Відкрити головне меню

Клаудіо Рейна (ісп. Claudio Reyna; 20 липня 1973, Лівінгстон, Нью-Джерсі) — американський футболіст аргентинського походження. У складі збірної США брав участь у чотирьох чемпіонатах світу (1994, 1998, 2002, 2006). Учасник Олімпійських ігор 1992 і 1996 років.

Ф
Клаудіо Рейна
Claudio Reyna 2015.jpg
Особові дані
Народження 20 липня 1973(1973-07-20) (46 років)
  Лівінгстон, Ессекс, Нью-Джерсі, США
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of the United States.svg США
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1991—1994 США Вірджинський університет
Професіональні клуби*
1994—1997 Німеччина «Баєр 04» 26 (0)
1997—1999  Німеччина «Вольфсбург» 48 (6)
1999—2001 Прапор Шотландії «Рейнджерс» 64 (10)
2001—2003 Англія «Сандерленд» 28 (3)
2003—2007 Англія «Манчестер Сіті» 77 (4)
2007—2008 США «Нью-Йорк Ред Буллз» 27 (0)
Національна збірна
1994—2006 США США 112 (8)
Панамериканські ігри
Золото Гавана 1991 футбол
Золотий кубок КОНКАКАФ
Бронза США 1996
Срібло США 1998
Бронза Мексика/США 2003

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

22 травня 2013 року був призначений спортивним директором клубу «Нью-Йорк Сіті» ліги MLS[1].

Клубна кар'єраРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Рейна народився 20 липня 1973 року в родині аргентинського іммігранта Мігеля Рейни, який також був футболістом і пройшов через молодіжну систему «Індепендьєнте» і грав професійно за «Лос-Андес».[2]. Оскільки батько Клаудіо мав «коріння» в Аргентині, Клаудіо разом з усією родиною переїхав туди на постійне місце проживання[3]. Проте через кілька років сім'я Рейни змушена була повернутися в Сполучені Штати і оселилася в місті Спрінгфілд, в штаті Нью Джерсі. Саме тут і зробив свої перші кроки у футболі Клаудіо[4].

Коли Клаудіо виповнилося 10 років, він став займатися футболом в Saint Benedict's Preparatory School міста Ньюарк, і в 12 років спортивний магазин Parade визнав його найкращим футболістом року в країні серед своїх одноліток[5]. Це сталося в 1989 році, а в 1990-му він знову-таки став найкращим футболістом штату Нью Джерсі і країни. Команда міста Ньюарк двічі ставала чемпіоном штату, і також досягла історичного результату, вигравши 47 матчів поспіль. Протягом усієї кар'єри в школі Ньюарка, команда Рейни лише двічі програла своїм суперникам, що сталося під час відсутності Клаудіо, який в той час перебував на зборах збірної США віком до 23-х років. Рейна закінчив свою кар'єру в цій школі забивши 62 голи і віддавши 59 гольових передач.

Клаудіо Рейна є одним з найтитулованіших футболістів в історії університетських чемпіонатів США. З його допомогою, Університет штату Верджінії завоював три титули чемпіонів США за версією NCAA в 1991, 1992 і 1993 роках. У 1992 і 1993 роках, Клаудіо ставав найкращим футболістом Америки за версією журналу Soccer America.

Професійна кар'єраРедагувати

Підписавши контракт з командою «Баєр 04» з німецької Бундесліги після закінчення чемпіонату світу 1994 року, у віці 21-го року, Клаудіо розпочав свою професійну кар'єру. Проте дебютував у чемпіонаті Клаудіо лише у сезоні 1995/96, зігравши 21 матч, а у наступному сезоні зіграв лише 5 разів. Після цього в липні 1997 року Рейна був відданий в оренду іншому клубу Бундесліги — «Вольфсбург», де Рейні таки вдалося розкрити свій талант. Клаудіо забив два голи в двох матчах проти мюнхенської «Баварії» і чотири рази був названий найкращим футболістом гри в першій половині сезону. У сезоні 1997/98 року Клаудіо незмінно виходив на поле у ​​складі 11-ти футболістів. З його допомогою, в тому сезоні «Вольфсбург» дійшов до півфіналу кубка Німеччини. Популярність Клаудіо Рейни досягла такого високого рівня, що в 1998 році він став першим американцем, удостоєним честі бути капітаном європейської команди.

У 1999 році Рейна перейшов в шотландський «Рейнджерс». Рейна моментально став одним з лідерів команди починаючи і допоміг команді завоювати чемпіонський титул. У серпні місяці, після першого сезону в Rangers, Клаудіо був названий най кращим гравцем місяця забивши 4 голи в 4-х іграх. Він був також названий найкращим гравцем матчу в Лізі чемпіонів проти італійської «Парми» (2:0) в тому ж році.

У 2001 році Рейна перейшов в англійський «Сандерленд» за рекордну суму для американських гравців — 6,8 мільйонів доларів. Рейна підписав контракт на 5 років. У жовтні 2002 року він пошкодив передню хрестоподібну зв'язку в коліні, через що «вилетів» до кінця сезону 2002/03.

 
Клаудіо Рейна виводить «Нью-Йорк Ред Буллз» на поле в статусі капітана. 2007 рік.

29 серпня 2003 Рейна приєднався до «Манчестер Сіті» за 2,5 млн фунтів[6]. Проте виступи Рейни за «городян» часто перемежовувалися травмами, обмежуючи його виступи до тридцяти матчів у своєму першому сезоні з клубом, і змушуючи його пропустити шість місяців в сезоні 2004/05. В підсумку за три з половиною сезонів на «Сіті оф Манчестер», Рейна провів 87 матчів, забивши чотири голи. 11 січня 2007 року менеджер «Манчестер Сіті» Стюарт Пірс заявив, що клуб погодився розірвати контракт Рейни з метою його переїзду в Major League Soccer за сімейними обставинами, що і було зроблено 23 січня 2007 року[7][8].

24 січня 2007 року Рейна підписав контракт з «Нью-Йорк Ред Буллз», де він приєднався до свого колишнього головного тренера по Університету Вірджинії і збірній США Брюса Арени[9]. Однак, як і у Великій Британії, в США Рейну також майже постійно турбували травми. Він зіграв тільки двадцяти сім ігор в протягом двох років за команду і тільки шість з них у 2008 році, коли він лікувався від грижт міжхребцевого диска. Через це Рейна оголосив про завершення кар'єри 16 липня 2008 року[10].

Національна кар'єраРедагувати

Клаудіо Рейна зіграв майже 100 ігор за свою збірну. Він знаходився в складі команди США на чемпіонаті світу 1994 року, хоча на поле і не виходив, і став одним з лідерів команди під час чемпіонатів світу 1998 року у Франції, 2002 року в Кореї і Японії та 2006 року в Німеччині, будучи на останніх двох капітаном команди.

 
Рейна на тренуванні збірної США. 2006 рік.

Крім чотирьох чемпіонатів світу, Рейна двічі брав участь в Олімпійських іграх (1992 і 1996). У 1992-му році, він був наймолодшим гравцем в команді, і зіграв 90 хвилин у кожному матчі збірної США в турнірі.

За головну команду країни, Рейну вперше зіграв в 1994 році проти Норвегії, і в тому ж році забив свій перший гол, у ворота збірної Молдови. Справи у Клаудіо йшли добре, але перед самим чемпіонатом світу 1994 року в США Рейна отримав травму гомілки, і був змушений стежити за турніром з лави запасних. Однак в наступному 1995 році Клаудіо допоміг національній команді виграти U.S. Cup, а також пробитися в півфінал Кубка Америки 1995 року. Під час U.S. Cup, збірна Сполучених Штатів обіграла свого історичного опонента, збірну Мексики, з рахунком 4:0. У тому матчі Рейна забив гол і віддав дві гольові передачі.

У 1996 році Рейна відмінно зіграв на Олімпійських іграх, забивши красивий гол на першій хвилині матчу проти збірної Аргентини. У 1997 році лише завдяки вирішальному голу, який Клаудіо забив у ворота збірної Канади, США завоювала місце на чемпіонаті світу 1998 року. Завдяки прекрасній грі в тому сезоні, ФІФА запросили Рейну зіграти в матчі зірок світу в Гонконгу. У тій грі Клаудіо відзначився голом. 1998 рік був знову-таки одним з найпродуктивніших в кар'єрі Рейни. Найкращу гру в тому сезоні США провела проти Австрії, обігравши їх з рахунком 3:0. Рейна забив гол, і віддав 2 гольові передачі. У 1999 році Клаудіо провів за збірну 4 рази, забивши один гол в матчі проти збірної Німеччини, який США виграли з рахунком 3:0.

2000 рік став початком найуспішнішої компанії збірної США в історії чемпіонатів світу. Успішно пройшовши кваліфікаційний турнір, збірна США стала однією з трьох команд, що завоювали путівку на чемпіонат світу 2002 з конференції КОНКАКАФ. Вчетверте поспіль США пробилися у фінальну стадію найпрестижнішого футбольного турніру для збірних. Через травму Клаудіо Рейна не зміг зіграти в матчі проти збірної Португалії, який США виграли (3:2). Відсутність в тому матчі дозволило Рейні залікувати травму і повернутися на поле у наступних матчах. Це припало якраз на гру проти історичного противника, збірну Мексики, яку США виграли із рахунком 2:0 і пробилися в 1/8 фіналу вперше за майже 70 років. Щоправда там команда Рейни програла майбутнім фіналістам збірній Німеччини.

Останнім великим турніром для Клаудіо став чемпіонат світу 2006 року у Німеччині. 23 червня 2006 року, на наступний день після того, як США вилетіли з турніру, Рейна оголосили про свій відхід зі збірної. Він закінчив свою міжнародну кар'єру з 111 матчами і 8 голами[11].

Міжнародна кар'єраРедагувати

 
Клаудіо Рейна у виставковому матчі. 2010 рік.

Голи за збірну СШАРедагувати

# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Турнір
01. 20 квітня 1994 Давідсон, США   Молдова 3:0 3:0 Товариський матч
02. 7 травня 1994 Фуллертон, США   Естонія 2:0 4:0 Товариський матч
03. 18 червня 1995 Вашингтон, США   Мексика 4:0 4:0 1995 U.S. Cup
04. 9 червня  1996 Фоксборо, США   Ірландія 2:1 2:1 1996 U.S. Cup
05. 9 листопада 1997 Бернабі, Канада   Канада 1:0 3:0 Кваліфікація до ЧС-1998
06. 22 квітня 1998 Відень, Австрія   Австрія 3:0 3:0 Товариський матч
07. 6 лютого 1999 Джексонвілл, США   Німеччина 3:0 3:0 Товариський матч
08. 3 червня 2000 Вашингтон, США   ПАР 3:0 4:0 2000 U.S. Cup

ДосягненняРедагувати

Особисте життяРедагувати

Батько Рейни — аргентинський футболіст, дружина Даніель Еган — гравець жіночої збірної США з футболу. Рейна і його сім'я живуть в Бедфорді, штат Нью-Йорк. У подружжя народилось четверо дітей: Джек (1999—2012), Джованні (нар. 2002), який названий в честь хорошого друга і колишнього партнера по «Рейнджерс» Джованні ван Бронкгорста, а також Йоах і Кароліна. 19 липня 2012 року 13-річний син Рейни Джек помер від раку[12].

ПриміткиРедагувати

  1. New York City FC name Claudio Reyna director of football operations (en). MLSsoccer.com. 2013-05-22. Архів оригіналу за 2015-01-22. Процитовано 2017-06-02. 
  2. http://www.socceramerica.com/article.asp?ART_ID=562138757[недоступне посилання з квітень 2019]
  3. Whiteside, Kelly. "USA's Reyna personifies perseverance", USA Today, June 2, 2006. Accessed October 9, 2015
  4. Trecker, Jerry (January 16, 1994). WORLD CUP '94 Making A Quick Point Newcomers, one local, help USA over Norway. Newsday. Процитовано April 28, 2013. 
  5. Jandoli, Ron (November 7, 1999). Top 10 Players of each decade. The Star-Ledger. Архів оригіналу за January 10, 2003. Процитовано April 28, 2013. 
  6. REYNA SEALS CITY SWITCH. [недоступне посилання з серпня 2019]
  7. Pearce confirms Reyna request. Manchester Evening News. Архів оригіналу за January 13, 2007. Процитовано January 14, 2007. 
  8. Man City agree to release Reyna. BBC Sport. January 23, 2007. Процитовано April 28, 2013. 
  9. Nierman, Jonathan (January 24, 2007). Reyna coming home to join Bulls. MLSnet.com. Архів оригіналу за січень 27, 2007. Процитовано червень 2, 2017. 
  10. Butler, Dylan (July 15, 2008). Reyna announces his retirement. MLSnet.com. Архів оригіналу за July 17, 2008. Процитовано July 16, 2008. 
  11. Reyna, Claudio на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  12. Club Saddened By News. Архів оригіналу за July 21, 2012. Процитовано July 19, 2012. 

ПосиланняРедагувати