Катуньчик арчевий
| Катуньчик арчевий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(15707863108).jpg) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Leucosticte nemoricola Hodgson, 1836 | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Кату́ньчик арчевий[2] (Leucosticte nemoricola) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в горах Центральної Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 14-15 см, вага 18-25,5 г. Забарвлення непримітне, переважно буре. У самців забарвлення верхньої частини тіла, голови і грудей може бути дещо рудувате. Спина поцяткована світло-коричневими смужками. Нижня частина тіла сіро-коричнева. Нижні покривні пера хвоста бурі з білими краями. Дзьоб і лапи темно-коричневі, очі червонувато-карі.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- L. n. altaica (Pallas, 1811) — Алтайські гори, Саяни, Тянь-Шань, Памір;
- L. n. nemoricola (Madarász, 1909) — Тибетське плато, Гімалаї, Центральний Китай.
Поширення і екологія ред.
Арчеві катуньчики гніздяться на високогір'ях, на кам'янистих плато, в скелястих гірських районах, слабо порослих рослинністю, на висоті від 3500 до 5500 м над рівнем моря. Взимку вони мігрують в долини, де зустрічаються на висоті від 1800 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
У негніздовий період арчеві катуньчики утворюють великі зграї (до 2000 птахів). Вони живляться переважно насінням трав, а також іншими частинами рослин. Влітку іноді харчуються комахами. Сезон розмноження триває з червня по серпень.
Галерея ред.
-
Самець (Сіккім) -
Арчевий катуньчик (Гілгіт-Балтистан, Пакистан) -
Арчевий катуньчик -
Арчевий катуньчик -
Арчевий катуньчик в польоті
_(23618642140).jpg)
_(34963213384).jpg)
_(37406147824).jpg)
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Leucosticte nemoricola. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 02 листопада 2021.
Джерела ред.
- P. Clement, A. Harris, J. Davis: Finches and Sparrows, Helm Identification Guides, London 1993/1999, ISBN 0-7136-5203-9
- Horst Bielfeld: Zeisige, Girlitze, Gimpel und Kernbeißer. Verlag Eugen Ulmer, Stuttgart 2003, ISBN 3-8001-3675-9.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |