Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва (Київська опера) — театр у Києві, був створений у 1982 році під назвою Державний дитячий музичний театр. Театр став першим (і наразі єдиним) в Україні та другим у світі подібного профілю. Починаючи з 2019 року театр позициціонує себе під назвою Київська опера і єдиним серед оперних театрів України дотримується політики виконання творів світового оперного репертуару українською мовою

Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва
Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва
Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва
Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва

50°27′55″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.46550278002777645° пн. ш. 30.518125000027779947° сх. д. / 50.46550278002777645; 30.518125000027779947Координати: 50°27′55″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.46550278002777645° пн. ш. 30.518125000027779947° сх. д. / 50.46550278002777645; 30.518125000027779947
Країна Україна Україна
Місто
Місце Київ
Адреса
Місткість 420 місць
Тип театр опери та балету
Статус муніципальний академічний
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Відкрито 1985
Колишні назви Київський державний музичний театр для дітей та юнацтва
kyivoperatheatre.com.ua
Ідентифікатори і посилання
UA-80-385-0168

Мапа

CMNS: Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва у Вікісховищі

Історія ред.

1 лютого 1985 року театр відкрився оперою «Зима і Весна» фундатора української музики Миколи Лисенка.

1998 року театр одержав будівлю колишнього робітничого клубу «Харчовик», пам'ятку культури виконану в стилі конструктивізму 30-х років по вулиці Межигірській, 2 (Контрактова площа, Поділ). Крім того, театр отримав назву Київський державний музичний театр для дітей та юнацтва. У 2002 році за видатні заслуги у розвитку мистецтва та з нагоди 20-річчя театру було надано статус академічного. Від 2005 року назва театру — Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва.

Театром здійснено постановки понад 200 вистав, з них 40 поставлено вперше. Театр щомісяця показує від 20 до 25 вистав. У репертуарі театру — опери, балети, мюзикли, музичні казки, симфонічні та вокально-симфонічні програми та концерти. У складі колективу — оперна та балетна трупи, симфонічний оркестр, хор.

У 2009-2017 роках до складу театру входила трупа «Київ модерн-балет», очолювана балетмейстером Раду Поклітару.

Боротьба за приміщення ред.

У 2011 частину приміщення театру площею 706,1 м² віддали під приватизацію ТОВ "Центр дозвілля «РА».[1] Вказане рішення стало причиною акцій протесту працівників театру та судової тяганини

13 січня 2012 року Законом України № 4336-VI будівлю клубу «Харчовик» (в якій розташовано театр), було виведено з переліку пам'яток культурної спадщини. При цьому було порушено законодавчу процедуру, оскільки депутатів не проінформувалио про те, що в цій будівлі розташовано театр.

Після цього розпочався процес приватизації будівлі, приватним інвестором. В червні 2012 колектив театру провів акцію протесту проти позбавлення театру його приміщення.[2], спір між ТОВ "Центр дозвілля «РА» і театром вирішувався у суді[3]

"Лише через три роки, у жовтні 2015 року ТОВ «Центр дозвілля „РА“» було виселено з приміщення театру, яке до того ж не сплачувало орендну плату та заборгувало місту майже 400 тисяч гривень[4][5]

Конфлікти 2017 року ред.

У 2017 році Прокуратурою міста Києва було порушене кримінальне впровадження за фактом розкрадання бюджетних коштів Муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва, порушення трудових прав його працівників та службового підроблення. Головний балетмейстер театру Тетяна Боровик була звинувачена у зловживанні службовим становищем, примушенні артистів балету до участі у нелегальних закордонних гастролях без укладання відповідних договорів з Театром та самими артистами[6]. У січні 2017 рішенням Печерського суду Тетяна Боровик була відсторонена з посади[7]. Впровадження було відкрито за запитом народного депутата Валерія Карунцова[8][9]

Натомість колектив театру активно став на захист Тетяни Боровик[10][11][12] і в лютому 2017 рішенням апеляційного її відновили на посаді[13].

Сучасність ред.

Від липня 2018 театр очолює Петро Качанов. В театрі було проведено капітальний ремонт, а також змінено коротку назву, замість КМАТОБ — «Київська опера»[14]. Творчими підрозділами театру керують: головний диригент – народний артист України Василь Василенко, головний режисер – Віталій Пальчиков, головний балетмейстер – народна артистка України Тетяна Боровик, головний хормейстер – заслужений працівник культури України Анжела Масленнікова. Працюють диригенти – Євген Воронко, лауреат Міжнародного конкурсу Сергій Голубничий та Ділявер Осман.

У своїй новій стратегії театр зорієнтований на сміливі експерименти та пошуки. У репертуарі мають бути сучасні постановки, модерні й класичні опери в українському перекладі, балети, мюзикли, рок-опери для малечі, молоді, дорослих і вистави для родинного перегляду. Мета Київської опери – стати у найближчому майбутньому «Українським Бродвеєм», тобто явищем і місцем, де можна побачити все найновіше, найпрогресивніше, найцікавіше, найнеочікуваніше.

Оперна трупа ред.

Оперну трупу театру було створено у 1984 році. Всього за роки творчої діяльності було поставлено понад 30 оперних вистав. У складі оперної трупи театру понад 30 солістів-вокалістів.

Балетна трупа ред.

Балетна трупа театру була створена у 1984 році. У 1998—2005 головним балетмейстером театру був народний артист СРСР, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Валерій Ковтун (1944—2005). У 2005—2009 роках колектив очолював народний артист України Віктор Литвинов. Від 2010 року — художній керівник балету — народна артистка України Тетяна Боровик. У балетному репертуарі театру понад 30 вистав та концертних програм. У складі трупи 80 артистів балету. Серед артистів балету — народні артисти України Бондур Сергій Олексійович.

Оркестр ред.

Симфонічний оркестр театру було створено у 1984 році. Його засновником та першим головним диригентом театру був народний артист України, професор Євген Дущенко (1925—2011). У 1995—2008 оркестром керував український диригент народний артист України Олексій Баклан. У 2008—2012 року О Баклан обіймав посаду художнього керівника театру[15], а посаду головного диригента театру — Анатолій Бойченко. У 2013—2017 посаду головного диригента обіймав Сергій Голубничий[16]. З 2021 року головний диригент — Василь Василенко. У симфонічному оркестрі театру понад 70 музикантів.

Хор ред.

Хор театру було створено у 1984 році. Його засновником та першим керівником був видатний майстер хорового мистецтва — народний артист України, професор Михайло Кречко (1925—1996). Хор є лауреатом Міжнародного конкурсу у м. Слайго (Ірландія). Колектив традиційно виступає не лише у театральних виставах, а й у концертах як академічний хор, виконуючи твори широкого жанрового діапазону.

Від 2001 року головний хормейстер театру — Анжела Масленнікова. У репертуарі хору — український та російський фольклор, духовна музика, твори вітчизняних та зарубіжних авторів, фрагменти з найкращих опер світової класики, сучасна музика. Хор театру з великим успіхом гастролював у Італії, Іспанії, Ірландії, Словенії, Нідерландах, Швейцарії, Росії, брав участь у міжнародних проектах із хорами та диригентами з різних країн світу в Україні, Італії, Нідерландах та Франції.

Репертуар ред.

Зараз у репертуарі театру понад 60 вистав. Це українська та світова оперно-балетна класика, твори сучасних вітчизняних та зарубіжних композиторів. Оперний репертуар представлений різноманітними виставами від музичних вистав для найменших до серйозної оперної класики, як приміром, «Богема» Дж. Пуччіні та «Травіата» Дж. Верді, а діапазон балетних вистав включає багато назв від «Бармалея та Айболитя» на музику Ю. Шевченка та «Дюймовочки» Ю.Русинова до знаменитих шедеврів, таких як «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П.Чайковського, «Жізель» А.Адана, «Ромео і Джульєтта», «Попелюшка» С.Прокоф'єва та ін.

Серед прем’єр, здійснених у 2019-2022 рр. – постановки комічної опери «Viva la mamma (Нехай живе мама!), або Театральні порядки та безлад» Г. Доніцетті (перша україномовна постановка театру, яка отримала великий успіх), опери «Весілля Фігаро» В.А. Моцарта (український переклад лібрето Максима Стріхи),, «Ромео і Джульєтта» Шарля Гуно (український переклад лібрето Анни Волинської), «Богема» Дж. Пуччіні (поновлення в українському перекладі Діодора Бобиря), сучасний балет «Легенда про вічне кохання» на музику Ф. Шуберта і неокласична постановка «Лускунчика» П. Чайковського. Як і нові вистави для дітей – мюзикли «Фабрика Санти» П. Табакова і «Санта 2. Глобальне потепління» Д. Саратського, це – впевнені кроки на шляху до створення «Українського Бродвея». У рамках нової стратегії репертуар поповнили і два унікальні проєкти  – святковий концерт «Нові мелодії Різдвяної ночі», що долучив українських глядачів до європейських традицій святкування Різдва,, та проєкт «Тиждень у Київській опері, або Музика для дорослих». Нові можливості в умовах повномасштабного російського вторгнення надала унікальна сцена «Укриття», яка дає змогу здійснювати концертні програми без переривання на час повітряної тривоги.

Окрім участі у виставах, хор та симфонічний оркестр театру мають великий концертний репертуар, що охоплює різноманітні стилі та епохи. Серед концертного репертуару хору та симфонічного оркестру театру «Реквієм» В. А. Моцарта, симфонія № 9 Л.Бетховена, «Стабат Матер» Дж. Россіні, «Стабат Матер» Дж. Б.Перголезі, сценічна кантата «Карміна Бурана» К.Орфа, симфонічні концерти «Музика сім'ї Штраусів» та «Симфонічна феєрія», концерт хору «Хорові арабески».

В вересні 2023 в театрі відбулася прем'єра мюзикла «Піноккія» на музику Бориса Севастьянова.[17]

23 грудня 2023 в театрі відбулася прем'єра балету Анатолія Кос-Анатольського «Сойчине крило» на сюжет однойменної новели Івана Франка.[18]

Нагороди та премії ред.

Творцям вистави «Пастка для Відьми» композитору І. Шербакову та режисеру постановнику М. Мерзлікіну присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка у номінації «за найкращий твір для дітей та юнацтва» (1999). Театральну премію «Київська пектораль» присуджено виставам «Візок тата Жюньє» (1998), «Як козаки змія приборкували» (2002), «Кощій безсмертний» (2003), «Мауглі» (2004), «Білосніжка та семеро гномів» (2007), «Перси Тіресія» (2011), «Травіата» (2012).

Примітки ред.

  1. Депутати вирішили продати шматок театру опери та балету. Архів оригіналу за 6 Вересня 2017. Процитовано 6 Вересня 2017. 
  2. У єдиного в Україні музичного театру для дітей забирають приміщення. Архів оригіналу за 7 Квітня 2013. Процитовано 11 Червня 2012. 
  3. Попов обіцяє не виганяти дитячий театр з приміщення. Архів оригіналу за 6 Вересня 2017. Процитовано 6 Вересня 2017. 
  4. Київська міська влада допомогла повернути муніципальному театру 750 квадратних метрів приміщення — Ганна Старостенко. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017. 
  5. Муніципальному театру повернули приміщення на Подолі [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Вечірній Київ, 6 жовтня 2015
  6. Прокуратура викрила схеми розкрадання коштів та порушення трудових прав у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва. Архів оригіналу за 6 Вересня 2017. Процитовано 6 Вересня 2017. 
  7. https://lb.ua/culture/2017/01/19/356294_prokuratura_vozbudila_delo.html. Архів оригіналу за 6 Вересня 2017. Процитовано 6 Вересня 2017. 
  8. Скандал вокруг театра на Подоле. Вопросы без ответов. Архів оригіналу за 6 Вересня 2017. Процитовано 6 Вересня 2017. 
  9. Алексей Курпас. Рейдерьі добрались до детского театра [Архівовано 6 Вересня 2017 у Wayback Machine.]
  10. Артисти балету Києва вимагають поновити на посаді балетмейстера [Архівовано 6 Вересня 2017 у Wayback Machine.]//podrobnosti.ua
  11. Алексей Курпас. А Луценко в курсе [Архівовано 9 Лютого 2017 у Wayback Machine.]
  12. Спільнота «Збережіть театр Поверніть Тетяну Боровик» у Фейсбуці
  13. Ухвала апеляційного суду м. Києва від 7 лютого 2017. Скани документів
  14. Вечірній Київ :: Київська опера на Подолі відкриває сезон з оновленим приміщенням та прем’єрою еротичного трилера. vechirniy.kyiv.ua. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2019. 
  15. Персони. opera.com.ua. Національна опера України. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 5 серпня 2021. 
  16. Сергій Володимирович Голубничий. kyivoperatheatre.com.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021. 
  17. «Піноккія»: одрук чи бродвейська мрія
  18. «Сойчине крило»: через 67 років після прем’єри повернувся на сцену балет Анатолія Кос-Анатольського на сюжет новели Івана Франка. Міністерство культури та інформаційної політики України. 24 грудня 2023. 

Посилання ред.