Каш
Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2021) |
Каш (тур. Kaş в перекладі на українську - брова) — місто і порт на середземноморському узбережжі Туреччини, центр однойменного району провінції Анталія. Розташований в одній з найпівденніших точок півострова Теке в Туреччині, за 180 км на південний захід від міста Анталія.
Географія
ред.Місто розташоване на схилах гір спускається до самого моря. Населення зайняте, в основному, обслуговуванням туристів, а також прибережних рибальством. Клімат типовий середземноморський: спекотне й сухе літо, м'яка і волога зима. В окрузі вирощуються апельсини, лимони та гранати, а також інші фрукти й овочі. Вершини навколишніх гір покриті оливковими гаями.
Для туристів побудовано безліч невеликих готелів, пансіонів, кафе та ресторанів. В окрузі багато приватних вілл, що належать німцям та англійцям.
Прибережні води вважаються одним з найпривабливіших місць для дайвінгу на середземноморському узбережжі Туреччини.
Навпроти бухти розташовується грецький острів Кастелорізо - відстань від порту до порту близько 7 км. У літній сезон між містами курсують кілька разів на тиждень туристичні катери.
Історія
ред.У IV ст до н. е. на місці нинішнього міста Каш був заснований порт Антіфеллос. Він був частиною античного міста Феллос. Антіфеллос - означало «навпроти Феллоса».
У давнину місто було одним з важливих торговельних центрів античної Лікії. Звідси на експорт відправлялася деревина із знаменитих кедрових лісів Лікії.
З 1852 по 1923 рр. на місці античного порту було, населене переважно греками, портове містечко Андифлі (Andifli). Коли в 1923 році грецьке населення покинуло ці місця, місто отримало свою сучасну назву, що в перекладі з турецької означає - «брова», подібно до якої він огинає дугою невелику бухту.
Населення
ред.Згідно з переписом 2007 року в місті проживає 5.922 осчіб, а разом з оточуючими селами - 49.629 мешканців.
Цікаві
ред.Незважаючи на давню історію, у місті порівняно мало античних руїн. Збереглися залишки стародавнього храму (I ст. до н. е.) і маленького елліністичного театру на 3 000 глядачів, з 26 рядами глядацьких місць.
За 100 м вище по схилу над театром в скелю вбудована дорическая гробниця (IV ст. до н. е.), прикрашена зображеннями 21 танцівниці. Ще цікавіша гробниця - двоповерхова Лікійська гробниця Лева, знаходиться на протилежному кінці міста, у верхньому кінці забудованої бутиками й дорогими антикварними магазинами. Назву гробниці дали по чотирьом архітектурним рельєфним прикрасам, виконаним у формі левових голів.
Міста-партнери
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.
Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |