Відкрити головне меню
Кисличник двостовпчиковий
Mountsorrel2-1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Підродина: Polygonoideae
Триба: Rumiceae
Рід: Кисличник (Oxyria)
Вид: Кисличник двостовпчиковий
Біноміальна назва
Oxyria digyna
(L.) Hill, 1768
Синоніми
Rumex digynus L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Oxyria digyna
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Oxyria digyna
EOL logo.svg EOL: 585557
IPNI: 694858-1
ITIS logo.svg ITIS: 20846
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 284366

Кисличник двостовпчиковий[1][2] (Oxyria digyna) — вид трав'янистих рослин родини Гречкові (Polygonaceae).

Зміст

ОписРедагувати

Одиночна багаторічна рослина 5–30(50) см заввишки. Стебел 1–4(8), часто червонуваті, прості або розгалужені дистально. Листки дещо м'ясисті; черешки 1–15 см; пластини 0.5–6.5 × 0.5–6 см; основи серцеподібні, вершини округлі. Суцвіття (1)2–20 см. Квітконіжки (1)3–5 мм. Деякі рослини чоловічої статі, деякі жіночої, і деякі з обома типами квітів; іноді й трапляються двостатеві квіти. Квіти радіально симетричні. Зелений прицвітень складається з двох завитків, які мають нерівні розміри: 2 зовнішні листочки оцвітини 1.2–1.7 × 0.5–1 мм, 2 внутрішні листочки оцвітини 1.4–2.5 × 0.7–1.6 мм. Горішок лінзовидий, 3–4 см завдовжки, краєм крилатий; крила червонуваті або рожеві, жилаві.

РозмноженняРедагувати

Рослина розмножується насінням; вегетативне розмноження відсутнє. Квітує впродовж літа й вересня. Квіти запилюються вітром і пристосовані до цього, але деяке запилення комахами може мати місце. Крилаті горішки пристосовані до розсіювання вітром, ймовірно, головним чином, по землі й по снігу, оскільки вони надто важкі, аби літати високо. Розсіювання за течією води також досить імовірне, оскільки рослини часто концентруються вздовж водотоків.

ПоширенняРедагувати

Європа (Латвія, Австрія, Німеччина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія (вкл. Шпіцберген), Сполучене Королівство, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Італія, Чорногорія, Сербія, Франція); Азія (Китай, Японія, Корея, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Монголія, Росія, Афганістан, Іран, Ліван, Сирія, Бутан, Індія, Непал, Пакистан); Північна Америка (Гренландія, Канада, США). Також культивується. Населяє зони накопичення снігу, гравійні й мулисті ділянки, тундру, кам'янистих схили, тріщини в скельних відслоненнях, осипи.

В Україні зростає в альпійському та субальпійському поясах гір, на вологих скелях — у Карпатах, рідко[2].

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Довідник назв рослин України (укр.)
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 95. (рос.)(укр.)