Качанюк Михайло Адамович
Миха́йло Ада́мович Качаню́к (нар. 1889, с. Кути Золочівського повіту, Галичина — пом.3 листопада 1937, Сандармох) — український письменник, літературознавець, перекладач, офіцер австрійської і Галицької армій.
| Качанюк Михайло Адамович | |
|---|---|
| Народився | 1889 Кути, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер | 3 листопада 1937 Сандармох, Повенецьке міське поселенняd, Медвеж'єгорський район, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Сандармох |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Карлів університет |
| Знання мов | українська[1][1] і слов'янські мови[1][1] |
Життєпис
ред.Народився в с. Кути Золочівського повіту на Львівщині (нині Буський район Львівської області) в робітничій сім'ї. Здобув вищу юридичну освіту, закінчив Львівський (1914) і Карлів університети (Прага, 1920—1922).
Воював на фронтах Першої світової війни як старши́на австрійської армії та УГА. Від 1920 року перебував у таборі для інтернованих українських вояків у Чехословаччині. Переїхав до Харкова 1924 року. Член літературної організації «Західна Україна» (1926). Працював в Інституті Тараса Шевченка. Був референтом із драматургії Всеукраїнського товариства драматургів і композиторів.
Заарештований 31 грудня 1932 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 засуджений за ст. ст. 54-4-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Карлазі та на Соловках.
У матеріалах архівної табірної справи про Михайла Качанюка («увіста», який «проводив шкідництво на культурному фронті») в довідці, складеній соловецькими чекістами, зазначено, що цей в'язень ненавидів комунізм і радянську владу й у таборі спілкувався з «українськими націоналістами» Корсовецьким, Поліщуком, Олійником, Середою, Курбасом, Прокопенком, Зайцем та деякими іншими[2].
Особливою трійкою УНКВС Ленінградської області 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний 3 листопада 1937 в Карелії (Сандармох).
Реабілітований Прокуратурою України (19.04.1989) і прокуратурою Архангельської області РРФСР (17.07.1989).
Див. також
ред.Примітки
ред.Джерела
ред.- Архів Розстріляного Відродження: матеріали архівно-слідчих справ українських письменників 1920-1930-х років / Упоряд., перед., прим. та комен. О. й Л. Ушкалових. — К.: Смолоскип, 2010. — 456 с.
- Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії. — К.: Сфера. Том 1. — 1997. Том 2 — 1998. Том 3 — 1999.
- Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 270—271.
- Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України [Архівовано 24 Листопада 2015 у Wayback Machine.]