Ковнір Степан Дем'янович

Степа́н Дем'я́нович Ковнір (*1695 — †1786) — український архітектор 18 століття, майстер українського бароко. Підданий Києво-Печерської лаври[1], автор багатьох споруд її архітектурного комплексу.

Ковнір Степан Дем'янович
Пам'ятна дошка Степану Ковніру на фасаді собору Антонія і Феодосія у Василькові
Народження 1695(1695)
Смерть 1786(1786)
Країна Російська імперія
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ, Васильків
Архітектурний стиль українське бароко
Найважливіші споруди Кловський палац, Ковнірівський корпус, Собор Антонія і Феодосія

Біографія ред.

Народився 1695 року у селі Гвоздів на Київщині, що з 16 століття належало Київському Пустинно-Микільському монастирю[2]. З молодих років працював каменярем.

Був підданним Києво-Печерської лаври[1] (хоч і звільненим від усіх монастирських повинностей). Близько 1720 року переселився до Києва. Монастир зазнав великої пожежі у 1718 році. Тому тут розпочали великі відбудовчі роботи, в яких брав участь Ковнір. Спершу він працював під керівництвом Йогана Шеделя, Василя Нейолова та інших професійних зодчих, а з часом і сам отримав кваліфікацію «кам'яного будівництва майстра».

Вважається, що першими творами Ковніра були споруди господарчого призначення — склади, комори, ключарня, палітурня, друкарня. За участю Ковніра споруджено дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, храм у Китаєві, Кловський палац та інші видатні пам'ятки українського бароко. Яскравим шедевром є Ковнірівський корпус на території Верхньої Лаври — колишнє службове монастирське приміщення.

Києво-Печерській лаврі будівничий віддав майже 40 років своєї праці.

Дослідження життя і творчості ред.

Дослідження життя і творчої спадщини майстра почалися лише у 20 столітті. Честь уточнення багатьох біографічних даних про Степана Ковніра належить Борису Крицькому, який у 1950-60 роках зокрема з’ясував рік його народження.

Творіння Ковніра викликали захоплення професора Юрія Асєєва, який писав:

  Ковнір для Лаври зробив те, що Сансовіно для площі Сан Марко в Венеції - завершив історичний процес складання гармонійного архітектурного комплексу.  

Творча спадщина ред.

Роботи на будівництвах інших майстрів ред.

Сумнівна ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б КОВНІР СТЕПАН ДЕМ'ЯНОВИЧ. Інститут історії України. Архів оригіналу за 27 Серпня 2020. Процитовано 25 грудня 2019.
  2. Шамрай, Сергій (1930). "Київська сотня на Гетьманщині в 17-18 столітті" (українська) . Київ: Академічна комісія історії Києва. с. 226—227. Архів оригіналу за 8 Серпня 2020. Процитовано 25 Грудня 2019.

Джерела ред.

Посилання ред.