Марк Антоній Антіл (лат. Marcus Antonius Antyllus, 46 до н. е., Рим, Римська республіка —23 серпня 30 до н. е.) — давньоримський нобіль часів пізньої Римської республіки.

Марк Антоній Антіл
Marcus Antonius Antyllus.png
Народився 46 до н. е.(-046)
Рим, Римська республіка
Помер 23 серпня 30(0030-08-23)
·страчено
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик
Рід Антонії
Батько Марк Антоній
Мати Фульвія
Брати, сестри Антонія Молодша, Антонія Старша, Клавдія Пульхра, Клеопатра Селена II, Antonia[d], Птолемей Філадельф, Юл Антоній, Александр Геліос, Публій Клавдій Пульхр і Gaius Scribonius Curiod

ЖиттєписРедагувати

Походив з роду Антоніїв. Син Марка Антонія, консула 44 року до н. е., і Фульвії.

17 березня 44 року батько відправив його на Капітолій заручником, щоб гарантувати безпеку вбивць Гая Цезаря. У січні 43 року до н. е. мати вивела його на вулицю в жалобній одежі і благала сенаторів не оголошувати Марка Антонія ворогом держави.

З 41 року до н. е. мешкав з батьком на Сході. У 37 році до н. е. був заручений з Юлією, донькою Октавіана, але шлюб не відбувся через конфлікт Марка Антонія з Октавіаном. Після поразки під Акцієм у 31 році до н. е. Марк Антоній оголосив Антіла повнолітнім, щоб підняти моральний дух легіонерів і вказати їм на наступника. Після цього він відправив Антіла послом до Октавіана з великою купою грошей, проте Октавіан відіслав його назад без відповіді. Після взяття Олександрії Октавіаном і самогубства Марка Антонія у 30 році до н. е. Антіл переховувався в храмі, але був виданий Октавіану своїм дядьком Феодором і страчений.

ДжерелаРедагувати