Вікіпедія

Кльонова Марія Василівна

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Марія Василівна Кльонова (рос. Мария Васильевна Клёнова, 1898 - 1976) - російська геологиня, доктор геолого-мінералогічних наук, одна із засновниць морської геології в СРСР[2].

Кльонова Марія Василівна
Народилася31 липня (12 серпня) 1898
Іркутськ, Російська імперія
Померла6 серпня 1976(1976-08-06) (78 років)
Москва, СРСР
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьмандрівниця-дослідниця, викладачка університету, геологиня, гідрологиня
Галузьгеологія, гідрологія[1] і гідрогеологія[1]
ЗакладМДУ
Науковий ступіньдоктор геолого-мінералогічних наук[d]
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кльонова.

Біографія

ред.

Марія Василівна Кльонова народилася 31 липня (12 серпня) 1898(18980812) в Іркутську в родині робітника, Василя Дмитровича, і фельдшерки, Раїси Наумівни[3].

З 1925 року працювала старшою науковою співробітницею Інституту океанології Академії наук СРСР.

У 1937 році Марію Кльонову затвердили в званні професорки в області геології моря і постановою Вищої Атестаційної Комісії від 11 травня 1937 року їй було присвоєно вчений ступінь докторки геолого-мінералогічних наук без захисту дисертації. На основі своїх досліджень вона розробила методику складання ґрунтових карт морів. За цією методикою і під керівництвом М. В. Кльонової було складено понад 150 ґрунтових карт для Баренцового, Білого, Каспійського та інших морів.

Під час війни працювала начальницею Відділення геології моря Морського відділу Державного гідрологічного інституту ДУГМС ЧА. Під керівництвом М. В. Кльонової було складено близько 200 спеціальних карт і атласів для військово-морського флоту. Вона неодноразово виїжджала на Північний і Чорноморський флоти, де працювала над складанням посібників, читала лекції підводникам.

М. В. Кльонова брала участь у багатьох морських експедиціях АН СРСР: на Каспій, в Арктику (Нова Земля, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа), брала участь і в Першій радянській антарктичній експедиції. Вона проводила дослідження осадових порід в річках, морях і океанах, і вважається засновником російської морської геології.[2]

У 1948 році М. В. Кльонова випустила перший підручник з геології моря[4].

М. В. Кльонова - провела 4 дні на дрейфуючій кризі, вона була першою жінклю на дрейфуючій станції «Північний полюс-4».

У 1960 році вийшла монографія по геології Баренцового моря[5]. У 1975 році - по геології Атлантичного океану[6].

Марія Василівна Кльонова померла в Москві 6 серпня 1976 року[3].

Родина

ред.
  • Сестра — Єлена Василівна Кльонова, лікар.
  • Муж — Леонід Васильович Пустовалов (1902—1970), мінералог.

Нагороди

ред.

Членство в організаціях

ред.

Пам'ять

ред.

В її пам'ять були названі:

Бібліографія

ред.

М. В. Кльонова опублікувала понад 250 наукових робіт[14]. Основні праці

  • Кльонова М. В. Геологія моря як гранична область між геологією і океанографією: Тезиси доповіді // Міжнародний геологічний конгрес. 17 сесія. СРСР. 1937: Праіц. Т. 5. М.: ДНТІ нафтової і гірничо-паливної літератури, 1940. С. 485-486.
  • Кльонова М. В. Геологія моря. М.: Учпедгіз, 1948. 495 с.
  • Кльонова М. В. Редактор і статті: Інтеграція даних механічного аналізу. До питання про характер і значення дрібної фракції опадів // Роботи по геології моря. М.; Л.: Гідрометеовидав, 1948. (Праці Державного океанографічного інституту і Головного управління гідрометеорологічної служби; Вип. 5 (17)). 154 с.
  • Кльонова М. В., Соловйов В. Ф., Арутюнова Н. М. і ін. Сучасні опади Каспійського моря. М.: Вид-во АН СРСР, 1956. 303 с.
  • Кльонова М. В. Oceanologia et Limnologia Sinica. 1958. T. 1. № 1. P. 243-254.
  • Кльонова М. В. Геологія Баренцового моря. М.: Вид-во АН СРСР, 1960. 367 с.
  • Кльонова М. В., Соловйов В. Ф., Алексіна І. А. і ін. Геологічна будова підводного схилу Каспійського моря. М.: Вид-во АН СРСР, 1962. 638 с.
  • Кльонова М. В. Опади Арктичного басейну за матеріалами дрейфу л/п "Г. Седов". М.: Вид-во Акад. наук СРСР, 1962. 105 с.
  • Кльонова М. В., Лавров В. М. Геологія Атлантичного океану. М.: Наука, 1975. 458 с.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Морская геология // Велика Радянська Енциклопедія / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : 3-е изд, 1974. — Т. 16 : Мёзия — Моршанск. — С. 585. — 629 000 екз.
  3. ↑ а б Историческая справка [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.] Архива РАН
  4. ↑ Кленова М. В. Геология моря: Учебное пособие для геогр. фак-тов ун-тов и пед. ин-тов. М.: Учпедгиз, 1948 (Ленинград : Тип. «Печ. двор»). 495 с., 4 л. карт., схем
  5. ↑ Кленова М. В. Геология Баренцова моря. М.: Изд-во АН СССР, 1960. 367 с., 4 л. карт.
  6. ↑ Кленова М. В., Лавров В. М. Геология Атлантического океана. М.: Наука, 1975. 458 с., 3 л. схем.
  7. ↑ Наградной лист [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.] от 21.04.1943
  8. ↑ Премия имени И.М. Губкина. Российская Академия Наук. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 15 березня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  9. ↑ Klenova valley. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 11 червня 2019.
  10. ↑ Алехина Г. Н., Ушакова М. Г., Агапова Г. В. Имена ученых и научных судов Института океанологии на карте Мирового океана. — Природа, 2016. — № 8. — С. 6—14.
  11. ↑ Christina Reed, William J. Cannon Marine Science: Decade by Decade. Infobase Publishing, 2009. P. 104
  12. ↑ Кльонова Марія Василівна. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
  13. ↑ Ушакова М. Г., Алёхина Г. Н., Антонова Л. В. Флотилия памяти Института океанологии им. П. П. Ширшова РАН // Геология морей и океанов: Материалы XX Международной научной конференции (Школы) по морской геологии [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Т. 1. — М.: ГЕОС, 2013. С. 27-32.
  14. ↑ Ципоруха М. И. Очарованная севером // Наука в России. 1998. № 5. С. 68-72.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кльонова_Марія_Василівна