Відкрити головне меню

Касим-хан (каз. Қасым хан; 1445/14551521) — казахський хан. За його правління ханство сягнуло розквіту та встановило контроль над значними територіями Східного Половецького поля. Його брат, Мухаммед Шейбані, був узбецьким ханом.

Касим-хан


Прапор
Казахський хан
1511 — 1521
Попередник: Бурундук-хан
Наступник: Мамаш-хан
 
Народження: 1455
Казахське ханство
Смерть: 1522
Казахське ханство
Батько: Жанібек-хан
Мати: Джаган-бігім Ханим[d]
У шлюбі з: Ханик Султан Ханим[d]
Діти: Мамаш-хан, Хак-Назар-хан і Q23654847?

ЖиттєписРедагувати

За часів правління Бурундук-хана Касима підтримувала місцева знать, через що він мав реальну владу та популярність серед народу, а Бурундук-хан був лише формальним правителем. Після смерті останнього Касим став законним правителем Казахського ханства.

Держава степовиків на чолі з Касимом сильно зміцнилась та становила значну загрозу всім своїм сусідам. Зрештою навіть виник конфлікт між казахським ханом і його братом — ханом узбецьким. Мухаммед Шейбані, який захопив владу й закріпився у Мавераннахрі, прагнув не допустити посилення впливу казахської держави, перешкоджаючи збільшенню впливу Касима у Присирдар'ї[1]. Шейбані-хан фактично вдався до економічної блокади Казахського ханства, заборонивши торгівлю з ним. Такі дії спричинили симетричну реакцію з боку Касима. Таким чином боротьба між двома братами набула ознак затяжної війни.

Наприкінці 1510 року Шейбані помер, після чого його нащадки відволіклись від боротьби з казахами, а спрямували свої зусилля проти Бабура. Касим-хан негайно скористався такою нагодою для зміцнення своєї влади над Південним Казахстаном. Невдовзі під владу казахського хана перейшло найбільше місто на берегах Сирдар'ї — Сайрам.

1512 року відбулась спроба створення військового союзу з могульським ханом Султан-Саїдом, однак спроба виявилась провальною. Після цього Касим зумів включити до складу своїх володінь основні райони Семиріччя. Більше того, через важку внутрішню кризу в Ногайській орді під владу казахських султанів перекочувала частина тамтешніх племен і родів.

Таким чином володіння Касим-хана на півдні сягали берегів Сирдар'ї та включали більшу частину Туркестану, на південному сході вони охоплювали передгір'я й долини значної частини Семиріччя, на півночі та північному сході кордони ханства проходили в районі гір Улитау й озера Балхаш, на північному заході підконтрольні Касиму землі простягались до басейну річки Жайик. За часів правління Касима населення Казахського ханства сягнуло одного мільйона осіб, а чисельність військ — 300 тисяч.

Щодо смерті Касим-хана дослідники не дійшли спільної думки. Більшість вважають, що він помер і похований у Сарайчику, захопленій ним столиці Ногайської орди[2]. Після його смерті Казахське ханство було послаблено міжусобною боротьбою. У тій боротьбі загинув син і спадкоємець Касима — Мамаш.

ПриміткиРедагувати

  1. Михман-наме-йи Бухара (Записки Бухарского гостя) / Пер., предисл. и примечания Р. П. Джалиловой. — М., 1976. — С. 100−101.
  2. В. В. Трепавлов. История Ногайской Орды. Москва. Издательская фирма «Восточная литература», РАН, стор.161 (рос.)

ДжерелаРедагувати