Тайфунник кергеленський
| Тайфунник кергеленський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aphrodroma brevirostris (Lesson, 1831)[3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Procellaria brevirostris Lesson, 1831 Pterodroma brevirostris (Lesson, 1831) Lugensa brevirostris (Lesson, 1831) Oestrelata kidderi Coues, 1875 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник кергеленський[4] (Aphrodroma brevirostris) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[5]. Мешкає в Південному океані. Це єдиний представник монотипового роду Кергеленський тайфунник (Aphrodroma).
Опис ред.
Кергеленський тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 33-36 см, розмах крил 80-82 см, вага 255-451 г. Забарвлення переважно темно-сіре, обличчя навколо очей, верхня частина голови, покривні пера крил і хвіст дещо більш темні, нижня частина тіла дещо світліша. Очі темно-карі, дзьоб чорний, лапи сірувато-чорні або сірувато-рожеві.
Поширення і екологія ред.
Кергеленські тайфунники утворюють гніздові колонії на острові Гоф в південній частині Атлантичного океану та на островах Маріон[de], Принс-Едуард[de], Крозе і Кергелен і південній частині Індійського океану. Під час негніздового періоду поодинокі птахи зустрічаються в антарктичних та субантарктичних водах, залітаючи на південь так далеко, як це дозволяють пакові льоди. На півночі ареал кергеленських тайфунників досягає узбережжя Південно-Африканської Республіки, Австралії, Нової Зеландії, Фолклендських островів і Вогняної Землі.
Кергеленські тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, живляться переважно кальмарами, дрібною рибою і ракоподібними, шукають їжу переважно вночі. В серпні вони повертаються до гніздових колоній, які розміщуються в болотистій місцевості поблизу узбережжя або на вулканічних схилах, на висоті до 450 м над рівнем моря. Гніздяться в норах глибиною 1 м, виритих у м'якому, вологому ґрунті. В жовтні вони відкладають 1 яйце кремового кольору. Інкубаційний період триває приблизно 40 днів, насиджують і самиці, і самці, підміняючи один одного кожні кілька днів. Пташенята відлітають в море через 60 днів після вилуплення.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція кергеленських тайфунників становить приблизно 1 мільйон птахів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Aphrodroma brevirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- ↑ Olson, Storrs L. (2000). A new genus for the Kerguelen petrel. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 120: 59–62 [60].
- ↑ Lesson, René (1831). Traité d'Ornithologie, ou Tableau Méthodique (French) . Paris: F.G. Levrault. с. 611.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
Джерела ред.
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
Посилання ред.
- Kerguelen Petrel Photos
- Specimens of the Kerguelen Petrel in the collection of the Museum of New Zealand Te Papa Tongarewa
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |