Клеопатра Селена II (25 грудня 40 до н.е — 9 березня 5 до н. е.) — державна діячка Єгипту та Мавретанії. Остання представниця роду Птолемеїв і дуже пишалася цим.

Клеопатра Селена II
Юба II та Клеопатра Селена II
Народилася 25 грудня 40 до н. е.[1]
Александрія
Померла 5
Шершель, Cherchell Districtd, Тіпаза, Алжир
Поховання
Діяльність монарх
Знання мов давньогрецька
Титул королева-консорт і принцеса
Рід Птолемеї
Батько Марк Антоній
Мати Клеопатра VII
Брати, сестри Антонія (донька Марка Антонія)d, Марк Антоній Антіл, Юл Антоній, Антонія Старша, Антонія Молодша, Александр Геліос, Птолемей Філадельф і Птолемей XV Цезаріон
У шлюбі з Юба II[2]
Діти Птолемей, Julia of Mauretaniad і Cleopatra of Mauretaniad
Царська гробниця в Тіпазі, місце поховання Клеопатри Селени та її чоловіка - Юби II Мавританського

У 37 році Антоній визнав Клеопатру Селену законною дочкою і одружився з її матір'ю Клеопатрою VII.[3] У 34 році він проголосив Селену царицею Кирени і Лівії.[4]

Опис ред.

Походила з давньоримського роду нобілів Антоніїв і роду Птолемеїв. Донька Марка Антонія, консула 44 року до н. е., і Клеопатри, цариці Єгипту. Сестра-близнючка Александра Геліоса. У 37 році до н. е. Антоній визнав Селену законною дочкою і одружився з її матір'ю. У 34 році до н. е. була оголошена царицею Кирени та Лівії. Деякий час мала титул Клеопатри Селени I (або Клеопатри VIII).

Після поразки та загибелі Антонія у 30 році до н. е. Клеопатра Селена була узята в полон Октавіаном Августом й у 29 році до н. е. проведена в тріумфі у Римі. Після цього виховувалася в будинку Октавії, сестри Октавіана і дружини Антонія.

У 25 році до н. е. була видана заміж за Юбу, царя Мавретанії. Після цього переїздить до країни чоловіка, де займається гуманітарними справами, допомагає Юбі з державних питань.

Юба і Селена правили спільно 20 років (52 р. до н.е. — 23 р.)[5]. Клеопатрі Селені не судилося до самої смерті знову побувати в Єгипті, за яким вона сумувала. Могилу для Селени і Юби почали будувати в 3 р. до н.е. Вона розташована в прибережній частині Алжиру, нині місто Тіпаза

Зображення Селени ред.

У Шершелі (в минулому Цезаріон) знаходиться біломармуровий бюст суворої і сумної жінки з грубуватими рисами короткого, майже чоловічого обличчя, з ретельно укладеними короткими локонами — цариці Мавританії Клеопатри Селени.

У 2012 році італійський єгиптолог Джузеппіна Капріотті (італ. італ.Giuseppina Capriotti[6] встановила передбачувані образи Олександра Геліоса і Клеопатри Селени. За допомогою стилістичного і іконографічного аналізу, розробленого польським Центром середземноморської археології Варшавського університету (пол. entrum Archeologii Śródziemnomorskiej Uniwersytet Warszawski),[7] Джузеппіна досліджувала 10-метрову статую дітей з піщанику, знайдену в 1918 році на західному березі Нілу, неподалік від храмового комплексу Дендера [en], статуя зберігалася в Каїрському єгипетському музеї.

Зокрема, дослідниця звернула увагу, що у хлопчика на голові розташований сонячний диск, в той час як у дівчинки — місячний диск і півмісяць. Обидва диска декоровані давньоєгипетських символом у формі ока, відомим як Уаджат. Дві змії біля ніг дітей, імовірно кобри, також ототожнюються з сонцем і місяцем. У дітей кругла форма обличчя, маленьке підборіддя і великі очі, подібно людям епохи правління Клеопатри VII.

«На жаль особи статуй збереглися погано, проте добре помітно, що у хлопчика кучеряве волосся, а з правого боку голови — коса, що типово для єгипетських дітей того часу. Зачіску дівчинки можна асоціювати з династією Птолемеїв, і особливо, з Клеопатрою», — розповідала Джузеппіна Капріотті.

На монетах Селена зображена з зачіскою на прямий проділ, як у Лівії.

Родина ред.

Чоловік — Юба II, цар Мавретанії.

Діти:

Поховання ред.

Похована у Мавретанському королівському мавзолеї разом із своїм чоловіком Юбом ІІ — королем Нумідії і Мавретанії в Алжирі.

Образ Клеопатри Селени в мистецтві ред.

Примітки ред.

  1. Roller D. W. The World of Juba II and Kleopatra SeleneЛондон, Нью-Йорк: Routledge, 2003. — С. 77. — ISBN 978-1-134-40296-0
  2. Н. О. Юба II // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 270.
  3. [Plut. Ant. 36; Dio XLIX 32. .]
  4. [Plut. Ant. 54; Dio XLIX 41; L 25—26, Dio Cass., Hist. Rom., 49, 32, 41; 50, 25-26. .]
  5. [21: Pars II. I 48. .]
  6. Giuseppina Capriotti Vittozzi. Istituto di Studi sul Mediterraneo Antico
  7. Centrum Archeologii Śródziemnomorskiej im. Kazimierza Michałowskiego UW. Архів оригіналу за 2 Листопада 2019. Процитовано 2 Листопада 2019. 

Джерела ред.

  • Plut. Ant. 36; 54; 87
  • Dio XLIX 32; 41; L 25—26; LI 16; 21
  • Zonar. X 31