Колкунов Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович Колкунов (нар. 19 (31) березня 1866(18660331), Санкт-Петербург, Російська імперія — 2 лютого 1937, Краснодар, СРСР) — український і російський науковець у галузі агрономії та селекції рослин.

Володимир Володимирович Колкунов
Народився31 березня (12 квітня) 1866
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер2 лютого 1937(1937-02-02) (70 років)
Краснодар, Азово-Чорноморський край, РРФСР, СРСР
Місце проживанняСанкт-Петербург, Харків, Одеса, Київ, Краснодар
Діяльністьагроном
Alma materХарківський університет, Київський університет Св.Володимира, Київський політехнічний інститут
Галузьагрономія, селекція рослин
ЗакладКиївський політехнічний інститут, Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор сільськогосподарських наук
Науковий керівникЄвген Вотчал

Біографія

ред.

Володимир Колкунов народився у Санкт-Петербурзі в родині полковника російської армії Володимира Єгоровича Колкунова. Невдовзі родина переїхала до Києва. Володимир поступив до Першої київської гімназії, яку, втім, невдовзі залишив через сімейні обставини. У 1886 році склав екзамени на атестат зрілості екстерном та поступив до відділення природничих наук Харківського університету. Навчався у Харкові лише 5 семестрів.[1]

У 1889—1893 роках навчався у Київському університеті на юридичному факультеті, проте диплома не отримав. Переїхав до маєтку батька для допомоги з сільським господарством. У 1898 році склав іспити на юридичному факультеті Новоросійського університету. У 1899 році вступив на сільськогосподарське відділення Київського політехнічного інституту, який закінчив 1904 року.[1]

З 1912 року Колкунов був професором кафедри загального землеробства сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту.[2] Того ж року був обраний головою Київського агрономічного товариства. У 1918—1920 роках був головою ради правління цього відділення[2]. У 1920—1922 роках — професор кафедри селекції. У 1922 року переходить до Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, де працював професором кафедри землеробства в 1922—1924 роках.

У 1927—1930 роках був професором Київського кооперативного інституту.

Короткий час у 1930 році очолював кафедру хліборобства Київського сільськогосподарського інституту[2].

У 1922 році був одним з організаторів та першим директором Наукового інституту селекції у Києві, очолював відділ селекції інституту. Також очолював Науково-дослідну кафедру хліборобства.

17 жовтня 1930 року Колкунова арештували працівники ОДПУ, звинувачуючи його в контрреволюційній діяльності. Під арештом від перебував до грудня того ж року, після чого був звільнений з забороною мешкати в Україні чи великих містах СРСР[3].

У 1930 році переїхав до Краснодару, де очолив наукову частину Всесоюзного інституту махоркової промисловості. З 1934 року став професором Кубанського сільськогосподарського інституту.[4]

Родина

ред.

Був одружений з Оленою Вільгельмівною Шварц. Мали сина Володимира (1892).[5]

Наукова діяльність

ред.

Перші праці Колкунова присвячені дослідженню фізіології рослин у період посухи. Він розробив теорію анатомо-фізіологічної кореляції посухостойкості рослин. Колкунов вважав розміри клітин епідермісу листка та кількість продихів важливими показниками продуктивності рослин.[6][1]

Був членом Міжнародного товариства селекціонерів.

Досліджував теоретичні основи селекції пшениці, буряку, кукурудзи. Створив новий сорт кукурузди, схрещуючи сорти «Чінквантіно» і «Мінезота № 33»[7]

Публікації

ред.
  • К вопросу о выработке вынос­ливых к засухе рас культурных растений. Сообщение 1. Величина клетки как принцип рационального растениеводства // Хозяйство. 1906. № 1
  • К вопросу о соотношении анатомических коэффи­циентов и физиологических свойств растений // Журнал опытной агрономии. 1913. Т. 14
  • Про обробку землі під озимий та яровий хліб у посушливих місцевос­тях. К., 1924
  • K вопросу о зимостойкости озимей // Труды Научного института селекции. К., 1927. Т. 2
  • До питання про взаємини фізіології та селекції // Селекційний вісник. 1930. № 6
  • О способе восприятия гипса клевером // Химизация социалист. земле­делия. 1934. № 4–5.

Примітки

ред.
  1. а б в Бойко М. Проблеми посухостійкості та селекції у творчій спадщині професора В. В. Колкунова // Історичні записки. — 2012. — Вип. 34 (17 липня).
  2. а б в С.М. Живора, Н.В. Васильєва. Аграрна освіта в Наддніпрянській Україні (кінець ХІХ – 1950-ті рр.) // Вісник аграрної історії. Збірник наукових праць. — Київ : СПД ФО Куц. В.М., 2012. — Вип. 3 (17 липня). Архівовано з джерела 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  3. Бойко, 2018 та с. 72-74.
  4. Колкунов Володимир Володимирович. «Алея слави» НУБіП, 15 листопада 2015 року. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  5. Бойко, 2018 та с. 42.
  6. Чічікова М.А. Академік Є. П. Вотчал та його наукова школа: витоки становлення і діяльності // Історія науки і біографістика. — 2010. — Вип. 1 (17 липня). Архівовано з джерела 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  7. 25-річчя науково-педагогічної діяльності професора В. В. Колкунова (зі спогадів сучасників). Сайт НУБіП, 2 січня 2016 року. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 24 березня 2017.

Джерела

ред.