Вікіпедія

Катеринич Петро Вікторович

Катеринич Петро Вікторович (нар. 31 жовтня 1993, Любиковичі) — український митець, науковець, журналіст, письменник і перекладач, доктор філософії з журналістики, викладач кафедри кіно-і телемистецтва[1] Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Член Національної спілки журналістів України[2] з 2009 року. Переможець українських та міжнародних конкурсів фотографії. Нагороджений золотою медаллю конкурсу «Bird Photographer of the Year».

Катеринич Петро Вікторович
Народився 31 жовтня 1993(1993-10-31) (30 років)
Село Любиковичі, Сарненського району, Рівненської області
Громадянство Україна Україна
Діяльність Науковець, митець, журналіст
Галузь Журналістика
Alma mater КНУ
Заклад Викладач кафедри кіно-і телемистецтва Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Членство «Національна спілка журналістів»
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Катеринич.

Життєпис ред.

Народився 31 жовтня 1993 року у селі Любиковичі, Сарненського району, Рівненської області. У 2011 році закінчив із золотою медаллю Любиковицьку ЗОШ І-ІІІ ст. В учнівські часи був переможцем фінального етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури[3], Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка[4], Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів чМАН, конкурсу «Я — журналіст[5]». Нагороджений премією Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2010 р.)[6][7] .

У 2011 вступив до Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за квотою переможців Всеукраїнського конкурсу Національної спілки журналістів України «Шанс». У 2015 році отримав диплом бакалавра журналістики з відзнакою. У 2017 році отримав диплом магістра з відзнакою. У студентські часи (2011—2017) був співорганізатором фестивалю «Журвесна»[8], відповідальним секретарем альманаху «Святий Володимир», призером Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із соціальних комунікацій[9] та лауреатом Гран-прі міжнародного молодіжного фестивалю аудіовізуальних мистецтв (кіно, телебачення, радіомовлення, фото) «Кришталеві джерела»[10] (студія «Слово і час»).

 
Катеринич Петро

У 2017—2018 роках за результатами конкурсу працював інтерном Головного департаменту з питань впровадження реформ в Адміністрації Президента України від ГО «Ліга інтернів». Займався висвітленням теми телемедицини[11][12]. У 2017 році вступив до аспірантури Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка на кафедру соціальних комунікацій. Під час навчання в аспірантурі отримував академічну стипендію Кабінету Міністрів України імені Михайла Грушевського[13] (2019—2020 р.). У 2022 році захистив дисертацію доктора філософії за спеціальністю «Журналістика» на тему «Освітня журналістика в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку»[14][15].

У 2022 році працював асистентом кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету. З 14 листопада 2022 року — викладач кафедри кіно- і телемистецтва[16] Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Ради молодих учених Навчально-наукового інституту журналістики.

Мистецька діяльність ред.

Український фотограф-анімаліст, фотохудожник, автор креативних фотографій[17][18][19]. Нагороджений золотими медалями Національної спілки фотохудожників України за фотороботи «Снігурі прилетіли» (2021)[20][21] та «В осінньому лісі» (2021)[22][23]. Нагороджений золотою медаллю світового конкурсу «Bird Photographer of the Year» (Велика Британія)  за роботу «Лелеки ван Гога» (2022)[24]. Фото було відібране з-поміж 20 тисяч знімків[25]. Іспанський часопис El Mundo відібрав це фото до десятки кращих світлин птахів 2023 року[26]. Триразовий переможець конкурсу наукових фотографій від Вікімедія Україна у категорії «Живі організми». У 2022 році за знімок бджолоїдки звичайної[27], у 2021 році за знімок пісочників великих[28] та у 2023 році за знімок грицика великого[29]. Лауреат фотоконкурсів газети «День»[30], «Fine Art Photography Awards»[31], «ND Awards»[32], «MonoVisions Photography Awards»[33], «Tokyo international photo awards»[34]. Знімки публікувалися в «BBC Wildlife»[35], «National Geographic España[36]», «Der Standard»[37], «GEO», «South China Morning Post»[38], «The Times»[39], «BBC News Ukraine»[40] та інших виданнях. Знімає переважно птахів. На інстаграм-сторінці розміщені фото та відео також рідкісних червонокнижних видів, наприклад сиворакші, пісочника великого, грицика великого, кулика-сороки, лелеки чорного тощо. Серед галерей, де експонувалися мистецькі роботи, «The Spring» — Гавант, Гемпшир, Велика Британія (26.09-12.11.2022), Nature in Art Gloucestershire — Глостер, Велика Британія (29.11.2021-15.01.2023), Oxfordshire County Museum — Вудсток, Оксфордшир, Велика Британія (21.01.2023 — 5.03.2023), Фотобієнале від «Дня», Український Дім (лютий, 2021), Артпростір «Lavra Studio» (18.03-8.04.2021) та ін.

Письменницька діяльність ред.

 
Петро Катеринич на церемонії нагородження конкурсу "Я — журналіст"

Автор трьох книг для дітей[41][42]. Лауреат премії «Краща книга Рівненщини» у номінації «Кращий літературний дебют[43]».

Список книг:

  • Черевички [Текст]: вірші: кн.-розмальовка / П. В. Катеринич ; худож. І. Нагорна. — Рівне: Азалія, 2008. — 28 с.: іл. — ISBN 978-966-8883-46-0
  • У Країні Білих Дзвіночків [Текст]: повість-казка / Петро Катеринич ; худож. Інна Нагорна. — Рівне: Азалія, 2009. — 87, [8] с. : іл. — 500 прим. — ISBN 978-966-8883-60-6
  • Квакослухання [Текст]: повість-казка / Петро Катеринич ; [худож. І. Нагорна]. — Рівне: Азалія, 2010. — 91, [8] с. : кольор. іл. — 500 прим. — ISBN 978-966-8883-74-3

У 2011—2013 роках за мотивами казок-повістей були реалізовані аудіоп'єса та створена сценічна постановка в 7 частинах[44]. Реалізацією займалися «Суспільне» спільно з Рівненським академічним театром ляльок, трансляція відбувалася на регіональних каналах «Суспільного».

Поетичні та прозові твори входили до дванадцяти міжнародних та всеукраїнських альманахів та збірників, зокрема до трьох випусків альманаху Малої академії наук України «На мольбертах днів»[45].

Нагороджений літературною премією ім. Михайла Дубова (2015 р.) за високохудожні твори для дітей та обнадійливий літературний старт[46].

Журналістська діяльність ред.

Публікується у ЗМІ з 2005 року. Працював журналістом обласних видань, кореспондентом видавничого дому «Ого» (2009—2010), власним кореспондентом «Молоді України» у Рівненській області (2010—2011), дописувачем аграрного видання «Рідне село». Автор публікацій у Всеукраїнських ЗМІ, зокрема «Українська правда»[47], «День»[48], «Суспільне. Культура»[49]. Свого часу у віці 16-ти років став наймолодшим в Україні членом Національної спілки журналістів України. Член журі Всеукраїнського конкурсу «Я — журналіст», що проводиться Національною спілкою журналістів України.

Наукова робота і дослідження ред.

Рецензент видань «Amazonia Investiga»[50] (WoS), «Current Issues of Mass Communication»[51], член редколегії видання «Journal of Audiovisual Media & Arts»[52]. Член ECREA[53]. Дописувач Академії викладачів журналістики (JTA)[54]. Наукові інтереси зосереджені на дослідженні тенденцій розвитку сторітелінгу в сучасному цифровому медіаландшафті, а також перетинів мови, ідентичності та медіа. Досліджував еволюцію видів сторітелінгу на стрімінговій платформі «Netflix» з 2016 по 2022 рік[55], наративи білоруської пропаганди[56], а також проводив опитування українських та польських журналістів щодо стану інформаційної безпеки обох країн[57].

Наукові профілі:

1. Orcid

2. Researchgate.net

3. Academia

Перекладацька діяльність ред.

Від жовтня 2017 до жовтня 2020 року перекладав для юридичної компанії «Navigator Law»[58]. У 2020—2022 роках займався перекладами для міжнародних компаній «Reckitt Benckiser Group», «Magnusson», «Sandoz», «Idea Solutions», «MetLife», «Kreoma Pharm», «Śnieżka», «Euroformat», для УВКБ ООН та ін. Володіє польською та англійською мовами.

Сторінка Петра Катеринича в «Instagram» https://www.instagram.com/p.k.wildart/

Сторінка Петра Катеринича у «Facebook» https://www.facebook.com/petrowiildlifeart/

Персональний сайт Петра Катеринича https://www.petrokaterynych.com/

Примітки ред.

  1. ↑ Викладачі – КАФЕДРА КІНО- І ТЕЛЕМИСТЕЦТВА (укр.). 21 грудня 2017. Процитовано 20 квітня 2024.
  2. ↑ Іменинники жовтня-2018. Вітаємо колег!. uju.rv.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  3. ↑ Про результати Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів 2010/2011 навчального року. Освіта.UA (укр.). 27 травня 2011. Процитовано 20 квітня 2024.
  4. ↑ Про підсумки I Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  5. ↑ Конкурс "Я — журналіст!": як склалась доля переможців. Я - журналіст (укр.). 1 вересня 2011. Процитовано 20 квітня 2024.
  6. ↑ Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  7. ↑ Премію Кабміну України отримав школяр з Любикович Петро Катеринич. uju.rv.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  8. ↑ Новини: "Журналістська весна-2015": з надією на мир. knu.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  9. ↑ Kitsoft. Міністерство освіти і науки України - У МДУ визначили переможців Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі соціальних комунікацій. mon.gov.ua (ua) . Процитовано 20 квітня 2024.
  10. ↑ Дитяча і молодіжна студія "Слово і час" при Сарненській ТРК "Полісся" завоювала Гран-прі ХХ Міжнародного молодіжного фестивалю аудіовізуальних творів "Кришталеві джерела" (27.08.2011 року). uju.rv.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  11. ↑ Продовжити життя на 9 років. Що варто знати про телемедицину в США та Канаді. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  12. ↑ Чи готова Україна до телемедицини. Про що свідчить досвід ЄС. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  13. ↑ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (22.10.2019). НАКАЗ Про призначення академічної стипендії імені М. С. Грушевського аспірантам (PDF). https://mon.gov.ua/ (українська) .
  14. ↑ Здобувач PhD. scc.knu.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  15. ↑ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 20 квітня 2024.
  16. ↑ Викладачі – КАФЕДРА КІНО- І ТЕЛЕМИСТЕЦТВА (укр.). 21 грудня 2017. Процитовано 20 квітня 2024.
  17. ↑ Мистецька сторінка Петра Катеринича в «Instagram».
  18. ↑ Мистецька сторінка Петра Катеринича у «Facebook».
  19. ↑ Персональний сайт Петра Катеринича.
  20. ↑ VI НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС «МОЯ НАЙКРАЩА ФОТОГРАФІЯ». calameo.com (англ.). Процитовано 20 квітня 2024.
  21. ↑ Робота «Снігурі прилетіли» фотографа із Сарн Петра Катеринича здобула золоту медаль Національного фотоконкурсу. www.volyn.com.ua. 16 березня 2021. Процитовано 20 квітня 2024.
  22. ↑ IX МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС «ПРИРОДА МОЄЇ КРАЇНИ» / 2021. calameo.com (англ.). Процитовано 20 квітня 2024.
  23. ↑ Робота фотохудожника з Сарн здобула перемогу на міжнародному конкурсі. kultura.rayon.in.ua (укр.). 25 листопада 2021. Процитовано 20 квітня 2024.
  24. ↑ View the Bird Photographer of the Year 2022 Winners. Bird Photographer of the Year (брит.). Процитовано 20 квітня 2024.
  25. ↑ Пташині історії. Фіналісти конкурсу Bird Photographer of the Year 2022.
  26. ↑ Птахи над Поліссям: фото у стилі Ван Гога іспанський часопис El Mundo визнав одним з кращих у 2023 році.
  27. ↑ Конкурс наукових зображень 2022: зустрічайте переможців. Вікімедіа Україна (укр.). 16 лютого 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
  28. ↑ Найкращі наукові фото року. Краса людей і природи. BBC News Україна (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  29. ↑ boikoiryna (23 лютого 2024). Переможці Конкурсу наукових зображень 2023. Вікімедіа Україна (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  30. ↑ Петро КАТЕРИНИЧ — про «День», фотографію та екологію.
  31. ↑ FAPA - Fine Art Photography Awards - First Fine Art Photography Contest - WinnersGallery. fineartphotoawards.com. Процитовано 20 квітня 2024.
  32. ↑ ND Awards 2020 Honorable Mentions - Winners' Gallery. ndawards.net. Процитовано 20 квітня 2024.
  33. ↑ MonoVisions Photography Awards - International Black and White Photo Contest - HonorableMentions WinnersGallery. monovisionsawards.com. Процитовано 20 квітня 2024.
  34. ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 20 квітня 2024.
  35. ↑ Bird Photographer of the Year 2022. www.discoverwildlife.com (англ.). Процитовано 20 квітня 2024.
  36. ↑ Las mejores fotografías de aves de 2022. www.nationalgeographic.com.es (ісп.). 9 вересня 2022. Процитовано 20 квітня 2024.
  37. ↑ Vogelperspektiven: Die schönsten Vogelfotos der Welt. DER STANDARD (de-AT) . Процитовано 20 квітня 2024.
  38. ↑ In pictures: winners of Bird Photographer of the Year 2022. South China Morning Post. Процитовано 20 квітня 2024.
  39. ↑ Bird Photographer of the Year 2022 (англ.). 20 квітня 2024. ISSN 0140-0460. Процитовано 20 квітня 2024.
  40. ↑ Найкращі наукові фото року. Краса людей і природи. BBC News Україна (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  41. ↑ 15-літній хлопчина уже видав дві книжки | Вісник. archive.visnyk.lutsk.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  42. ↑ Петро Катеринич Уривки з книг – Рівненська обласна бібліотека для дітей (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  43. ↑ На Рівненщині кращою книгою для дітей визнали "Зайчикову читанку" | ОГО. ogo.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  44. ↑ На добраніч, казка. У країні білих дзвіночків. Казка 7 (укр.), процитовано 20 квітня 2024
  45. ↑ На мольбертах днів – Рівненська Мала академія наук учнівської молоді. man.rv.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  46. ↑ Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури і мистецтва (PDF).
  47. ↑ Петро Катеринич. Українська правда (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  48. ↑ Матеріали, надруковані у газеті «День» за пошуком Петро Катеринич.
  49. ↑ Серіал "1670" на Netflix у топі переглядів в Україні: чим цікава сатира на польську історію.
  50. ↑ «Amazonia Investiga».
  51. ↑ Current Issues of Mass Communication. cimc.knu.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  52. ↑ Редколегія. JAMA (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  53. ↑ ECREA - Home. ecrea.eu. Процитовано 20 квітня 2024.
  54. ↑ Як оцінювали інформаційну безпеку своїх країн українські та польські медійники до 24 лютого — результати опитування. Академія викладачів журналістики (укр.). 9 червня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
  55. ↑ Goian, Petro Katerynych, Vita Goian, Oles (23 листопада 2023). Exploring the Evolution of Storytelling in the Streaming Era: A Study of Narrative Trends in Netflix Original Content. Communication Today (брит.). Процитовано 20 квітня 2024.
  56. ↑ Katerynych, Petro (26 червня 2023). Propaganda at Play: A Thematic Analysis of Belarusian Media Narratives in the Context of the Russo-Ukrainian War – MLAR (амер.). Процитовано 20 квітня 2024.
  57. ↑ Порівняльний аналіз середовища інформаційної безпеки в Україні та Польщі.
  58. ↑ Юридична фірма Navigator: юридичні послуги та консультації в Україні. Navigator Law Firm (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катеринич_Петро_Вікторович&oldid=42420139