Анталія (провінція)
Анталія[1], Анта́лья (тур. Antalya) — провінція в Туреччині, розташована на Середземному морі на південному узбережжі Туреччини. Столиця — місто Анталія.
Анталія | |||
---|---|---|---|
тур. Antalya | |||
| |||
Адм. центр | Анталія | ||
Найбільше місто | Анталія | ||
Країна | Туреччина | ||
Номерний знак | 07 | ||
Населення | |||
- повне | 1 919 729 осіб | ||
Площа | |||
- повна | 20 599 км² | ||
Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||
Вебсайт | antalya.gov.tr | ||
Код ISO 3166-2 | 242 | ||
| |||
Анталія на мапі Туреччини | |||
| |||
|
Населення становить 1 919 729 жителів (2007 рік). Провінція поділяється на 19 районів, 5 з яких є районами Анталії.
Географія
ред.Анталія розташована між хребтами Західного Тавру і Середземним морем (затока Анталія).
Іл межує з мулами (із заходу на схід): Мугла, Бурдур, Конья, Караман, Мерсін.
Історія
ред.Найперші людські сліди в цьому регіоні знайдені в печері Караїн і датуються приблизно 100 000 років до н. е. Історія стародавньої Анталії маловідома. В хетський період Анталія і прилеглий регіон отримали назви Лікія.
В грецький період західна частина провінції Анталія входила в Лікію, східна в Памфілію; на півночі її землі поділили Кілікія і Пісідія.
Анталія була частиною Лідійського царства з 7 століття до н. е. і до завоювання Лідії персами в 546 році до н. е. Персами була побудована військово-морська база на річці Кепрючай (стародав. Євромедон). Однак у 467 р. до н. е. ця база була зруйнована флотом Симона Афінського.
У 334 р. до н. е. Анталія була захоплена Олександром Македонським. Після смерті Олександра Македонського цей регіон був об'єктом боротьби між Селевкідами і Пергамом. У підсумку, в 188 р. до н. е. відійшов до Пергаму.
З 133 р. до н. е. Анталія перебувала під владою Риму, а потім Візантії.
Економічний занепад регіону припав на VIII столітті після руйнівного землетрусу, набігів арабів (VII—VIII ст.) в морських піратів. У 1080-ті в регіоні почав поширюватися іслам (після сельджуцького завоювання). Однак уже в 1120 році Візантія повністю відвоювала і Анталію і прилеглу до неї область. Після початку смути в Візантії в кінці XII і розпаду в 1207 році сельджуки знову відвоювали територію, тепер уже назавжди.
У 1321—1423 роках Анталія була центром незалежного бейлика Хамід (Хамідогуллари).
В 1423 році Анталію підкорюють турки-османи.
Населення
ред.У 1912 р. тут проживали — мусульмани — 196 087 чол., греки — 15 253 чол., вірмени — 489 чол., євреї — 429 чол.[2]
Населення — 1 719 751 жителів (2009).
Найбільші міста — Анталія (603 тис. осіб у 2000 році), Аланія, Манавгат, Серік.
Адміністративний поділ
ред.Провінція Анталія ділиться на 19 районів, 5 з яких є районами міста Анталія (відзначені *):
- Кемер (Akseki)
- Аксу (Aksu) *
- Аланія (Alanya)
- Демре (Demre)
- Дешемеалти (Döşemealtı) *
- Ельмали (Elmalı)
- Фініке (Finike)
- Газіпаша (Gazipaşa)
- Гюндогмуш (Gündoğmuş)
- Ібради (İbradı)
- Каш (Kaş)
- Кемер (Kemer)
- Кепез (Kepez) *
- Коркутелі (Korkuteli)
- Коньяалти (Konyaaltı) *
- Кумлуджа (Kumluca)
- Манавгат (Manavgat)
- Муратпаша (Muratpaşa) *
- Серік (Serik)
Економіка
ред.Провінція Анталія — центр туристичної індустрії Туреччини, до 30 % від загального числа туристів в Туреччині їдуть в Анталію.
Досить розвинене сільське господарство. Головними сільськогосподарськими продуктами є — бавовна, зернові, кунжут, цитрусові. В останні роки почало розвиватися квітникарство, сезонне і парникове овочівництво.
Суднобудування, судноремонт, текстильна та харчова промисловості.
Цікаві
ред.- Ксанф — одна зі столиць стародавньої Лікії, археологічний об'єкт в список Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
ред.- ↑ Анталія [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Смолій В. А., Федорченко В. К., Цибух В. І. Енциклопедичний словник-довідник з туризму. — Київ: Видавничий Дім «Слово», 2006. — 372 с.
- ↑ George Sotiriadis, An Ethnological Map Illustrating Hellenism in the Balkan Peninsula and Asia Minor, 1918
Бурдур | Испарта | Конья |
Мугла | Караман Мерсін | |
Середземне море | Середземне море |