Відкрити головне меню

Андрі́й Петро́вич Ковалі́вський (*1 лютого 1895, Розсохувате, Золочівський повіт, Харківська губернія — †29 листопада 1969, Харків) — український історик-сходознавець, україніст. Доктор історичних наук (1952). Заслужений діяч науки УРСР (1965 р.).

Андрій Петрович Ковалівський
Ковалівський Андрій Петрович.jpg
Народився 1 лютого 1895(1895-02-01)
Розсохувате, Золочівський повіт, Харківська губернія
Помер 29 листопада 1969(1969-11-29) (74 роки)
Харків
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність історик
Alma mater Лазаревський інститут східних мов
Сфера інтересів сходознавство
Заклад Institute of Oriental Manuscripts of the Russian Academy of Sciences[d]
Науковий ступінь доктор історичних наук
Відомий завдяки: орієнталістика

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Син видатного педагога, творця системи профтехосвіти Петра Григоровича Ковалівського (1865—1942). Вчився в Харківському університети і Лазаревському інституті східних мов у Москві. Закінчив Харківський університет (1922).

Був одним із засновників Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців.

На запрошення академіка І. Ю. Крачковського з середини 30-х років Ковалівський працює в Інституті сходознавства АН СРСР у Ленінграді. Він досліджує і перекладає твори середньовічних арабських авторів з історії народів Східної Європи, серед інших записки ібн-Фадлана про його поїздку до Булгарії Волзької.

1938 року за доносом Ковалівського було арештовано і вислано на поселення терміном на 5 років, тому перший науковий переклад книги ібн-Фадлана російською мовою був опублікований 1939 року без імені автора перекладу.

Відбувши заслання, Ковалівський працює викладачем кафедри іноземних мов педагогічного інституту у Саранську (1943—1945). Після Німецько-радянської війни продовжує наукову і педагогічну роботу в Харкові. 1951—63 очолював каф-ру нової та новітньої історії Харків. ун-ту, 1964—69 — каф-ру медієвістики цього ун-ту. У першій половині 50-х років завершує роботу над монографією «Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921—922  гг.». У великого обсягу наукових коментарях до творів ібн-Фадлана Ковалівський ідентифікував назви річок і місцевостей, що дозволило йому відновити маршрут багдадського посольства в Булгарію Волзьку та окреслити межі проживання огузів, печенігів, башкир, болгар, охарактеризувати суспільний лад цих народів. Чимало уваги Ковалівський приділив аналізу етноніма «башкир» та доісламських вірувань.

ПраціРедагувати

  • Чуваши и булгары по данным Ахмеда ибн-Фадлана. Чебоксары, 1954;
  • Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921—922 гг. Харьков, 1956.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати