Кейбалівка

село Кейбалівка
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Тер. громада	Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53040090210068121
Облікова картка	картка
Основні дані
Перша згадка	1666
Населення	359
Площа	1,473 км²
Густота населення	243,72 осіб/км²
Поштовий індекс	37033
Телефонний код	+380 5358
Географічні дані
Географічні координати	50°18′34″ пн. ш. 32°30′10″ сх. д. / 50.30944° пн. ш. 32.50278° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	105 м
Місцева влада
Адреса ради	37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42
Карта
	Кейбалівка
	Кейбалівка
Мапа

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Кейба́лівка — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 359 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Сасинівська сільська рада.

Географія

Село Кейбалівка знаходиться на правому березі річки Удай, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Леляки, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Калинів Міст, на протилежному березі — село Каплинці. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці nf заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2501.

Легенда про Кейбалівку

Було це дуже давно. із Прилук у бік Пирятина йшов козак на ймення Кей. Дорогою він придивлявся до навколишньої природи. Аж раптом побачив мальовничу місцевість на березі річки Удай. Це місце козакові настільки сподобалось, що він вирішив оселитися тут. У балці, біля річки, Кей збудував собі хатину. Тут почав рибалити і вести господарство. Так і заснував він поселення, яке згодом стали називати Кейбалівкою на честь першого жителя, який оселився у балці над Удаєм.

Історія

Вперше Кейбалівка згадується в одному з літописів 1666 року^{[джерело?]}.

Це було багате козацьке село, де проживало 75 відсотків козаків, решта — селяни різного стану. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Суцільна колективізація відбулася в 1929—1930 роках. У селі Кейбалівка організовано колгосп «Перше травня». Після цього комуністи почали терор голодом. Масовий опір селян перелякав окупантів, але вони влалися до відплатних військових акцій, а 1933 село пережило багатомісячну блокаду — воно було занесено на так звану «чорну дошку».

Тяжкі безіменні втрати позначилися на всій історії села. Офіційно доведено вбивство голодом 66 осіб.

Повоєнний час позначився багатьма трудовими здобутками. Колгосп «Перше травня» об'єднався із сусідніми господарствами «Імені Сталіна» (с. Меченки) та «Заповіт Леніна» (с. Леляки). Укрупнене господарство носило назву «Імені Сталіна», а з 1961 року — «Імені ХХІІ з'їзду КПРС». Керівниками господарств у різні роки працювали П. Шкарбан, О. Крамаренко, В. Дворник, П. Дикий, І. Бусло, П. Сова, Д. Лимар. З 1974 по 2000 рік господарством успішно керував Михайло Ящик. Нині на землях Кейбалівки працює три сільськогосподарські підприємства — ТОВ ПКЗ «Агро», ТОВ «Леляківське».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади^[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району^[2].