Качеровський Микола Володимирович

Мико́ла Володи́мирович Качеро́вський (1888 — ?) — український музикознавець і видавець. Член Правління Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.

Качеровський
Микола Володимирович
Народився 1888(1888)
Національність українець
Діяльність музикознавець, видавець, громадський діяч
Відомий завдяки член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича, керівник київського видавництва «Книгоспілка»

Загальні відомостіРедагувати

Музикознавець Микола Качеровський — «людина з високою духовною освітою»[1] — на початку 1920-х років був членом Правління Музичного товариства імені Миколи Леонтовича, членом редколегії двохмісячника «Музика», що видавався цим товариством.

1920—1930-ті роки — директор, а з часом — заступник директора київської філії видавництва «Книгоспілка». За спогадами Валер'яна Ревуцького, діяльність «Книгоспілки» зосереджувалася в руках трьох: директора Миколи Качеровського, головного редактора Сергія Титаренка і помічника головного редактора Антона Харченка. Завдяки їм успішно розвивалось видання музично-вокальних творів. Було видано в українському перекладі вокальні твори Бетховена, Шуберта, Шумана, деякі твори Брамса, французьких імпресіоністів, твори Де-Фалля та інші.[2]

Микола Качеровський з дружиною товаришував з родиною Дмитра Ревуцького. Валеріан Ревуцький так його характеризував: «був надзвичайно дотепний у товаристві, глибоко залюблений у музику (брав активну участь в організації Музичного Товариства ім. Леонтовича). Качеровський з дружиною були неодмінними гістьми на наших вечірках, і про нього», його дружину «Малишку» та їх кота Бушку Дмитро Ревуцький співав дружніх жартівливих пісень.[3]

Був членом редколегії селянського ілюстрованого журналу споживчої кооперації «Нова громада».

1930-х років як один з керівників «Книгоспілки» був заарештований за звинуваченнями у так званому «контрреволюційному господарюванні, недопусканні до роботи партійців і комсомольців, відсутності партосередку та підборі до апарату „своїх“ людей за ознаками „антирадянських здібностей“ при „підтримці“ Правління у Харкові.»[4]

Про арешт Миколи Качеровського і головного редактора «Книгоспілки» Титаренка йде мова в оповіданні Б. Антоненка-Давидовича «Чистка».[5]

Подальша його доля невідома.

СтаттіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Неопалима купина. Випуск 1-6, Генеза, 1995. — С. 154
  2. «Сучасність», 1988, № 1
  3. Ревуцький В. По обрію життя: Спогади.— К., 1998. — С. 148
  4. Україна ХХ ст. — культура, ідеологія, політика, Том 6. — Інститут історії України АН України, 2002. — С. 256
  5. Чистка / Антоненко-Давидович Б. Д.

ДжерелаРедагувати

  • Качеровський Микола Володимирович // З архіву П. Г. Тичини: збірник документів і матеріалів / Р. Корогодський, Р. Мовчан, В. Толстов. — К.: Наукова думка, 1990. — С. 40