Кафедральний собор Великомученика Георгія Побідоносця (Могилів-Подільський)
Кафедральний собор Великомученика Георгія Побідоносця — комплекс споруд у м. Могилів-Подільський, що складається з церкви і дзвіниці — пам'ятка архітектури і містобудування національного значення.[1]
| Кафедральний собор Великомученика Георгія Побідоносця | |
|---|---|
 | |
48°26′48.33″ пн. ш. 27°47′21″ сх. д. / 48.4467583° пн. ш. 27.78917° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Могилів-Подільський, Могилів-Подільський район, Вінницька область |
| Конфесія | Українська православна церква (Московський патріархат) |
| Єпархія | Могилів-Подільська |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Архітектор | Йоган Фрейвальд |
| Матеріал | камінь |
| Будівництво | 1808 — 1819 |
| Адреса | вулиця Грецька, 8 |
  Кафедральний собор Великомученика Георгія Побідоносця (Могилів-Подільський) (Україна) | |
 | |
 Кафедральний собор Великомученика Георгія Побідоносця у Вікісховищі | |
Історія
ред.Побудовано в 1808—1819 рр. за проектом архітектора Йогана Фрейвальда з м. Ясси. Призначалась для грецької громади і споруджена коштом її парафіян та грецьких купців, які займалися торгівлею на півдні Поділля. Названа на честь Георгія Переможця.
Архітектура
ред.Храм у стилі класицизму. Фасади виконані у системі повного іонічного ордера. Іконостас замовлений і привезений від грецької громади Ніжина. Через півстоліття після основного будівництва було зведено триярусну надбрамну дзвіницю. Інтер'єр прикрашений масляним стінописом кінця ХІХ ст.
Головним фасадом церква повернута до Дністра. І хоча до часу початку її будівництва діяв синодальний указ 1803 р. РПЦ про заборону будівництва нових храмів у Російській імперії в «малоросійському стилі» (тобто тринавні, триверхі), Георгіївська церква повторює в камені традиційні риси українського народного дерев'яного зодчества.[2]
Міфологія
ред.Місцеві краєзнавці розповідають, що стара церква (1757 р.), на місці якої зведено Георгіївську, нагадувала селянську хату. Її називали монастирем, бо вона підпорядковувалася лаврі Св. Афанасія на Афоні. Тут зберігалися мощі святих та книги з Афону.[3]
Сучасність
ред.Діючий Свято-Георгіївський кафедральний собор (Могилів-Подільський), Українська Православна Церква (Московського патріархату), Могилів-Подільська єпархія.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Пам'ятки історії та культури Вінницької області: словникова частина / Упоряд. Ю. А. Зінько, М. Р. Мудрак та ін. — Вінниця : ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. — С. 350.
- ↑ Малаков, Д. В. По Восточному Подолью. — Москва: Искусство, 1988. — C. 147–150.
- ↑ Визначні пам'ятки Вінниччини: Альбом / Вінниц. обл. краєзн. музей; відп. за випуск К. Висоцька. — Вінниця, 2011. — С. 120–121.
Джерела
ред.- Визначні пам'ятки Вінниччини: Альбом / Вінниц. обл. краєзн. музей; відп. за випуск К. Висоцька. — Вінниця, 2011. — С. 120–121.
- Чотирнадцять мандрівок Вінниччиною / Уклад. Д. Антонюк. — К : Грані-Т, 2009. — С. 60—61.
Посилання
ред.- Георгіївська церква [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія пам'яток України.
- Про Свято-Георгіївський кафедральний собор на сайті Могилів-Подільської єпархії УПЦ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].