Китаїв

Кита́їв (в деяких джерелах помилково — Китаєве) — місцевість на південній околиці Києва (Голосіївський район), у східній частині Голосіївського лісу. Розташована між вулицями Моторною, Пирогівський Шлях, Учбовою та каскадом ставків наприкінці Китаївської вулиці, межує з півночі з місцевостями Мишоловка та Багринова гора, зі сходу — з Корчуватим, з півдня (через лісосмугу) — з Пироговим, з заходу — з Болгарським хутором. Від назви місцевості походять назви Китаївської, Великої Китаївської та Малої Китаївської вулиць, Китаївського провулка (ліквідований у 1980-х роках), монастиря Китаївська пустинь, Китаївських печер і Китаївських ставків.

Китаїв Київ
Китаїв Біля Китаївської пустині
Загальна інформація
50°22′12″ пн. ш. 30°32′34″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Голосіївський
Адмінодиниця	Київ Хотівська волость
Карта
Китаїв Китаїв (Київ)
Китаїв у Вікісховищі

Головні вулиці — проспект Науки (кінцева частина) і вулиця Китаївська.

Походження назви

Існує кілька версій походження назви «Китаїв». За найрозповсюдженішою з них назва походить від тюркського слова «китай» — укріплення, фортеця, під якою мається на увазі давньоруське городище, яке розташовувалося в цій місцевості. Менш поширена версія походження назви від давньослов'янського слова «кита» — «зв'язаний в пучок». Також з 2-ї половини XVIII століття відома легенда, що за часів Київської Русі в Китаївському городищі мав свій будинок (за деякими версіями — палац-фортецю) князь Андрій Боголюбський на прізвисько Китай. Втім, про таке прізвисько Боголюбського згадано лише в грамоті, наданій ним у 1159 році Києво-Печерському монастирю — «...Се аз великий князь Китай, названий у святому хрещенні Андрієм Юрійовичем» — яку історики, зокрема, Микола Закревський, вважають підробкою XVI століття.

Історія

На території Китаєва розташовується Китаївський археологічний комплекс, який більшістю істориків, зокрема, М. Максимовичем, В. Антоновичем, П. Толочком, М. Кучерою, Л. Махновцем ототожнюється з літописним містом Пересічень. З 2001 року має статус археологічної пам'ятки національного значення, занесений до реєстру пам'яток під назвою «Китаївське городище і курганний могильник» і охоронним номером 260026-Н. Найдавніші археологічні знахідки на майданчику дитинця та основної частини городища включали фрагменти кераміки ранньозалізного віку та зарубинецької культури. Наступні знахідки належать до поселення VIII ст. Волинцівської культури. Далі у Х ст. на місці покинутого волинцівського поселення виникає укріплення, пізніше ускладнене додатковим рядом укріплень. Комплекс укріплень належить до розвинутого середньовіччя ІХ–ХІІІ ст. і відомий археологічними пам'ятками — городищем (залишками давньоруської фортеці), курганним могильником, печерами і поселенням.

Китаївські ставки. Голосіївський ліс

З XIV століття у Китаєві існує печерний монастир, заснований ченцями-пустельниками, а в XVII столітті підпорядкований Києво-Печерській лаврі й з того часу відомий як Китаївська пустинь, відома перебуванням тут у 1776 знаменитого православного святого Серафима Саровського. Біля неї влаштовано низку ставків, названих Китаївськими.

У 1853 Китаївська пустинь перейменована на Троїцьку. Крім того, у XIX — на початку XX століття фігурує також хутір Китаїв (Китаївський), що в 1920 вилучений у Києво-Печерської лаври в державну власність і приєднаний до сільради с. Мишоловка.

Територія між Китаївською пустинню і Моторною вулицею (власне «житловий» Китаїв) почала інтенсивно заселятися на межі XIX—XX століть (сучасні вулиця і провулок Миколи Бурачека, Китаївська вулиця, Пересіченський провулок, нижня частина проспекту Науки). У 1900—10-і роки дачна місцевість Китаїв розташовувалася біля Дніпра, на території сусіднього Корчуватого (вздовж Набережно-Корчуватської вулиці).

Китаїв став осередком натхнення для таких видатних постатей, як Михайло Драгоманов, Олена Пчілка, Людмила Старицька-Черняхівська, Микола Зеров, Панас Саксаганський та багатьох інших. Тут народжувалися музичні твори та поетичні рядки і відбулося чимало знаменних подій. Зокрема у літній домівці Драгоманових було весілля Ольги Драгоманової та Петра Косача. У цей пам'ятний день в Китаїв прибуло багато друзів родини, представників Старої громади.

Також у Китаєві відбулось освячення літнього народного театру, влаштованого у садибі нащадків власника цегельного заводу Сніжка. Аматорський театральний колектив Михайла Старицького виступив на сцені з славнозвісною комедією «За двома зайцями». Справу батька продовжила Марія Старицька — на китаєвській сцені ставилися п'єси корифея та твори інших драматургів.

Микола Лисенко впродовж багатьох років відпочивав разом зі своєю чисельною родиною в мальовничому Китаєві. Поруч з дачним будиночком ріс великий ліс, у якому вранці після сніданку композитор усамітнювався задля творчості. Літніми вечорами китаївські дачники збирались послухати щойно написані твори.

В 20-ті роки Михайло Грушевський влітку мешкав в Китаєві, де облаштував будинок по вул. Китаївська, 13/7.

В 1925 Китаїв фігурує як окреме село, в якому влаштовано сільгоспкооператив «Огородник», а в 1937 році — як хутір, на території якого створений будинок інвалідів. Надалі як поселення із самостійним статусом Китаїв більше не згадується.

Історичні духовні персоналії

Китаївську пустинь у 1776 році відвідав 22-х річний юнак Прохір Мошнин з Курська. Відомий чернець-дівиця Досифей вказав юнаку на Саровську пустинь як місце постійного чернецтва. Прохір виконав настанови Досифея та увійшов у світову православну історію як святий чернець Серафим Саровський.

Християни Корчуватого трепетно зберігають пам'ять про ці важливі історичні події, оскільки знаменитий чернець під час перебування в Китаївській пустині проживав у вірян селища Корчувате, що межує з відомими Китаївськими печерами, де постійно перебував чернець-дівиця Досифій.

Сучасний стан

1930 року на базі садового господарства Києво-Печерської Лаври засновано Український науково-дослідний інститут садівництва. Першим директором став відомий український селекціонер Володимир Симиренко.

У Китаєві розташований Інститут захисту рослин НААН України. Також по сусідству розміщується Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України.

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
  житловий район Китаїв
• 
  Володимир Орловський. «Дніпро». 1882 р. Дніпро. На задньому плані – споруди Свято-Троїцької пустині.

Джерела

• Топонімічний словник // Київ: Кн. 1, ч. 3: С—Я Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1217–2197. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2-2.
• І. І. Мовчан. Давньокиївська околиця : [монографія] / [відп. ред. П. П. Толочко]. — К. : Наукова думка, 1993. — 171 с. — ISBN 5-12-004026-8.
• Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 роки.

• Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
• Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
• Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43).
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — 704 с., ил. (рос.)
• Комар А. В. Киев и Правобережное Поднепровье // Древняя Русь в IX—XI вв. Археологическая панорама. М.; Вологда. 2012. С. 325.
• Мовчан, І. І., Степаненко, Л. Я. 1973. Розкопки поселення та могильника в Китаєво. В: Толочко, П. П. (ред.). Археологічні дослідження Стародавнього Києва. Київ: Наукова думка, с. 108—118.
• Мовчан, И. И. 1973. Отчёт о раскопках Китаевского поселения и могильника. НА ІА НАН України, ф. 64, 1973/22.
• Закревский Н. Описаніе Кіева. — М. : Типографія В. Грачева и комп, 1868. — Т. 1. — 455 с. (рос. дореф.)

Посилання

• Китаїв на Вікімапії [Архівовано 25 Серпня 2011 у WebCite]
• Історія Китаєва
• Українська сторінка в житті Серафима Саровського [Архівовано 2 Червня 2014 у Wayback Machine.]
•  Закинуте середньовічне місто біля Києва! Хто його збудував? - Китаїв. Дорогами століть. Ч.1.Місто на YouTube
• Місто князя Володимира: забудовники біля воріт. На чиєму боці буде Феміда?07.08.2024