Таврійська учена архівна комісія

Таврі́йська уче́на архі́вна комі́сія, створена 24 січня 1887 в Сімферополі для збирання і зберігання документальних матеріалів і охорони пам'яток старовини.

Згідно збережених «Алфавітних списків» загальна чисельність членів Комісії в середньому становила 300 осіб. Серед них були найбільш поважні та освічені люди того часу — науковці, викладачі навчальних закладів, представники місцевої адміністрації, дворянства та духовенства тощо.

Провадила археологічні розкопи на території Криму і Причорномор'я, видавала «Известия Таврической ученой архивной комиссии» (57 тт.), мала музей. Члени Комісії переглядала справи і документи в губернських і повітових архівах, в різних відомствах, які призначалися для знищення, і відбирала найбільш цінні з них.

У 1894–1902 Таврійська вчена архівна комісія видала три випуски капітальної бібліографії про Крим і Таврійську губернію під загальною назвою «Taurica», укладачем якого був кримський історик і археолог, активний діяч Таврійської вченої архівної комісії А. Маркевич. У ньому зареєстровано 11 тисяч назв і це був найзначніший краєзнавчий бібліографічний покажчик з усіх випущених на цей час в Україні.

Комісія активно проводила діяльність по збереженню історичних пам'яток. У 1899 відновлено первинний вигляд давньої мечеті у маєтку князя Долгорукого в Ескі-Сарай. У 1903 було реставровано старовинну грецьку церкву Іоанна Богослова та мечеть Узбека у м. Старий Крим, а у 1907–1908 Комісія взяла участь у реставрації давнього вірменського храму Св. Урпата у Топловському жіночому монастирі. Також, у 1909 реставровано мусульманську мечеть у с. Карагоз Феодосійського повіту та у 1911 стародавню грецьку церкву у Феодосійському повіті. Комісія контролювала ремонт Петропавловської церкви у м. Балаклаві у 1913 та ін.

З 1920 діяльність Комісії (з 1923 п. н. Таврійське Товариство історії, археології та етнографії) занепала, а 1929 зовсім припинилася.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати