Субантарктичний пояс
Субантарктичний пояс, субантарктика[1], Субантарктика[2] — природний географічний пояс у Південній півкулі, який межує з антарктичним поясом (Антарктикою) на півдні й помірним поясом на півночі.
Весь пояс — океанічний, з безліччю невеликих островів. Чітких меж пояс не має. Південна межа — північна частина або межа Південного океану (Течія Західних вітрів), на півночі до субантарктичних островів іноді відносять Тристан-да-Кунья й острів Амстердам з помірним морським кліматом. За іншими даними, кордон Субантарктики проходить між 65-67 ° і 58-60 ° південної широти. Пояс характеризується сильними вітрами, атмосферні опади — близько 500 мм на рік[3]. У північній частині пояса опадів випадає більше.
Флора і фауна притаманні як для антарктичного поясу, так і для помірного, але зустрічаються й ендемічні види. Води багаті рибою, крілем і планктоном, поширені кити, поблизу островів — тюлені та пінгвіни.
Найбільші острови — Кергелен, Принс-Едуард, Крозе, Субантарктичні острови Нової Зеландії, Герд і Макдональд, Маккуорі, Естадос, Дієго-Рамірес, Фолклендські острови, Південна Джорджія, Південні Сандвічеві острови та ін., які розташовані в зоні океанічних луків, вкритих травами, лишайниками, рідше — чагарниками.[4]
Примітки ред.
- ↑ Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины / Гл. ред. А. Ф. Трёшников; Ред. кол.: Э. Б. Алаев, П. М. Алампиев, А. Г. Воронов и др. — М. : Советская энциклопедия, 1988. — С. 319. — 100 000 прим.
- ↑ Русский орфографический словарь Российской академии наук. Отв. ред. В. В. Лопатин. © Электронная версия, «ГРАМОТА.РУ», 2001—2007.
- ↑ Субантарктический пояс
- ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Література ред.
- Трьошников О. Ф. Особливості льодового режиму Південного Льодовитого океану, Л., 1963 (Пр. Радянської антарктичної експедиції, т. 21).