Клод Пюель
Клод Пюель (фр. Claude Puel, нар. 2 вересня 1961, Кастр) — колишній французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. Відомий, зокрема, виступами за футбольний клуб «Монако». У подальшому — футбольний тренер, з жовтня 2019 очолює «Сент-Етьєн».
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Клод Пюель | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 2 вересня 1961 (63 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кастр,  Франція
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Франція
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | опорний півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1970–1977 1977–1979 |
«Кастр» «Монако»
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кар'єра гравця
ред.Клод Пюель почав займатися футболом у 9-річному віці в місцевій команді «Кастр». Через 7 років юнак перейшов до «Монако», де грав за молодіжну команду до 1979 року, коли вперше потрапив до основи. З того часу Клод протягом 17 років безперервно виступав лише за монегаскський клуб. З «Монако» він двічі ставав чемпіоном Франції, тричі — володарем кубка країни. Також завоював суперкубок Франції 1985 року та дістався до фіналу Кубка володарів кубків сезону 1991–92
Всього провів у лізі 486 матчів (4 забитих м'ячі), у національному кубку — 65 матчів, у європейських клубних турнірах — 49 матчів. За «Монако» у Лізі 1 більше ігор провів лише голкіпер Жан-Люк Етторі (602)[1].
Тренерська кар'єра
ред.Після закінчення кар'єри гравця Пюель декілька років працював фітнес-тренером та тренером дублюючого складу «Монако». На посаду головного тренера клубу його було призначено у січні 1999 року. Маючи у складі команди таких непересічних гравців як, наприклад, Людовик Жюлі та Марсело Гальярдо, Клоду Пюелю вдалося завоювати золоті нагороди чемпіонату Франції 1999-00. У липні 2001 року контракт з ним не було продовжено і Пюель покинув клуб після 24 років, які провів у ньому як гравець і тренер.
Через рік у липні 2002-го Клод почав тренувати «Лілль». Період перебування Пюеля на посаді тренера «догів» став одним з найдовших у Франції. Він тренував команду впродовж 6 років до 2008 року.
18 червня 2008 року тренер підписав контракт з «Ліоном»[2]. Із семиразовим чемпіоном Франції він підписав 4-річний контракт. У 2010 році під керівництвом Пюеля «Ліон» дістався до півфіналу Ліги чемпіонів. 20 червня 2011 року клуб достроково розірвав контракт з тренером[3].
23 травня 2012 року Клод Пюель уклав договір з футбольним клубом «Ніцца» строком на три роки[4]. Вже 31 жовтня він на чолі «Ніцци» обіграв на стадії 1/8 Кубка французької ліги свою колишню команду «Ліон» з рахунком 3-1. Загалом працював з командою чотири сезони. За підсумками останнього сезону 2015-16 Ліги 1 вивів команду в Лігу Європи. Йому не вистачило лише однієї перемоги для завоювання путівки до Ліги чемпіонів. Проте 24 травня 2016 року керівництво команди заявило про розставання з Пюелем[5].
30 червня 2016 року Пюель був призначений головним тренером англійського «Саутгемптона», підписавши контракт на три роки[6], проте був звільнений вже в кінці сезону 2016-17.
У жовтні 2017-го французький спеціаліст прийняв «Лестер Сіті», з яким підписав контракт до 2020 року[7]. На початку 2019 року клуб звільнив Пюеля через невиразні результати команди[8].
4 жовтня 2019 року, після невдалих результатів команди в чемпіонаті та Лізі Європи, керівництво «Сент-Етьєна» звільнило Гіслена Прентана з посади головного тренера і відразу знайшло йому заміну в особі Клода Пюеля. Контракт з ним розрахований до літа 2022 року.[9] Однак до кінця контракту Пюель не допрацював і був звільнений з посади 5 грудня 2021-го[10].
Титули і досягнення
ред.
Як гравцяред.
|
Як тренераред.
|
Примітки
ред.- ↑ По завершенні сезону 2018/19.
- ↑ Клод Пюель переходить у «Ліон»; actualite-francaise.com, 16 червня 2008(фр.)
- ↑ Клубні повідомлення [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]; Офіційний сайт «Ліона», 20 червня 2011(фр.)
- ↑ «Ніцца»: Клод Пюель прибув до штаб-квартири клубу [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]; Nice-Matin, 24 травня 2012(фр.)
- ↑ Пюель залишив посаду головного тренера «Ніцци» [Архівовано 26 травня 2016 у Wayback Machine.]; championat.com 24 травня 2016 (рос.)
- ↑ Пюеля призначено на посаду головного тренера «Святих» [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] saintsfc.co.uk 30 червня 2016(англ.)
- ↑ Клод Пюель прийняв «Лестер» [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]; ua-football.com, 25 жовтня 2017
- ↑ Лестер звільнив Клода Пюеля [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]; ua-football.com, 24 лютого 2019.
- ↑ Сент-Етьєн звільнив Прентана і призначив головним тренером Клода Пюеля [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.]; ua-football.com, 4 жовтня 2019.
- ↑ Клод Пюель звільнений з посади головного тренера "Сент-Етьєна". campeones.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
Посилання
ред.
- Профіль Пюеля на footballdatabase.eu [Архівовано 19 лютого 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
- Коротка біографія Клода Пюеля на www.goal.com [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |