, поставили будівельний паркан і зупинили роботи. Нові власники за словами очевидців, відкрили воду, аби розмити фундамент[6]. Так у ті роки чинили з будівлями, які хотіли знищити, оголосивши аварійними. У наступні роки під впливом опадів стіни будівлі без даху почали руйнуватися.[7]
Через 10 років, 23 жовтня 2008 вийшла постанова Верховної ради Автономної Республік Крим про приватизацію будівлі:
Фонду майна Автономної Республіки Крим при приватизації об'єкта — нежитлової будівлі, що перебуває на балансі Кримського республіканського закладу «Кримськотатарський музей мистецтв», переданого в користування за договором оренди благодійної організації «Фонд» Крим", розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 25, визначити однією з умов договору купівлі-продажу передачу безкоштовно до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, не менше 460 м² приміщень зазначеного будинку для розміщення Кримської республіканської установи «Кримськотатарський музей мистецтв» після завершення реконструкції будівлі на вул. К. Маркса, 25 у м Сімферополі.
У 2009 році будівлю викупив «Фонд» Крим" — благодійна національна організація, афільована з кримськотатарським Меджлісом. Директор фонду «Крим» Реза Шевкієв — племінник Мустафи Джемілєва, голови меджлісу[8].
На початку 2013 року у ЗМІ з'явилося повідомлення про плани фонд «Крим» знести садибу Арендта і почати будівництво дев'ятиповерхового будинку[9] за фінансової допомоги найбільшої організації кримськотатарської діаспори в Туреччині — Федерації кримських товариств (KIDF). Її голова, великий турецький бізнесмен і мільйонер, Ібраїм Араджі в жовтні 2013 року зібрав у Сімферополі журналістів і пообіцяв найближчим часом побудувати «в престижному районі Сімферополя» кримськотатарський палац культури і мистецтв[10]
Члени «Товариства захисту і збереження культурної спадщини» почали боротися за збереження садиби влітку 2012 року[11].
На думку громадського працівника, міська влада були також зацікавлена в знищенні садиби:
Схема вже обкатана, прецедент створено: спочатку міськрада судиться з власником, а, вигравши суд і заявивши, що «там навіть не споруда, а залишки будматеріалів» (Агєєв), готує громадську думку, і дає команду будівлю зруйнувати. А «будматеріали» складує, оголосивши, що «ми готові повернути їх власнику», напевно, на випадок можливих позовів власника.
29 січня 2013 року голова уряду Криму Анатолій Могильов заявив, що будинок Арендта на вулиці Карла Маркса в Сімферополі повинен бути відновлений у первісному вигляді[12] :
З моєї точки зору, будинок цей має свої історичні корені і, за логікою, його необхідно відновити, щоб він був в тому вигляді, у якому перебував раніше. До мене приходили представники власника цього будинку, благодійної організації «Фонд» Крим", показували проекти: передбачається знести цей будинок і побудувати на його місці висотний будинок. Із точки зору здорового глузду в центрі Сімферополя, де розташовані максимум двох-, триповерхові будівлі, багатоповерхівка не зовсім буде вписуватися в архітектуру цього кварталу. Тому я кажу: якщо зібралися будувати будинок, то треба або зберегти вигляд старої будівлі, або зробити так, щоб новий будинок хоча б вписувався в загальний архітектурний вигляд цього кварталу. Він не повинен там стирчати, як вежа посеред поля. Це не нормально буде.
8 квітня 2013 року, за фактом «цинічного знищення старовинного сімферопольського комплексу-садиби Арендт меджлісівських фондом» Крим" у Генеральну прокуратуру України звернувся заступник директора Української філії Інституту країн СНД, депутат Верховної Ради Криму трьох скликань Олег Родівілов. У заяві наголошується, що будівлю будинку Арендта «було приведено орендарем в аварійний стан» і що в даний час власники фонду планують взагалі знести будинок, що став аварійним завдяки їх зусиллям, і побудувати на цьому місці офісно-торговий комплекс[13].
26 червня 2013 року на пленарному засіданні 63-ї сесії Сімферопольської міської ради прийнято рішення передати в оренду на 49 років «для реконструкції нежитлових будівель» під «Кримськотатарський культурний центр» з офісними приміщеннями та паркінгом земельну ділянку «орієнтовною площею» 0,16 га на вулиці Карла Маркса, 25, де розташована садиба[13].
У серпні 2013 року «Товариства захисту і збереження культурної спадщини» вдалося домогтися присвоєння дому Арендта статусу пам'ятки архітектури та історії.
Наказом Міністерства культури України від 14.08.2013 № 757 садиба оголошена пам'яткою історії, архітектури місцевого значення з номером у реєстрі нерухомих пам'яток № 30721-АР[14].
Власник будівлі, Фонд «Крим» відповідно до законодавства України повинен був підписати охоронний договір і забезпечити охоронні заходи будівлі. Замість цього він подав на Реском АРК з охорони культурної спадщини та Міністерство культури України позов до окружного адміністративного суду Сімферополя з вимогою рішення Мінкульту скасувати, і визнати дії відповідачів незаконними та протиправними[15]. Вилучення об'єкта з реєстру дав би «Фонду» Крим "можливість знести садибу[11].
25 листопада 2013 року власник будівлі виграв позов проти Міністерства культури України в Окружному адміністративному суді Сімферополя, який скасував рішення про присвоєння дому Арендта статусу пам'ятки[16].
Але апеляційні скарги щодо цього рішення, крім Міністерства культури України, подали: Українське товариство охорони пам'яток історії та культури (УТОПіК, Київ), Товариство захисту і збереження культурної спадщини (ОЗІСКН, Сімферополь), Члени сім'ї Арендт в особі Марії Арендт (Москва). Громадська організація виграла позов в Севастопольському апеляційному адміністративному суді Республіки Крим, і будинок Арендта залишився в статусі пам'ятки історії та архітектури.[11][16]
Після рішення апеляційного суду власник будівлі Фонд «Крим» кримськотатарського меджлісу зобов'язаний був або відновити будинок Арендта і розмістити там свій культурний центр, або повернути у власність міста в обмін на іншу, рівноцінну, ділянку, на якому вони зможуть реалізувати свої плани без шкоди своїх інтересів[4].
Після рішення апеляційного суду, мер Сімферополя Віктор Агєєв заявив, що влада кримської столиці виступають за збереження і відновлення будинку-садиби Миколи Арендта і міська влада готова надати фонду «Крим» під будівництво багатоповерхового кримськотатарського культурного центру будь-який інший ділянку на території Сімферополя[4].
Хоча садиба Арендт-Ребец була визнана об'єктом історичної та архітектурної спадщини, але від Фонду «Крим» навіть комітет з охорони культурної спадщини не міг отримати «охоронний договір»[17].
Російська окупація ред.
З анексією Криму Росією окупаційною владою було прийнято Закон «Про об'єкти культурної спадщини в Республіці Крим», ст. 43 якого вказувала, що об'єкти, занесені в списки пам'яток культурної спадщини за часів Української РСР та України, приймаються під державну охорону відповідно до вимог Російської Федерації[11]. Садиба була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі культурної спадщини РФ під № 911720989200005.
1 листопада 2014 року члени «Товариства захисту і збереження культурної спадщини» звернулися до окупаційної влади — Сергія Аксьонова, мера В. Н. Агєєва, до Державного комітету з охорони культурної спадщини Республіки Криму, до прокурора Н. В. Поклонської з проханням вжити заходів до власника будівлі, що спонукали б його будинок зберегти, а разі відмови — вжити заходів, керуючись статтею 54 Федерального закону N 73-ФЗ «Про об'єкти культурної спадщини (пам'ятках історії та культури) народів Російської Федерації», згідно з якою «якщо власник об'єкта культурної спадщини, включеного до реєстру, не виконує вимог до збереження об'єкта, то орган виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації, уповноважений в галузі охорони об'єктів культурної спадщини, звертається до суду з позовом про вилучення об'єкта у власника»[11].
До 2014 року в деяких елементах головної будівлі садиби з'явилися тріщини:
Знищення будинків, що складають історичний вигляд старого Сімферополя, проходить зазвичай за стандартним планом. Їх продають приватним особам. Нові власники хочуть замість звичайного дво-, триповерхового особняка побудувати величезну офісну будівлю в центрі столиці, і починається стрімке руйнування будинку. Для цього зазвичай знімають дах, виставляючи старі стіни під дощ, спеку і мороз. Дають можливість всім кому не лінь розкрадати, а то і просто трощити і ламати заради забави. І чекають, коли будівля дійде до кондиції, яка дозволить власникам розвести руками: ну що поробиш, вже ніяка реконструкція неможлива. Найкращою ілюстрацією сказаного, ніж будинок Ребец-Арендт на Карла Маркса, не придумаєш. Стіни дихають на ладан, мабуть, до весни мета буде досягнута — будівля впаде. В результаті за кілька років з цілком пристойних будівель виходять руїни, які з чистим серцем будь-яка комісія визнає «аварійними» … Причому цей примітивний, але дієвий прийом використовується і з новішими, соціально значущими будівлями. Досить згадати зруйнований хлібозавод на вулиці Фрунзе і дитячий сад на вулиці Воровського, який передали інституту МВС. Обидві будівлі довели до аварійного стану, а потім отримали дозвіл на їх знесення — для нової забудови.
18 листопада 2014 року, голова Фонду «Крим» повідомив пресі, що йому вже присудили штраф в 350 тисяч рублів, за другою частиною позову до Фонду «Крим» загрожує штраф в п'ять мільйонів рублів[11]. Пізніше стало відомо, що «Фонду» Крим "був присуджений штраф 4,5 мільйона рублів. Все майно і рахунки Фонду «Крим» були арештовані як захід для забезпечення позову.
Станом на 01.01.2015 садиба Арендт єдиний з 247 об'єктів культурної спадщини Сімферополя є аварійним і вимагає невідкладних ремонтно-реставраційних робіт (комплекс споруд садиби Арендт-Ребец, що включає: головний будинок на вул. К. Маркса, 25 літера «А»; північний флігель на вул. Долгоруковській, 14 літера «Б» і південний флігель на вул. Долгоруковській, 14 літери «Д», «Е» — пам'ятка історії і архітектури, обліковий номер 3072-АР)[18].
На 2016 рік садиба залишалася у власності фонду «Крим».
Будівля й далі руйнується. На 2018 рік кримська влада не вжила жодних заходів консервації стану будівлі. За законодавством РФ пам'ятка може бути виключена з Держреєстру РФ тільки в разі, якщо вона повністю зруйнована[16].
Примітки ред.
- ↑ Постанова від 3 вересня 2009 р. N 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (укр.)
- ↑ Кабінет Міністрів України (29 вересня 2016). Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Офіційний сайт (укр.). Верховна Рада України. Процитовано 7 листопада 2017.
- ↑ а б в г д е ж и к Старинные усадьбы Симферополя. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ а б в г Дому Арендта присвоен статус памятника: что дальше?. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Что будет с домом Арендта?. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ а б «СТЕНА ПЛАЧА». Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Таких друзей — за ухо и в музей. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Меджлису предлагают воссоздать историческое здание в центре Симферополя за собственные средства. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 23 лютого 2018.
- ↑ У центрі Сімферополя планують збудувати 9-поверховий кримськотатарський культурний центр. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 23 лютого 2018.
- ↑ Меджлис крымских татар побил горшки с турецким спонсором. Тот требует отчёта, куда пропали его 100 тыс. долларов. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ а б в г д е Дом Арендта все же будет спасён?. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Крымский премьер высказался за сохранение «дома Арендтов» в Симферополе. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ а б Власти Симферополя собрались передать разрушающийся дом Арендта в аренду на 49 лет меджлисовскому фонду «Крым». Под «культурный центр» татар Крыма с офисами и паркингом!. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ СПИСОК ОБЪЕКТОВ КУЛЬТУРНОГО НАСЛЕДИЯ (ПАМЯТНИКИ АРХИТЕКТУРЫ, ИСТОРИИ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО ИСКУССТВА И ВЫЯВЛЕННЫЕ ОБЪЕКТЫ КУЛЬТУРНОГО НАСЛЕДИЯ), РАСПОЛОЖЕННЫХ НА ТЕРРИТОРИИ РЕСПУБЛИКИ КРЫМ (по состоянию на 01.11.2015) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 23 лютого 2018.
- ↑ Дом Арендтов-Ребец вновь под угрозой полного уничтожения. Суд идёт!. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ а б в Дом Арендтов вновь отстояли. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Это, скорее всего, вопрос политики. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ В Симферополе обсудили развитие культурной сферы жизни города. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.