Катерина Болонська

Катерина Болонська або Катерина де Вігрі (італ. Caterina da Bologna або італ. Caterina de' Vigri) — засновниця і перша абатиса Клариссинського монастиря Корпус Доміні (Corpus Domini — Тіло Христове) в Болоньї. Свята, була канонізована папою римським Климентом XI 22 травня 1712 року.

Катерина Болонська
італ. Caterina da Bologna
Guglielmo Giraldi (Italian, active 1445 - 1489) - Saint Catherine of Bologna - Google Art Project (cropped).jpg
Ім'я при народженні італ. Catherine de' Vigri
Народилася 8 вересня 1413[1]
Болонья, Папська держава[2]
Померла 9 березня 1463[3][1] (49 років)
Болонья, Папська держава[4]
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Країна Болонська синьоріяd
Діяльність художниця, черниця, вчителька, містичка, ілюстраторка рукописів
Вчителі Lippo di Dalmasiod
Посада абатиса
Конфесія католицька церква

БіографіяРедагувати

Катерина, аристократка по походженню, дочка Джованні де Вігрі, визначного дипломата і адвоката з Болоньї. В 11 років Катерина була прикріплена в якості фрейліни до двору Маргарити д'Эсте, позашлюбної дочки маркіза Ніколо, послом якого був її батько. При дворі вона навчається мистецтву, пише вірші і прозу, вивчає латинь и каліграфію, грає на альті і малює. Але вже через 3 роки Катерина відмовилась від світського життя і ввійшла в общину дів-терціарок ордену св. Франциска в Феррарі.

 
Св. Катерина Болонська Народилася — 8 Вересня 1413 Померла — 9 Березня 1463 (49 років) Канонізована — 22 Травня 1712

В 1431 році разом з іншою молодою жінкою з Феррари, вона заснувала монастир для Ордену святої Клари.

Вона вернулась в Болонью в 1456 році, коли міська влада звернулась до неї з проханням заснувати і бути настоятелькою жіночого монастиря цього ж ордену, який мав би розташовуватися при церкві Тіла Христового (Basilica of Corpus Domini).

Катерина — автор «Трактату про сім духовних обладунків необхідних для духовної війни». Частина цієї книги детально описує її видіння і Бога і сатани. Рукописи супроводжуються малюнками, оскільки Катерина була ще й художницею. Частина її рукописів збереглася, включаючи життєпис Святої Урсули з 1456 року, і тепер зберігається в Академічній Галереї в Венеції.

Катерина померла у віці 48 років. Через вісімнадцять днів її ще нетлінне тіло ексгумували і перемістили в каплицю Кларисок в Болоньї. Її мощі знаходяться там і понині за склом.

ВшануванняРедагувати

Свята Катерина вважається захисницею від спокус і покровителькою художників. Її шанували в рідній Болоньї три століття, перш ніж канонізували в 1712 році. День пам'яті в Католицькій церкві 9 березня.

Сучасні подіїРедагувати

У минулому тисячолітті були виявлені нові роботи Катерини і видані на італійську мову в її рідній Болоньї. Ось їх опис кардиналом Біффі Джакомо (італ. Giacomo Biffi):

  Роботи Катерини Болонської, багато з яких довго залишалися невідомими, тепер побачили світ. Ми не можемо сказати, що вона не заслужила своєї популярності як громадський діяч, так само як і не можемо стверджувати, що це було лише ланцюгом обставин. Тепер ми маємо можливість міркувати про справжню пам'ятнику богослов'я, який після "Трактату про сім духовних обладунків, необхідних для духовної війни" був створений з особливих самостійних частин: "Дванадцять садів" - містична робота її юності,"Розарій" - латинський вірш про життя Ісуса і "Проповіді" — промови Катерини її сестрам по ордену.  

ПраціРедагувати

 
Sette armi spirituali, 1475
  • Treatise on the Seven Spiritual Weapons Necessary for Spiritual Warfare
  • Laudi, Trattati e Lettere
  • I dodici giardini
  • Rosarium
  • I sermoni

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати