Відкрити головне меню

«Книгоспілка» — українська видавнича і книготорговельна спілка. Діяла у Києві (1918–20; кер. М. Стасюк) та Харкові (1923–31; були філії у Києві та Одесі)[1]. Як видавництво існувала до кінця 1930, потім перетворена на книготорговельне об'єднання — Вукоопкнигу. «Книгоспілка» орієнтувала свою роботу на село.

Діяльність видавництваРедагувати

Установчий капітал видавництва формувався переважно із коштів членів кооперативу та спонсорів. На початку діяльності основний фонд «Книгоспілки» становив 281182 крб.

Видавництво «Книгоспілка» мало видавничі серії: «Червоне письменство», де друкувалися твори українських письменників, серед яких були М. Хвильовий, А. Сенченко, П. Панч, О. Копиленко та ін.

1924 року, враховуючи потребу села, «Книгоспілка» видала цілу низку підручників, починаючи із підручників для шкіл першого ступеня та закінчуючи необхідними для семирічок. Усі підручники були видані українською мовою. Крім того, Книгоспілка займалася виданням нот, і зокрема було видано низку романсів українских авторів, а також західних авторів в українських перекладах, найбільше - Ф.Шуберта.

В 1920-х у видавництві працював книгознавець Василь Іванушкін.

Київською філією «Книгоспілки» керував Микола Качеровський, людина з високою духовною освітою, член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.[2] Головним редактором був Сергій Титаренко. Помічником головного редактора був Антон Харченко.

ПриміткиРедагувати

  1. С. Д. Гелей. «Книгоспілка» //Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
  2. Неопалима купина. Випуск 1-6, Генеза, 1995. — С. 154

Джерела та літератураРедагувати