Птолемей Філадельф
Птолемей Філадельф (грец. Πτολεμαίος Φιλάδελφος, 36 до н. е. — 29 до н. е.) — номінальний цар Фінікії, Сирії та Кілікії у 34-30 роках до н. е.
| Птолемей Філадельф | |
|---|---|
| Народився |
36 до н. е.[1] Антіохія-на-Оронті, Стародавній Рим |
| Помер | не раніше 30 до н. е. |
| Країна | Стародавній Єгипет |
| Діяльність | державний діяч |
| Рід | Птолемеї |
| Батько | Марк Антоній[1] |
| Мати | Клеопатра VII[1] |
| Брати, сестри | Антонія Молодша, Антонія Старша, Клеопатра Селена II, Антонія (донька Марка Антонія)d, Александр Геліос, Птолемей XV Цезаріон, Юл Антоній і Марк Антоній Антіл |
Життєпис ред.
Походив з родів Антоніїв та Птолемеїв. Син Марка Антонія, триумвіра й консула 44 року до н. е., і Клеопатри VII, цариці Єгипту. Народився у 36 році до н. е. У 34 році до н. е. Антоній оголосив Птолемея царем Фінікії, Сирії та Кілікії і вивів його до народу в вбранні наступника Олександра Македонського.
Після поразки і загибелі Антонія у 30 році до н. е. Цезар Октавіан взяв у полон Птолемея і віддав його на виховання своїй сестрі Октавії. Незабаром після цього Птолемей помер (або його було вбито), тому не було проведено в тріумфі 29 року до н. е.