Каспарян Генріх Мойсейович
Ге́нріх Мойсе́йович Каспаря́н (вірм. Հենրիկ Գասպարյան, рос. Генрих Моисеевич Каспарян; 27 лютого 1910, Тифліс — 27 грудня 1995, Єреван) — радянський та вірменський шахіст і шаховий композитор. Перший вірменський майстер спорту з шахів (1936). Заслужений майстер спорту СРСР (1956); міжнародний майстер з шахів (1956); гросмейстер (1972) і міжнародний арбітр з шахової композиції (1956). Один із найвідоміших етюдистів усіх часів.
| Каспарян Генріх Мойсейович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Оригінал імені | вірм. Հենրիկ Մովսեսի Գասպարյան | |||
 | ||||
| Народження |
27 лютого 1910[1][2] Тифліс, Російська імперія[1][2] | |||
| Смерть |
27 грудня 1995[1] (85 років) Єреван, Вірменія[1] | |||
| Рейтинг ФІДЕ | Немає даних | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
    | ||||
Життя і творчість ред.
У 1917 році вступив у Тифліське реальне училище. Після приходу до влади комуністів училище перетворено на трудову школу, де він продовжував навчання в 1922—1925 роках. Був одногрупником відомого в майбутньому письменника Іраклія Адроникова. Гри в шахи навчився від старшого брата Рубена в 13-річному віці.
Закінчив Тифліський політехнічний інститут ім. В. Леніна (1926—1931). Першим турнірним успіхом у шахах була перемога на масовому турнірі в Тифлісі 1926, організованого редакцією газети «Заря Востока» і Радою профспілок Грузії, де змагалося близько 600 гравців. Через відсутність відповідних місцевих шахових гуртків удосконалював теорію самостійно, вивчав спеціалізовану літературу й періодику. У 1927—1930 роках складав шахові задачі, пізніше повністю перейшов на етюди. Був сильним практичним шахістом, 1929 року отримав I категорію (тоді ще не було розряду «кандидат у майстри»), виступав за збірну Тифліса. Чемпіон ЗРФСР 1935, віце-чемпіон ЗРФСР 1933 року з шахів. У 1936 році переїхав до Єревана. Перемігши Віталія Чеховера в матчі за звання майстра (Єреван, від 6 до 28 травня 1936), став першим вірменським майстром спорту з шахів.
10-разовий чемпіон Вірменії (1934—1956), 3-разовий чемпіон Тбілісі (1931, 1937 і 1945) з шахів. 4 рази виступав у фіналах чемпіонатів СРСР.
Створив понад 400 шахових етюдів, з яких близько 300 відзначені на конкурсах (80 — першими призами). Автор ряду книг, присвячених етюдній композиції та її історії (писав з 1957 року). 6-разовий переможець чемпіонату СРСР з шахової композиції з розділу етюдів. До альбомів ФІДЕ ввійшли 175,83 його композиції.[3]
Джерела ред.
- Каспарян Г. М. Этюды, статьи, анализы. — Москва: Физкультура и спорт, 1988. — 288 с. ISBN 5-278-00051-1
- Шахматный словарь / гл. ред. Л. Я. Абрамов; сост. Г. М. Гейлер. — М.: Физкультура и спорт, 1964. — С. 248—249. — 120 000 экз.
- Акопян Г. Е. Волшебник шахмат. — Ереван: Айастан, 1981. — 215 с.
- Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 153—154. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.
- Чатинян Р. А. Созвездие армянских гроссмейстеров. — Ереван, 2004. — С. 73-82.
- Партії Генріха Каспаряна у базі Chessgames com. [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Картка Генріха Каспаряна на сайті 365chess com. [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #108343383 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ Рейтинг найкращих проблемістів в альбомах ФІДЕ (з урахуванням періоду 1995—1997) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)